Поки в Україні триває карантин, в енергетиці різко загострилася криза, про яку давно попереджали.

Наприкінці квітня це вже призвело до відключення блоків атомних станцій - спеціальних чи автоматичних, - через перевиробництво електрики.

Що відбувається в українській енергетиці? І чим це загрожує споживачам?

Забагато енергії

Карантин, що триває в Україні вже майже два місяці, означає не лише те, що багато людей одночасно припинили ходити на роботу (а дехто її взагалі втратив). Зупинені підприємства, закриті офіси, магазини, дрібні бізнеси, а отже - споживання енергії різко впало.

Це стосується не лише України. За прогнозами Міжнародної енергетичної агенції, цього року через карантинні обмеження попит на енергоносії у світі зменшиться на 6%. Це у рази більше, ніж під час кризи 2008 року. А у розвинених країнах падіння попиту буде ще більшим - на 9% у США та 11% у ЄС.

В Україні до цього додалося різке зменшення платежів: лише у відносно заможній столиці, за словами мера Києва Володимира Кличка, борги за комуналку зросли на 6 млрд грн.

До того ж, відтоді, як на початку березня в Україні змінився уряд, міністерство енергетики не має повноправного голови, ним керують виконувачі обов'язків. Наприкінці березня обговорювали кандидатуру Ольги Буславець, але депутатів так і не попросили її затвердити, а згодом уряд призначив її в.о. міністра енергетики.

Все це наклалося на хронічні проблеми в українській енергетиці, які не вирішили до кризи.

«Внаслідок скорочення економічної активності, спаду промислового виробництва, на ринку з'явився колосальний надлишок енергії і профіцит потужностей для її виробництва», - каже Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Дешева атомна та дорога зелена

Найдешевшу електроенергію - близько 56,7 коп. за кВт/год. - в Україні виробляють атомні станції, на які припадає понад половина електрики в країні.

На «атомку» також покладені спеціальні зобов'язання (PSO, або Public Service Obligations), які дозволяють людям отримувати електрику за ціною, нижчою за ринкову. Реформа електроенергетики передбачала, що АЕС мали б постачати 60% виробленої електрики населенню - через державне підприємство «Гарантований покупець». Але на практиці частка дешевшої енергії становить близько 85%. Від схожої проблеми раніше потерпав «Нафтогаз», коли низькі ціни на газ для населення дотувалися з бюджету компанії, що утворювало багатомільярдну дірку на її рахунках.

Найдорожчу електроенергію - до 4-5 грн за кВт/год. - виробляє альтернативна «зелена» енергетика. Крім того, що «зелені» тарифи є у рази вищими, вони також зафіксовані у євро, тобто застраховані від коливань валютного курсу. Нині вони є найвищими у Європі.

 

При цьому «атомка» і «зеленка», які, здавалося б, важко порівнювати, в Україні стали прямими конкурентами.

«Зелена» енергетика має гарантоване законом попадання в енергетичний баланс. Тобто ми зобов'язані викупити усю зелену енергію, що вироблена на ринку. Але ця енергетика не може працювати у маневрових режимах (Це потужності, які дозволяють швидко наростити чи зменшити виробництво залежно від попиту - Ред.). Через це вона в енергетичному балансі конкурує з базовою - атомною, - пояснює Сергій Дяченко, керівник Бюро комплексного аналізу та прогнозів. - Зараз у нас є надлишок енергії. Оскільки скорочувати щось треба, то скорочуватимуть «атомку».

Ще від кінця минулого року атомники попереджали про проблеми із розрахунками на ринку. З іншого боку, про негаразди заявляли і власники об'єктів «зеленої» енергетики - іноземні інвестори та ДТЕК, енергетичний підрозділ холдингу СКМ, контрольованого Рінатом Ахметовим.

У середині квітня, коли карантин «підкосив» усю економіку, учасники ринку стали бити на сполох. В «Енергоатомі» заявили, що компанія не отримала понад 4 млрд грн за поставлену електроенергію від ДП «Гарантований покупець», і через це зараз не може забезпечити закупівлю та вивезення ядерного палива.

Згодом ЗМІ оприлюднили лист від голови СБУ до голови Верховної Ради, у якому йшлося про загрозу енергетичній безпеці через неконтрольоване зростання виробництва дорогої «зеленої» електроенергії. Все це, як йшлося у листі, може призвести до накопичення боргів перед виробниками альтернативної енергії, а також до обмеження виробництва на АЕС, які дають найдешевшу енергію.

«Енергоатом»: цап-відбувайло чи дійна корова?

Наприкінці квітня міністерство енергетики склало новий прогнозний баланс електроенергії на 2020 рік. Він передбачає зниження виробництва на усіх електростанціях України, з найбільшим зниженням на АЕС. А от частка відновлювальних джерел енергії має зрости.

На зупинених атомних блоках просто відбуватимуться планові літні ремонти, - пояснила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

«В Україні всього працюють 15 атомних блоків. Взимку здійснюються ремонти 4-5 блоків. Влітку, коли зменшується споживання, ще додатково ремонтуються декілька блоків атомних станцій. Це нормальна практика», - заявила урядовець під час ефіру на одному з телеканалів.

Проте голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус потрактував зупинку блоків АЕС по-іншому: «Державний «Енергоатом» не може бути дійною коровою для приватних інтересів».

«Я розумію позицію, коли у зв'язку із проблемами в країні та економіці всі потроху «затягують паски». Але коли всі проблеми скидаються на державний «Енергоатом», а приватних це не зачіпає, то це називається приватизація прибутків та націоналізація збитків», - написав депутат у Facebook.

Михайло Гончар погоджується з такою оцінкою. Фактично, каже експерт, «це робиться коштом базової генерації - атомної, на користь домінуючого суб'єкта господарювання в українській енергетиці структур, пов'язаних з Рінатом Ахметовим».

«Зрозуміло, що тут все працює у замкненому циклі: якщо атомні блоки частково відключити, а частково перевести на мінімальні потужності, то далі почнуть працювати «зелена» енергетика і вугільна енергетика», - пояснює експерт.

Натомість у ДТЕК кажуть, що так само потерпають від кризи, як і решта учасників ринку. За словами генерального директора ДТЕК Максима Тімченка, «Гарантований покупець» заборгував і «зеленим» виробникам ДТЕК понад 1 млрд грн. А з 20 квітня «у зв'язку з погіршенням ситуації в енергетиці України» припинили роботу шахти та допоміжні підприємства об'єднання «ДТЕК Павлоградвугілля». За словами пана Тімченка, підприємства перевели в режим підтримки життєдіяльності, а співробітників відправили в простій з оплатою згідно з колективним договором, - загалом це близько 22 800 людей. До цього ДТЕК вже призупинив роботу кількох шахт.

За даними в.о. міністра енергетики Ольги Буславець, в Україні нині не працюють 95% шахт.

Разом з тим, як нагадує Михайло Гончар, «атомка» вже не вперше стає «крайньою» в енергетичних «розбірках».

«Взимку, коли обговорювався імпорт російської електроенергії, це робилося в інтересах іншої олігархічної групи - Коломойського, і тоді так само відбувалося скорочення виробництва «Енергоатому», - нагадує експерт.

Водночас Олена Вітер, директор аналітичної групи Dixi group, закликає не поспішати з висновками, і зачекати, «поки складеться весь пазл, чи хоча б його частина».

«Атомна енергетика насправді найдешевша, але її вже настільки «заюзали», завжди ставили на закриття усіх дірок, визначили, фактично, як основну для забезпечення потреб населення. У результаті у компанії вже не вистачає коштів навіть на базову діяльність, - каже експертка і припускає, що час літніх простоїв блоків АЕС уряд використає для того, щоб змінити ситуацію. - Її точно треба повернути в ринок, а не в те, що відбувається зараз».

Інакше, каже Олена Вітер, це буде «перерозподілом на ринку».

На Україну може чекати новий арбітраж

У міністерстві енергетики визнають, що нинішній "зелений" тариф є надто високим для української економіки.

«Найближчим часом під головуванням прем'єр-міністра ми обов'язково зберемо інвесторів і будемо готові укласти меморандум, який потім ляже в основу законопроєкту, який буде зменшувати «зелений» тариф», - заявила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець в інтерв'ю «Інтеру».

За її словами, міненерго розробило новий баланс, який враховує, що споживання зменшиться, але усі напрямки - і «атомка», і теплова, і «зеленка» - матимуть можливості для роботи.

Натомість, як вважає експерт Сергій Дяченко, «вихід полягає в тому, щоб зупинити цей «вал» зеленої енергетики, розібратися із зеленим тарифом, і розібратися, скільки цього ми можемо перетравити».

«Звісно, оскільки стільки електроенергії не потрібно, то якісь блоки на АЕС мають бути зупинені тимчасово. Теплова генерація має працювати як маневрова. А великі потужності альтернативної енергетики мали б бути зупинені», - пропонує Михайло Гончар, додаючи, що лише час покаже, чи буде це зупинка на два-три місяці або ж довше.

Водночас Олена Вітер пропонує зосередитися на виправленні ситуації в атомній енергетиці. Вона зауважує, що «Ахметов має певну частку у «зеленці»,  але так само у цьому секторі є й багато іноземних інвесторів.

«У нас на ринку є європейські, канадські компанії. І вони усі, звісно, зараз мають дуже гарні умови, але так само вони мають підстави вимагати через арбітраж від України оплачувати те, що було погоджено. Вони прийшли сюди на дуже круті умови. Але ми на них підписалися, і тепер треба думати, як їх виконувати», - твердить експертка.

У ДТЕК вже заявили, що не виключають звернення в міжнародний арбітражний суд проти України.

«Сьогодні виникає необхідність серйозно замислюватися про міжнародний арбітраж для того, щоб захистити інвесторів і кредиторів, які повірили гарантіям держави і стали інвестувати в зелену генерацію», - заявив гендиректор ДТЕК Максим Тімченко.

«Наша історія успіху (інвестицій у відновлювальну енергетику - Ред.) може стати історією провалу: як запросити інвесторів, а потім їх обдурити, прикриваючись боротьбою з кризою або міфічними розмовами, що у нас високі тарифи», - сказав пан Тімченко.

За його даними, інвестори вклали понад 4,5 млрд євро в об'єкти альтернативної енергетики, 1,2 млрд євро з них - інвестиції самої ДТЕК.

Зростання тарифів неминуче?

Незалежно від того, хто переможе у протистоянні «атомки» і «зеленки», споживачам варто готуватися до підвищення тарифів.

Вони платитимуть або за зростаючу частку дорогої «зеленої» енергії, або мають прийняти те, що «Енергатом» не зможе довго протриматися «на плаву» з найнижчими тарифами.

«Якщо «Енергоатом» матиме більше коштів в рамках PSO або його роль у постачанні електрики населенню зменшиться, то можна буде вирівняти суму надходження коштів», - каже Олена Вітер, визнаючи, що йдеться про підвищення тарифів.

Проте Михайло Гончар каже, що зараз поганий час для цього.

«У нас же обвал іде і промисловий, і економічний, що спричинить і певні соціальні проблеми. Якщо за цих умов починати кидати на ринок дорогу електроенергію (від «зелених» виробників - Ред.), то заплатить за це у кінцевому випадку споживач», - прогнозує експерт.

«Тут українці мають вирішувати, чи готові вони платити за дорогу зелену енергетику», - вважає Сергій Дяченко, додаючи, що це питання можна винести «хоч і на референдум».

Анастасия Зануда , ForUm

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

еврозима
5990 грн.
321