Цього року українська банківська система зіткнулася відразу з кількома викликами: зростанням проблемної заборгованості, девальвацією, відтоком депозитів, масовим виведенням з ринку банків, втратою активів у зоні АТО та Криму... найгостріша проблема, яку банкіри повинні вирішити у найближчому майбутньому, - дефіцит ліквідності, пише «Капітал».
У січні-листопаді клієнти забрали з банків 60 млрд грн із гривневих рахунків і депозитів і $ 9 млрд - з валютних. Це 14 % і 30 % від загального обсягу депозитів відповідно. Тобто клієнти намагаються вивести з банківської системи здебільшого валюту. За словами банкірів, депозити забирають насамперед заможні клієнти, які бояться нести ризики країни.
І якщо гривню люди ще кладуть на рахунки в банки, то валютні депозити нести побоюються. Причина - через обмеження Національного банку забирати валютний депозит після закінчення його терміну у валюті можна не більше ніж на 15 тис. грн на день. А достроково лише в гривні. Коли національна валюта знецінюється з кожним днем, ризикувати валютними заощадженнями ніхто не хоче.
Від девальвації страждають не тільки клієнти, заощадження яких знецінюються, але й самі банки. Їх валютні зобов'язання стрімко зростають. На 1 грудня частка валютних депозитів становила 47 %, тоді як на початок року - 37 %. І це за відтоку валютних депозитів у 30 %.
Аналогічна ситуація з кредитами. Фінустанови згортають валютне кредитування - у січні-листопаді банки скоротили кредитний портфель в іноземній валюті на $ 7 млрд. Але частка валютних кредитів зростає через девальвацію. Якщо на початок року вона становила 34 %, то на 1 грудня - 50 %.
А позичальникам стає все важче розраховуватися з банками. «Якщо подивитися на структуру кредитної заборгованості за простроченням, то, звичайно, валютні кредити юросіб дають дуже велику фору. Тільки офіційне прострочення за валютними кредитами становить близько 14 %», - каже начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов. Неофіційні дані за простроченою заборгованістю значно вищі. За валютними кредитами юросіб вона досягає 50 %. В цілому ж прострочена заборгованість становить близько 30 %, визнають банкіри в неофіційних бесідах.
Все це змушує фінустанови доформувати резерви. У січні-листопаді банки відрахували резерви 72 млрд грн, або 34 % всіх витрат. Але і цього не достатньо. Багато банків сьогодні економлять на резервах.
Якщо банк отримує від своєї операційної діяльності прибуток, то сформувати потрібну кількість резервів для нього не проблема. Але коли основна діяльність банку збиткова, він змушений формувати резерви за рахунок свого капіталу. І якщо цього капіталу недостатньо, банки намагаються розформовувати резерви. Це дозволить їм утримати норматив достатності капіталу на рівні необхідного мінімуму. А у багатьох фінустанов він сьогодні на межі. Наприклад, у Дельта Банку на кінець ІІІ кварталу норматив достатності капіталу становив 10,02 % за необхідного мінімуму в 10 %, у банку «Фінанси та Кредит» - 10,52 %, у Приватбанку - 10,96 %. Всі три банки треба докапіталізувати.
В цілому банківська система потребує докапіталізації на 170 млрд грн, йдеться в щорічному звіті з банківського сектору, групи ICU. Причому 135 млрд грн додаткових вливань потрібно банкам зі списку топ-35. Це вдвічі перевищує суму в 66 млрд грн, які потрібні на докапіталізацію за версією НБУ. Знайти ці гроші в умовах кризи непросто.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом