Про те, чому депутатський значок – це "сало в шоколаді", чому в колотнечі біля трибуни нардеп може не переживати за цілісність своєї нагрудної прикраси й про багато іншого цікавого не тільки фалеристам...

Милу впізнають по ході... А депутата? Депутата впізнають по значку. Навіть якщо це тихий «кнопкодав» або «гаманець фракції», який вважає за краще не світити свій «фейс» на екранах телевізорів, значок на лацкані красномовно засвідчить, що перед вами – не просто громадянин, а народний обранець і слуга народу.

Депутати першого демократичного скликання, вибрані ще як нардепи Верховної Ради УРСР, задовольнялися спочатку значком у вигляді прапорця УРСР. Правда, незабаром тодішня опозиція, що об'єдналася в «Народну раду», від «совіцької» символіки відмовилася й прикрасила свої лацкани знаком «Народна рада». Формою він повторював традиційний депутатський значок, але був уже виконаний у вигляді синьо-жовтого прапора.

Після проголошення незалежності якийсь час депутати користувалися круглим, трохи меншим за 25-копійчану монету, значком із тризубцем у центрі. Але незабаром знову повернулися до традиційної форми прапорця. Таким чином, нардепи першого скликання були найбільш «значконуті» – вони встигли поносити три різні депутатські нагрудні знаки (і це не рахуючи народнорадівського).

Власне, на цьому епопея навколо головної прикраси депутата була завершена. Публіку це мало хвилювало. Носять – і годі. Тема значка спливала лише під час чергових розбірок між «лівими» і «правими» – частина ортодоксальних комуністів і ярих русофілів навіть через роки після проголошення незалежності, принципово носили «червоно-блакитний» символ колишньої московської колонії. Крім того, періодично ходили чутки, що деякі, особливо просунуті нардепи, замовляли собі за «індпошивом» знаки мало не з чистого золота.

До нагрудних депутатських прикрас інтерес виявився тільки останнім часом, та й то, через горезвісну «прозорість влади». Якщо раніше нагрудну депутатську гордість клепали без зайвого шуму, за замовленням апарату Ради, то нині цим перейнялася ЦВК. Причому зроблено було це публічно, через оголошення тендеру.

У тендері взяли участь п'ять підприємств, що забажали допомогти народним обранцям прийняти на груди. Переможцем стало багатопрофільне підприємство «Корвет», про що й повідомив глава Центрвиборчкому Ярослав Давидович. Крім того, за інформацією глави ЦВК, комплект нагрудних знаків (дві штуки) коштуватиме 140 грн. 40 копійок. Я.Давидович гордо додав, що раніше вартість такого комплекту складала 156 грн. «Як бачите, ми уміємо краще торгувати, ніж у Верховній Раді, незважаючи на те, що срібло подорожчало», - сказав він журналістам.

Правда, через специфіку тендерного законодавства й ряд інших об'єктивних причин договір на виконання робіт був підписаний всього лише 22 травня – за три дні до першого засідання Верховної Ради. Термін – надзвичайно малий для виготовлення високохудожнього нагрудного знаку. Останнє розуміли й у ЦВК – згідно з угодою на виготовлення партії в 900 значків було відпущено 10 днів. Отже отримати жадану прикрасу нардепи зможуть тільки до наступного пленарного засідання.

Ледве дізнавшись, що переможцем тендеру на виготовлення депутатських значків став «Корвет», я став облягати його керівництво проханнями дозволити подивитися, як вони виготовлятимуть знаки. На жаль, коли вже зовсім вдалося уламати «капітана» «Корвета», підлянку підсунули колеги-журналісти. Правда, в першу чергу не мені, а самому «Корвету». У повідомленні одного з поважаних інформагентств підприємство назвали «ювелірною фірмою». Це визначення й почало масово гуляти по сторінках ЗМІ. У результаті різноманітні фіскальні органи й організації, прочитавши про ніде не зареєстровану ювелірну фірму, кинулися на абордаж. Запланована екскурсія не вийшла – в зазначений день екіпажу «Корвета» було не до ЗМІ – по його палубах нишпорили численні комісії в пошуках підпільної «ювелірки».

Утім, завзятість і труд – усе перетруть. І через пару днів мені дозволили ступити на борт загадкового «Корвета».

Кабінет гендиректора нагадував більше каюту морського вовка. На стінах – карти, кортики, мариністичні картини й інші прибамбаси у флотському дусі. На почесному місці – модель підводного човна й пошарпаний океанськими вітрами прапор ВМС СРСР. Як виявилось, неспроста. Підприємство свого часу було створене офіцерами запасу, а сам гендиректор – справжній капітан 1 рангу, який раніше на Північному Флоті командував підводними стратегічними ракетоносцями.

Крім морських реліквій, кабінет прикрашали також і планшети з різноманітною продукцією, у тому числі й жаданими депутатськими значками. І не тільки Верховної Ради, але й місцевих рад різних рівнів.

На жаль, нас чекало велике розчарування. За словами Віталія Люліна – капітана «Корвета», в найостанніший момент виникла проблема з господарями майстерень, в яких підприємство орендує потужності. Вони не захотіли бачити в себе представників ЗМІ. Мовляв, «Яйця Феберже – не в палацах робилися», а показувати, в яких умовах «депутатську коштовність» виготовляють, там не хочуть.

Тужливі скиглення, що, мовляв, все, окрім самого процесу, залишиться «за кадром», і обіцянки, що все буде "в ажурі", були марними. Капітан був твердий – все, що тільки від нього залежить, – будь ласка, але партнери сказали «ні» – значить, ні.

Вирішили поговорити просто про значки.

Як з'ясувалося, «корветівці» не вперше прикрашають депутатські груди. На грудях нардепів попереднього скликання теж красувалася їх продукція. «Тоді, перед початком роботи Ради IV скликання, тендеру не було, але був не менш складний конкурс, - говорить Віталій Люлін. - Ми перемогли тому, що запропонували найкрасивіший знак». Ескіз значка розробив дизайнер Борис Груденко. Майстри «Корвета» трохи змінили пропорції й зробили значок за рахунок специфічного вигину об'ємнішим. А за рахунок того, що емалі стали прозорими, з'явилася можливість зобразити промені, що йдуть від Тризубця.

Значок цей настільки сподобався нардепам, що незабаром одна ну дуже впливова фракція по образу й подобі замовила такі самі значки для помічників-консультантів депутатів цій фракції. Від депутатського він відрізнявся наявністю абревіатури «ПК» (помічник-консультант), та замість «Народній депутат України» напис був: «Народного депутата України». Правда, що за фракція в «Корветі» не зізналися. Але, якщо не зраджує пам'ять, подібна прикраса була на лацканах в осіб, що супроводжували нардепів від СДПУ(о). Втім, я можу й помилятися.

Від значка попереднього скликання нинішні нічим відрізнятися не будуть. За винятком латинської цифри V (5-е скликання) на обороті. На «майданчику», на який указує стрілка, пізніше буде викарбуваний ще й номер знака. Номер знака відповідатиме номеру мандата. Наприклад, №001 буде у Віктора Януковича (старшого), а в Рината Ахметова номер буде, як у Джеймса Бонда – 007.

На сьогодні повністю виготовлена тільки незначна частина замовлення (правда, Віталій Люлін запевняє, що в терміни укладеться, тим більше, що слово офіцера дав). Поки що велика частина значків виглядає приблизно так. Утім, уточню, виглядала в суботу вранці.

Відзначу, що процес виготовлення знака досить трудомісткий і тривалий. Спочатку потрібно намалювати ескіз, потім виготовити прес-форму, за допомогою якої зі срібного листа (925 проби) буде відтиснута основа знака (див. фото вище). Після обробки срібної заготівки її покривають… Ні, не золотом, а нікелем (позолота погано тримається на сріблі). Після чого знак золотять. Нанесення емалі – теж процес ще той. Це не банальна фарба, а розплавлене скло. Для цього використовують спеціальні печі.

На питання, навіщо ж тоді потрібна основа зі срібла високої проби, якщо її все одно потім покривають нікелем, майстри «Корвета» тільки плечима знизали: бажання замовника – закон. А раз так "вгорі" вирішили – так і буде зроблено.

Хоча логіки тут стільки ж, скільки у використанні для будівництва будинку дуже дорогого карраського мармуру, з подальшим покриттям його банальною цементною шубою, щоб після можна було облицьовувати полірованим гранітом. Такий аналог "сала в шоколаді"... Але якщо крутим хлопчакам гріє груди (у прямому розумінні слова) думка про те, що сердечник їх значка зроблений зі срібла, а не якогось там дешевого сплаву – нехай. Тим більше, що каприз оплачено з кишені платника податків.

До речі, виявляється, на всій протяжності каденції депутата, «Корвет» здійснює сервісне обслуговування депутатського значка. Адже всяке може трапитися – упустить обранець значок, емаль відіб'є. Або там у колотнечі під трибуною колеги значок, разом зі шпилькою відірвуть. Майстри все виправлять і приведуть у початковий вигляд. За словами Віталія Любліна, упродовж попереднього скликання з подібними проханнями звернулося 5 або 6 обранців.

 
Отже нардепи можуть сміливо відстоювати свої погляди на політичному рингу – в усякому разі, за значки їм хвилюватися не доведеться.
 
Дмитро Полюхович, спеціально для І-Репортера

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

5266