У січні-травні обсяг монетарної бази, що охоплює готівку за межами банків та залишки на банківських коррахунках, збільшився на 11,7 %, або на 35,8 млрд грн - до 342,9 млрд грн. Хоча тими ж місяцями 2013 р. відзначено зростання на 6,1 %, а в 2012 р. спостерігалося зниження на 1,2 %. Про це свідчать дані Національного банку України.
На думку голови аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексія Блінова, це сталося насамперед за рахунок збільшення готівки в обігу - через переведення в готівку грошових коштів при знятті з банківських рахунків. Іншими словами - через те, що українці масово знімали гроші з банківських депозитів на хвилі різкого знецінення гривні та посилення недовіри до надійності банківської системи. Але є в цьому «заслуга» і самого регулятора, що використовує друкарський верстат, у тому числі для фінансування держбюджету і рефінансування банків, що зіткнулися з тим самим відтоком депозитів.
На допомогу Мінфіну
Використовувати друкарський верстат Нацбанк змусив фактор попиту, вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Насамперед - попиту населення на гривню для вилучення депозитів. Частину емітованої гривні НБУ витрачає на рефінансування проблемних банків, з яких українці найбільш активно забирають вклади. За п'ять місяців Нацбанк надав банкам рефінансування на 104,8 млрд грн. За той самий час забрали з фінансових установ 39,1 млрд грн.
«НБУ задовольнив попит на готівку, інакше банки відчували б нестачу коштів під час видачі депозитів», - вважає Жолудь. Частину винесених з банків коштів разом із домашніми заощадженнями українці витратили на купівлю інвалюти - за п'ять місяців близько 46,7 млрд грн, або $4,9 млрд, решту приберегли на чорний день. У результаті обсяг готівкових коштів за межами банків за п'ять місяців збільшився на 20,6%, хоча в ті ж місяці 2013 р. зростання цього показника становило лише 5,3%, а 2012 р. - лише 1,1%. Якщо на початок січня в економіці циркулювало 237,8 млрд грн готівки, то до кінця весни ця сума зросла на 48,9 млрд грн.
Застосувати емісію Нацбанку довелося також для задоволення державних потреб. У січні-квітні НБУ перерахував до загального фонду державного бюджету 19,8 млрд грн замість належних 5,7 млрд грн або торішніх 4 млрд грн, за чотири місяці виконавши 87% річної норми надходжень від НБУ в держскарбницю. За рахунок таких платежів авансом регулятор забезпечив 18,6% надходжень до держбюджету з початку року, хоча, згідно з бюджетним розписом на поточний рік, він повинен був забезпечити лише 7,2% річного доходу загального фонду. На 46,3 млрд грн Національний банк викупив облігацій внутрішньої державної позики за п'ять місяців 2014 р.
Тим самим НБУ допоміг Міністерству фінансів забезпечити 100 %-ве виконання плану з наповнення загального фонду в цей період. Як визнає міністр фінансів Олександр Шлапак, якби Національний банк перерахував у січні-квітні лише належну чверть річних зобов'язань, Мінфіну довелося б відзвітувати про падіння доходів загального фонду на 1% відносно минулого року. При цьому доходи Нацбанку, які той повинен перераховувати до держбюджету, виходячи з власної звітності та закону «Про Національний банк України», минулого року становили лише 11,9 млрд грн. А значить все, що понад цієї суми, - як мінімум 7,9 млрд грн - НБУ отримав за рахунок емісії гривні, каже керівник аналітичного департаменту ІК SP Advisors Віталій Ваврищук.
Крім прямих платежів у держбюджет, Нацбанк також здійснював і непряме фінансування бюджету - шляхом купівлі держоблігацій внутрішньої позики в нацвалюті, яку українські експерти вже прозвали вітчизняним «quantiative easening (QE)». З початку року регулятор придбав цих цінних паперів на 46,3 млрд грн. Особливо активно він скуповував гривневі ОВДП у лютому (на 19,3 млрд грн) і в травні (на 12,5 млрд грн). Ні авансові платежі в бюджет, ні купівля ОВДП Нацбанком теоретично прямого ефекту на обсяг готівки поза межами банків не мала, уточнює Жолудь, оскільки доходи і витрати держбюджету були розплановані заздалегідь. Однак, фактично, саме вони дали можливість уряду виконати соціальні витрати, в тому числі виплатити зарплати бюджетникам і пенсії.
Не критично
Поки емісія гривні Нацбанком здійснюється в безпечних для економіки обсягах. «Якщо монетарна база тривалий час зростає темпами 15-20% на рік, то створюється інфляційний потенціал, який трансформується в більш високе зростання цін. Але якщо ці темпи не перевищують 15%, як відбувається в Україні з 2009 р., емісія не створює додаткових ризиків для економіки», - пояснює Ваврищук. Підсумки січня-квітня підтверджують, що зростання обсягу готівки ще не провокує зростання споживчих цін, погоджується Жолудь. Поки темпи зростання споживчих цін (4,6% за п'ять місяців) навіть нижчі від зростання монетарної бази (11,7%).
Можливості нарощування монетарної бази зараз жорстко регламентує для НБУ Міжнародний валютний фонд. Мета - гарантувати, що зростання монетарної бази відповідає внутрішній ціновій стабільності», - наголошується в меморандумі МВФ за кредитом.
Згідно з його критеріями для виділення Україні другого траншу за кредитом на $1,4 млрд, запланованого в липні, обсяг монетарної бази на кінець місяця не повинен був зрости вище оцінки в 351,5 млрд грн, що Нацбанку вдалося дотримати. Ймовірність того, що згодом НБУ нарощуватиме монетарну базу швидше, ніж дозволяють «норми безпеки», зараз досить низька. Крім того, як вважає Блінов, у зв'язку з фактичним припиненням обігу гривні у Криму з'явився додатковий обмежувач зростання грошової бази, що підвищує ймовірність виконання подальших орієнтирів МВФ.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом