Відмічено, що весною у багатьох політиків загострюється активність. Напевно, флюїди діють. Що подіяло на українського прем'єра, невідомо. Але факт залишається фактом: Віктор Федорович минулого тижня був активний, як ніколи. Причому активність його доходила до такої міри, що не часто «громадянин», який не часто заглядає в календар, цілком міг подумати: на носі чергові вибори.
Янукович встиг цього тижня побувати в Німеччині, з'їздити до Одеси, наговорити багато суперечливих заяв і знову стати об'єктом критики з боку Президента Ющенка і його оточення. Тим більше, що нашого гаранта хлібом не годуй – дай тільки проінспектувати прем'єра перед зарубіжним візитом. Пам'ятаєте, яка війна була напередодні поїздки глави уряду в США? Кожну букву в програмі візиту угоджували. Екс-глава МЗС Тарасюк тоді мало не ночував на роботі, але його в Штати так і не взяли.
Німецький візит Януковича почався дуже забавно. Вітаючись з Меркель, Віктор Федорович несподівано для всіх (напевно, і для себе також) пристрасно припав губами до руки німецького канцлера. Говорять, у них на Заході цілуватися при зустрічі не прийнято. Може, воно і так, але на немолоду німку український гігант справив сприятливе враження. Мабуть, сподобалося.
Загалом ж візит вийшов офіційним і скучним. Складається враження, що всі ці обміни урочистими нотами і підписання численних меморандумів про взаєморозуміння політики придумали для того, щоб чимось виправдати зустрічі один з одним. Вони ж не можуть, як ми, просто так зустрітися, посидіти, пивце попити. А так, якщо щось, відразу «алібі»: мовляв, як це не працювали? Цілих два меморандуми підписали! Або десять. І всі задоволені. Ти мене поважаєш? І я тебе поважаю. Але пити не буду.
За минулий тиждень Янукович встиг двічі озвучити свою позицію щодо вступу України до НАТО. Причому позиції вийшли діаметрально протилежними. Якщо в першому випадку прем'єр, за звичаєм, заявив, що питання вступу до альянсу повинне розв'язуватися на референдумі, то в другому висловив думку, що ніякий референдум нам не потрібен. Мовляв, ось коли до НАТО вступатимемо, тоді і проведемо «опитування». А зараз є потреби важливіші!
Хіт від прем'єра – поздоровлення міністрів із закінченням зими. «Прийшла весна, - заявив Янукович 1 березня, - заспівали птахи.». Треба сказати, що птахи співали не тільки за вікном Кабміну, але і в Секретаріаті Президента, де панував найсправжнісінький пташиний гамір. Це Яценюк і Балога в атмосфері «безпрецедентного політичного тиску» складали для Ющенка текст за черговим поданням кандидатури Огризка. Сам гарант також не втрачав часу дарма. Спершу звинуватив прем'єра в невиконанні положень Універсалу нацєдності. Потім покартав тих, хто хоче провести в країні дострокові президентські вибори.
Найсмішніше, що Янукович за прикладом Віктора Андрійовича, також висловився проти будь-яких дострокових виборів. А ще сказав, що Ющенко має повне право критикувати його роботу. Все-таки Президент, не слюсар будь-який. Лідери ПР взагалі останнім часом відрізняються миролюбністю, чого не скажеш про «рядових» регіоналів, які бешкетують собі потихеньку, придумуючи каверзні законопроекти. Богатирьова днями закликала помаранчевих друзів-суперників закопати сокиру війни. Ті відповіли відмовою, попутно обізвавши Азарова «сивоволосим монстром». Микола Янович сторопів: «Ви що ж це, мене шматком хліба докоряєте? Негарно!». Ну і так далі.
А Ющенко без втоми корив «владу» за використовування хоча і законних, але таких несправедливих, по відношенню до решти населення, пільг і субсидій. Мовляв, як же так, з щомісячною зарплатою в 20 тисяч ще і безкоштовно в санаторії відпочивати. Могли б хоч для пристойності живими грошима путівку сплатити! І електорату приємно, і державі економія. Але ж ні, користуються пільгами безсоромно, купуючи собі джакузі із золотими унітазами! Хто ж їм ці пільги призначив? Невже я?..
Генпрокуратура тим часом купувала в інтернет-магазині закордонний діоксин. Для проведення, так би мовити, слідчого експерименту. Чому не в спеціалізованому салоні? Але ж там дорожче, вони ж у вартість ще і орендну плату включають...
Під кінець тижня Ющенко відправився в гості до грузинського кума. Але не просто так, а з офіційним візитом. Знову ж таки, щоб не запідозрили в кумівстві, панібратстві і поїздках куди-небудь за державний рахунок. Президенти двох країн зустрічалися, щоб обговорити «взаємну правову охорону географічних позначень для вин, спиртних напоїв і мінеральних вод». Чи не найглобальніше питання українсько-грузинської співпраці! Очевидно, що його вже ніяк не можна було вирішити без поїздки за тридев'ять земель.
Проте ж, не критикуватимемо Президента дарма. В Грузії він не тільки дуже успішно захищав «географічні назви», але ще і відвідав т. з. музей радянської окупації. Відкрити цей заклад додумався Саакашвілі (хто б сумнівався?). Віктору Андрійовичу так сподобалася «експозиція», що він тут же озвучив свій намір побудувати щось подібне в рідних пенатах. Комуністи (українські) відразу виступили із стрічною пропозицією: створити музей на президентській пасіці, а ще краще – відвести під нього територію всієї країни. Щоб «кожен малюк» міг на власні очі подивитися на макет дамби Дніпрогесу, виконаний у масштабі 1:1. Або на такі ж масштабні заводи, які дуже схожі на теперішні часи, але не працюють.
Приємно, між іншим, спостерігати за демократичними перетвореннями в дружній Грузії. Наприклад, на центральних вулицях Тбілісі (там, де зазвичай їздять кортежі високих гостей) заборонили вивішувати випрану білизну на балконах. Мов, негоже затьмарювати погляди проїжджаючих рейтузами 87-го розміру. За невиконання – штраф під тисячу доларів. Ось вона, справжня демократія! Європі така і не снилася! Штатам також.
До речі, про американців. Тиждень пройшов під знаком візиту Юлії Тимошенко в США. Лідер БЮТ, з чуток, їздила за підтримкою. І, за деякими даними, отримала (підтримку). Заразом сфотографувалася з кумиром дитинства – екс-держсекретарем Мадлен Олбрайт (пам'ятайте таку? дружила з Горбачовим). Ну і, звичайно ж, зустрілася з діаспорою. Куди ж без діаспори? Говорили про дострокові вибори. Із залу благали: «Не беріть Мороза до себе в списки!». Юлія Володимирівна була великодушною: «Ну що ви, панове! Вже весна, який Мороз?..».
Ой, мало не забув. Знаєте, хто був першим українським мільйонером? Правильна відповідь – нинішній мер Києва Леонід Черновецький. Про це він сам днями і заявив. «Пишаюся, - говорить, - своїми мільйонами».
Чомусь відразу згадався анекдот. В однієї дуже багатої людини питають: «Як ви заробили свій перший мільйон?». Той відповідає: «У мене була машина, я її продав, трохи додав, і відкрив фірму». - А як машину купили? - Ну, в мене був велосипед, я його продав, трохи додав, і купив машину. - А велосипед як у вас з'явився? - А я за нього вже відсидів.
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом