Обвал правок до «антиколомойського» закону – поза межами здорового глузду і людської порядності. Але розуміння цього замало. Треба щось робити
Понад 16 тисяч правок до другого читання одного законопроекту! І це – після технічного узгодження та виключення пропозицій-«двійників»... Такий антирекорд встановили українські парламентарії. Подібними «успіхами» не могли похвалитися ні нинішній склад ВР, ні його попередники. Усі минулі «правко-здобутки» (2000 змін до «мовного» закону, 2500 – до проєкту «купуй українське», 3400 – до процесуальних кодексів, 3445 – до постанови щодо впорядкування азартних ігор, 4000 – до закону про ринок землі, 4400 – до Виборчого кодексу, 5700 – до проєкту Конституції) перевершено у рази! І, вочевидь, не для того, щоб зробити документ досконалішим. Деякі народні обранці просто продемонстрували: їм «плювати», що в умовах епідемії суспільство розраховує, передовсім, на рекордну ефективність кроків з протидії коронавірусу й мінімізації його наслідків...
Цим «плювком» і пояснюється бурхлива реакція на «рекордну» новину у ЗМІ й соцмережах. Люди переймаються долею законопроєкту №2571-д як однієї із двох (разом з рішенням про відкриття ринку землі) передумов підписання нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. А тут – йдеться про того (тих), чиї інтереси стоять за спробами руками інкорпорованої у парламент свити “поховати” чи принаймні безнадійно затягнути остаточне ухвалення документа.
Є наказ: «йому – 6 тисяч, а «тому» і «тій» – по дві»...
Перший заступник голови профільного парламентського комітету – з питань фінансів, податкової та митної політики – Ярослав Железняк оприлюднив імена «героїв», завдяки яким втілюється сценарій зриву ухвалення законопроєкту.
Антон Поляков (позафракційний) – 6033 правки
Віктор Бондар (група «За майбутнє») – 1911
Дмитро Чорний («Слуга народу») – 1781
Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу») – 1689
Олег Дунда («Слуга народу») – 1656
Сергій Демченко («Слуга народу») – 1463
Олександр Дубінський («Слуга народу») – 1199
Ще понад два десятки парламентаріїв подали від 3 до 96 правок.
При цьому – лише уявіть! – у самому законопроєкті трохи більше 16 тис. слів! Тобто, йдеться про одну правку до кожного слова, включаючи прийменники «в» і «на», куди й «посилають» нині «героїв-спамотворців» коментатори в соцмережах.
... Укрінформ вдався до простих підрахунків із вражаючим результатом. Якщо витрачати тільки одну хвилину на одну правку, то лише на «доробок» депутата Полякова у 6000 законодавчих змін знадобиться 100 годин. Тобто, 4 безсонні та голодні доби! Навіть, якщо розділити ношу «почесного шкідництва» між чотирма помічниками нардепа, йдеться принаймні про 3 дні їхньої спільної невтомної праці... Тож ймовірно правки готувалися десь «там» і спускалися номінальним авторам «згори». Самі знаєте, ким.
«Нездоровий» інтерес vs здоровий глузд
Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов вважає, що цими днями Україна переживає початок грандіозної політичної драми. І те, куди заведе нас її сценарій, багато в чому залежатиме від політичної волі та рішень глави держави. Бо «Коломойському відступати нікуди. «Приватбанк» подав позов проти нього і його команди на $5,5 мільярда. Це означає, в разі перемоги, що забрати у Коломойського на Заході можуть узагалі все. Ухвалення закону посилює позов. Неухвалення робить позов неспроможним»... Тобто, настав час, коли одна зі сторін «великої гри» пішла ва-банк».
6 квітня, до речі, Верховний суд Сполученого Королівства відмовив у задоволенні клопотань ексвласників «Приватбанку» щодо дозволу оскаржити рішення Апеляційної інстанції, яка підтвердила юрисдикцію суду розглядати позов. Тобто справу таки розглядатимуть у Лондоні. А це ж вам не Печерський чи Шевченківський райсуди... Отже, закордоном Коломойський зазнав чергової поразки. Залишається тільки наступати на «внутрішньому фронті»...
Момент вибрано відповідний... Коли парламент повноцінно не працює і ледь не для кожного голосування треба скликати позачергові засідання, а МВФ, який зараз закидали десятками заявок від різних країн на додаткове фінансування, здогадно, зацікавлений «притримувати» кошти. Водночас для української економіки кожен місяць ( а скоро й тиждень) відтермінування – ставатиме болісним ударом.
То ж чи є варіанти уникнути перетворення проєкту №2571-д на безнадійний законотворчий «довгобуд»?
Розмахувати кулаками після «бою» не варто. Думаймо, як виграти «битву»
Відкрита спроба загальмувати й «звести на ніт» «антиколомойський» закон стала однією із рідкісних нині тем, які відволікли країну від «коронавірусних» полемік.
Чому, наприклад, документ не ухвалили одразу в цілому, без другого читання, чи немає в тому вини керівництва Ради? Процедура одномоментного ухвалення законодавчих актів справді передбачена Конституцією. Але застосувати її можна далеко не до кожного документа. Цитуємо статтю 102 Основного закону: «За рішенням Верховної Ради допускається остаточне ухвалення законопроєкту (крім проєктів кодексів і законопроєктів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроєкт визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів…».
Законопроєкт №2571-д якраз і належить до таких винятків. Бо містить кілька сотень пунктів, що стосуються внесення змін до сотень статей десятків чинних законодавчих актів. Також під час засідання профільного комітету перед першим читанням документа було висловлено низку застережень щодо нього. Тобто про єдину думку стосовно проєкту, що могло б дозволити його розгляд за скороченою процедурою, не йдеться. Хоча б тому, що дехто з авторів тисяч правок входить до складу самого профільного комітету – зокрема, Олександр Дубінський – заступник його керівника, Ольга Василевська-Смаглюк – голова одного з підкомітетів. Тож «ятрити» собі і фейсбук-френдам душу припущеннями «от якби...» не варто. Результат був очікуваним. Ну хіба що прогнозували «скромні» 2-3 тисячі правок, а не оці знущальницькі 16 тисяч...
Зберегти парламентаризм, підтримати економіку – врятувати країну
То що ж тепер робити? Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко у коментарі Укрінформу говорить про три можливі сценарії розвитку подій:
1. ФОРМАЛЬНО ПРАВОВИЙ ШЛЯХ. Це означає дотриматися регламенту й починати розгляд документа у другому читанні, ставлячи на голосування кожну правку. Але тоді, у кращому разі, розгляд документа затягнеться щонайменше до літніх канікул, у гіршому – до кінця року. «Вважаю, що це – тупикова ситуація, яка «поховає» український парламентаризм. Це – той випадок, коли формально правовий шлях може стати згубним для країни», – каже політолог.
2. ПІТИ НА ПОСТУПКИ КОЛОМОЙСЬКОМУ. А в обмін домогтися відкликання спам-правок. Втім, Володимир Фесенко не бачить, що може стати «розмінними картами» у цій грі. «Складно сказати, які вигідні для олігарха поступки можуть бути прийнятними для МВФ, потенційних прибічників цього закону всередині України і для самої країни".
Не надто вірить у можливість досягнення «консенсусу» з Ігорем Коломойським і Юрій Бутусов. За словами публіциста, «можна спробувати розміняти «Приват» на інші сфери, де Зеленський дає працювати і заробляти олігарху, – приміром, в енергетиці. Та компенсувати позов «Приватбанку» це не допоможе... Щоб домовитися з Коломойським, треба відкликати позов, але МВФ цього не дозволить».
3. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО РЕГЛАМЕНТУ ВР. «Можна передбачити, що в окремих випадках, коли вноситимуть спам-правки (приміром, більше 1000), застосовуватиметься особлива – прискорена – процедура їх розгляду. Скажімо, пропозиції може розглядати профільний парламентський комітет і не виносити на голосування в сесійній залі», – пропонує Фесенко.
А народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв вже повідомив, що подасть на розгляд Верховної Ради проєкт змін до Регламенту:
«1) якщо в законопроєкті понад 1000 поправок, обговорення кожної з них скорочується до 30 секунд; якщо понад 3000 – голосування здійснюється без обговорення.
2) однакові за змістом поправки, подані різними народними депутатами, об‘єднуються, обговорюються і голосуються як за одну поправку (така норма є і у вже чинному Регламенті, – ред.)».
За розрахунками Ар’єва, це допоможе скоротити час розгляду поправок щонайменше уп’ятеро.
Плюс кілька альтернативних пропозицій...
1. Директор аналітичного відділу «Лабораторії законодавчих ініціатив» Олександр Заславський пропонує піти ще далі: УХВАЛИТИ ЗАКОН «ПРО ЛОБІЗМ». А також доручити Нацагенству з питань запобігання корупції (НАЗК) проаналізувати зв'язки народних депутатів з бізнес-структурами і шукати спосіб унеможливлення корупційних впливів на парламентаріїв. Проте, це, вочевидь, шлях, який потребує багато часу – ледь не стільки ж, скільки й «регламентний» розгляд усіх 16 тисяч «заколомойських» правок до «антиколомойського» закону. Але в принципі, іти таким шляхом, мабуть, треба. Аби унеможливити повторення подібних ситуацій у майбутньому.
2. Що ж до дій «на короткому кроці», то у фракції «Слуга народу» обговорюють ВАРІАНТ ЗГРУПУВАННЯ ПОПРАВОК. Таким чином, левова частка навантаження ляже на профільний комітет. Зате часу на розгляд узгодженого варіанту в сесійній залі піде небагато. Як приклад наводять голосування за законопроєкт щодо так званих «майданчиків Яценка», до якого також подали купу правок. Але «пакетне» голосування за них тривало недовго. Щоправда, домогтися згоди на такий же механізм при розгляді правок, поданих за «земельний» закон, не вдалося – через «політичний піар окремих партій». Чи не завадить додаткова можливість попіаритися й у цьому випадку, спрогнозувати важко.
3. Дехто із користувачів соцмереж тим часом пропонує «почати з голови» і чинити «ТИСК НА КОЛОМОЙСЬКОГО», аби той дав «відмашку» відкликати правки. Як ось таке: «Я б йому запропонував організувати термінову зустріч зі слідчими Баканова, в «казьонних» апартаментах. Наприклад, можна його впізнати на якомусь відеозапису, як він готує замах на Кеннеді». Звісно ж, останнє – то сумний жарт. Бо, вдаючись до підтасування навіть із такою «благородною» в очах більшої частини суспільства метою, ризикуємо назавжди поховати мрії про виключно доказову правоохоронну і справедливу судову системи.
4. Є й пропозиції ЧИНИТИ СУСПІЛЬНИЙ ТИСК НА ДЕПУТАТІВ-АВТОРІВ ПРАВОК, піддаючи їх громадському осуду через соцмережі та ЗМІ. Але чи спрацює це? Не думаю. Недарма ж у народі кажуть: «поганому виду нема стиду».
Виходить, альтернативи запровадженню алгоритму спрощення і пришвидшення голосування за цей законодавчий спам у парламенті, схоже, наразі немає...
До речі, у вівторок відбулося онлайн-засідання комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Але обговорювати внесені до законопроєкту №2571-д правки ще й не починали – триває формування порівняльної таблиці до другого читання документа. На що також знадобиться чимало часу. А час грає на користь... самі знаєте кому.
P.S. Між тим, згаданий депутат Антон Поляков уже запропонував «обміняти частину правок» на відмову від багатьох принципових для країни речей – запровадження ринку землі, другого етапу медреформи, деяких бюджетних змін тощо. Іншими словами, «подавець» 6033 правок засвідчив, що взяв український парламент – і разом з ним всю Україну – в заручники. А тепер, як «класичний» терорист, висуває умови для «звільнення»...
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
