Верховна Рада готується розглянути новий закон про антикорупційні органи, внесений президентом Зеленським для «повноцінного відновлення» після масових протестів проти вже підписаного ним закону, що позбавляє незалежності Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Про те, чому скандал довкола боротьби з корупцією переростає в кризу влади – далі в матеріалі ForUА.
Рішення повернути незалежний статус НАБУ та САП президент Зеленський ухвалив невдовзі після того, як я підписав прийнятий Верховною Радою 22 липня скандальний законопроєкт про фактичне підпорядкування цих структур Офісу генпрокурора. Відігрівати ситуацію назад у турборежимі нинішній господар Банкової був змушений після того, як прийнятий «антиНАБУ» документ спровокував масові протести по всій країні і викликав хвилю обурення з боку західних союзників.
«Я поважаю думку суспільства. Я вважаю, що це абсолютно нормально реагувати, коли люди чогось не хочуть, коли людям це не подобається... Для мене було дуже важливо, щоб ми правильно почули, відреагували. Ми почули і відреагували. Антикорупційні органи не будуть підпорядковуватися генеральному прокурору», - запевнив глава держави для якого поточний тиждень стане тестом на спроможність втримати ситуацію під контролем.
«Засідання Верховної Ради України щодо розгляду президентського посиленого проєкту «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо повноцінного функціонування Національного антикорупційного бюро України та Спеціальної антикорупційної прокуратури» відбудеться 31 липня 2025 року», - заявив спікер ВР Руслан Стефанчук.
Поряд з тим, як повідомляє з посиланням на обізнані джерела з Печерських пагорбів Financial Times, під час цього голосування Зеленський може отримати удар нижче пояса від власної фракції «Слуга народу». Зокрема, новий, відновлюючий в правах НАБУ і САП, документ ризикує не набрати необхідне число голосів, враховуючи, що проти виступають близько 70 депутатів від партії влади, зазначає FT. За інформацією видання, ці представники «зеленої» фракції не хочуть повернення незалежності антикорупційних органів, захищаючись від слідства зі сторони НАБУ і САП.
Враховуючи той факт, що норми, прийнятого 22 липня і завізовані президентським автографом закону, який обмежує повноваження НАБУ і САП, у будь-якому випадку будуть діяти як мінімум до 31 липня, опоненти Зе-влади побоюються, що ближчим часом Офіс генпрокурора зможе скористатися цим і вилучити в НАБУ та САП справи топ-корупціонерів. Як написав з цього приводу у своєму Telegram-каналі нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк, «ми будемо дуже ретельно за цим слідкувати».
Тим часом ціла низка медіа повідомили про те, що НАБУ та САП опинилися в опалі Банкової через начебто прослуховування розмов Володимира Зеленського зі співзасновником студії «Квартал 95» Тимуром Міндічем. За даними видання «Бігус-Інфо», значна частина бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд, була проведена через підставні фірми, які можуть бути пов’язані в тому числі з Міндічем: «Співробітникам НАБУ і САП вдалося задокументувати Міндича в квартирі за тією ж адресою, де п’ять років тому відбулося святкування дня народження Зеленського. Співрозмовники зазначають, що на записах може бути й сам президент. Розслідування справ Тимура Міндіча могло стати причиною гонінь на НАБУ».
Крім того, за повідомленнями ЗМІ, в середині липня співробітники НАБУ спільно з правоохоронними органами ФРН провели у передмісті Мюнхена обшуки в проживаючого там Ростислава Шурми – колишнього заступника голови Офісу президента. Як зазначає Reuters, залучення «недосяжних для Зеленського» правоохоронних органів Німеччини «стало однією з останніх крапель» для українського президента, який невдовзі після цього звинуватив НАБУ і САП у неефективності та підписав скандальний закон про істотне обмеження незалежності цих структур.
Вельми і вельми показово, що на тлі цих деталей, що так чи інакше кидають репутаційну тінь на Банкову, критика Зеленського в провідних західних медіа вперше з початку повномасштабної війни перестала бути темою-табу. «Катастрофічна помилка Володимира Зеленського з законом про обмеження повноцінного антикорупційного відомства пов’язана з близьким оточенням кола його радників, які не здатні надавати йому політичну аналітику і виконувати ефективно свої функції», - зазначає газета The Telegraph.
Десакралізацію влади підживлює й «Картонний протест», який триває в Києві біля театру Франка вже майже тиждень.
«Законопроєкт про знищення незалежності антикорупційних органів обʼєднав антагоністів навколо подразника, тому багато депутатів голосували цілком свідомо та завзято, а от голосувати повторно за протилежні зміни буде значно складніше. Втім, і там може виникати спокуса планово не отримати результату. Мої колеги порахували, що за все поточне скликання у нас було 1,6% законів, які підписані у день голосування, а середня тривалість розгляду проголосованого законопроєкту президентом – 26 днів. Є і такі, що без руху лежать місяцями. Тож, це чітка ознака пріоритетності, що є очевидним. Втім, на сьомий (!) рік роботи поточного скликання парламенту хочеться нагадати банальні речі: якість та ясність мотивів роботи під час війни є запорукою довіри суспільства. Щось приховати у цифровий час просто неможливо, а інформація циркулює в великих обʼємах і в короткі строки й про тіньову сторону процесу», - зазначає голова правління громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. На її переконання, наразі довіра до державних інститутів падає «і це не триматиметься на адреналіні війни вічно».
«Я б дуже хотіла, щоб ми всі взяли з цих подій певний урок. Це в інтересах кожної та кожного. Наше дослідження демонструє, що середнє значення індексу інституційної довіри становить 5,3 із 10, що вказує на помірний або контекстний рівень довіри до інституцій та свідчить про обмежену вертикальну згуртованість. Суди, уряд та парламент мають найнижчі показники довіри: повністю довіряють їм лише 2–5%; понад 60% висловлюють недовіру. Вища довіра до окремих інституцій: президент має 58% позитивної оцінки в Україні (25,5% довіряють йому повністю) й 56% за кордоном. Більше довіряють президенту жінки та люди з воєнним досвідом. Місцева влада отримала 33,4% позитивної оцінки в Україні й 25% за кордоном», - підсумувала очільниця ОПОРИ.
Водночас відомий журналіст та телеведучий Віталій Портников на своєму авторському Youtube-каналі констатує: «Відповідальність українців - на критично низькому рівні. Вважати, що війнa цю відповідальність змінила, - наївно. Війна лише заморожує політичні процеси. Вона не додає суспільству зрілості – хіба що стресу й нового запиту на «сильну руку», з якою можна сфотографуватися черговому ноунейму. Те, що українське суспільство не розуміє, що демократія – це відповідальність, а не декорація, підтверджується практикою. Готовність меншості виходити на протести не скасовує безвідповідальності більшості. Тож у своїх кар’єрних розрахунках «слуги народу» діють логічно – з огляду на суспільство, у якому живуть. А ми з вами – безнадійні маргінали, які тішаться силі протесту меншості. Так, протест рятує від стрибка у провалля, але зовсім не гарантує перемоги на виборах».
З огляду на зазначене, Портников радить кожному, хто серйозно думає про українську демократію, розглянути ще один альтернативний сценарій на післявоєнний час: усвідомити, що ми живемо в країні, де демократія сприймається як процедура, а не як відповідальність, «як це завжди було на пострадянському просторі». «Потрібно також усвідомити й власну роль у цій країні, здатність змінювати щось – і водночас ризики для себе особисто, якщо ви наважитесь нагадувати співвітчизникам, що таке справжній демократичний процес», - резюмував аналітик.
Автор: Тетяна Мішина
