Один із головних принципів успішної економіки свідчить «Позичаєш чужі гроші і на певний час, а віддаєш свої й назавжди». Це – аксіома, але бувають випадки, коли фінанси дуже потрібні, а їх немає. Наприклад, п'яні сусіди вибили вікно, а для ремонту треба чекати, поки дадуть зарплату, бо заощаджень не накопичив і в ситі роки дозволяв собі зайве. Звичайна людина в такому разі йде до кума, вони випивають по чарці, заспокоюють сусідів і по-сімейному вирішують фінансові питання із заміною вікна. У масштабах держави ситуація дещо складніша. Україна ніколи не вміла збирати гроші на «чорний день», а вибите вікно і п'яні сусіди присутні. Допомогти зараз економіці країни може черговий транш «заможного кума», більш відомого як Міжнародний валютний фонд.

Відносини з МВФ почалися ще у жовтні 1994 року, коли уряд Віктора Масола ухвалив запропоновану Фондом програму реформ, спрямовану на зниження темпів інфляції, подолання різниці між офіційним та ринковим обмінними курсами, а також підвищення реальних відсоткових ставок до позитивного значення. Квота в 997 млн SDR дозволила Україні отримати два транші (наприкінці 1994 й на початку 1995 року) по 249,3 млн SDR, або по $392 млн за курсом того часу.

Україна виконала більшість рекомендацій Фонду, особливо ті, що стосуються посилення фінансової політики. Позитивні результати співпраці проявилися вже у перші місяці 1995 року - інфляція трохи сповільнилася, експорт збільшився, обмінний курс стабілізувався. Проте в уряду залишалися проблеми з контролем над зростанням цін і дефіцитом платіжного балансу. Для подальшої підтримки структурних реформ у квітні МВФ схвалив першу програму stand by для України.

Завдяки, не в останню чергу, тим грошам країна вийшла з колаптоїдного стану 90-х років минулого століття і кілька років прожила у періоді, який нині називають «ситі нульові».

Сьогодні високопоставлені співробітники МВФ їздять до Києва, як на роботу, і вирішують – допомагати українській економіці не докотитися до банкрутства чи «боржомі» пити вже пізно? Рада директорів МВФ 30 квітня схвалила кредитну програму stand-by для України в обсязі $16,67 млрд, розраховану на два роки, і виділила два транші – близько $4,6 млрд, а також погодилася з проханням Києва й об'єднала третій і четвертий транші з метою отримання їх поточного року без зміни загального обсягу програми. Після листопадової місії МВФ прозвучали слова, що Україні впродовж кількох тижнів знадобляться додаткові $15 млрд, щоб уникнути дефолту. Тоді ж кредитори, які вже вклали у країну гроші, замислилися – чи давати їх удруге? І дійшли невтішного для нас висновку. У МВФ зазначили, що Україна провалила виконання багатьох рекомендованих структурних маяків. Зокрема, сильніше, ніж прогнозувалося, впала гривня. Це своєю чергою спричинило прискорення інфляції.

Крім того, більше, ніж очікувалося, зниження експорту позначилося на дефіциті поточного рахунку.

В результаті цих процесів та масштабних інтервенцій на міжбанківському ринку погіршилися справи і з обсягом міжнародних резервів.

Як йдеться у звіті Фонду, одним із наймасштабніших провалів українського уряду стало те, що через девальвацію, зростання обсягів імпорту газу та скорочення доходів від його транзиту вкотре сильніше, ніж очікувалося, зріс дефіцит НАК «Нафтогаз України».

Незадоволені в МВФ і досягненнями України в боротьбі з корупцією, зокрема ухваленим в жовтні законом про Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

Грудневий візит представників МВФ, згідно з попередніми оцінками, ще песимістичніший для уряду Арсенія Яценюка. Микола Георгієв, глава місії МВФ, яка працювала в Україні з 9 по 18 грудня, заявив, що були проведені продуктивні технічні дискусії з економічним блоком нового уряду та з Національним банком». «Ми дійшли висновку, що українська влада налаштована діяти рішуче для стабілізації та реформування економіки, одночасно долаючи виклики, що виникли минулого року», - йшлося в заяві Георгієва. За його словами, до нашої країни місія Фонду повернеться в січні 2015 року для «продовження політичних дискусій».

Фактично це означає, що чергових грошей МВФ, на що так розраховували в Кабміні, Україна найближчим часом не отримає. До того ж йдеться про об'єднаний 3-й і 4-й транші на загальну суму приблизно в 2,7 млрд дол., які мали бути надані нашій країні до кінця нинішнього року.

І тепер зрозуміло, чому з такою тривогою про фінансове здоров'я економіки країни говорив глава уряду. «Ми в цілому отримали $9 млрд міжнародної фінансової допомоги від МВФ, Світового банку, інших міжнародних фінансових інституцій. $14 млрд віддали боргів та кредитів. На наступний рік додатково до цієї програми, яка передбачена МВФ, необхідно $15 млрд», - сказав Арсеній Яценюк, представляючи програму діяльності уряду у Верховній Раді.

Прем'єр підкреслив, що без допомоги міжнародних партнерів Україні буде практично неможливо вийти з нинішньої важкої ситуації й відновити економічне зростання у 2016 році. «Щоб не допустити дефолту, нам потрібна міжнародна донорська конференція», - заявив прем'єр. При цьому Яценюк зазначив, що зовнішній борг України збільшився вдвічі - з $30 до $70 млрд.

Тривога прем'єра зрозуміла, але ніяк не може бути виправданням перед кредиторами. Уряд Яценюка благополучно «завалив» ключові параметри/нормативи, прописані у відповідному договорі з МВФ. До того ж обіцяні економічні реформи досі навіть не розпочалися, хоча говорити про них не перестають. Микола Георгієв зазначив: «Ми з'ясували, що влада України готується зробити рішучі кроки щодо впровадження широкої і комплексної програми, спрямованої на стабілізацію та реформування економіки». Словосполучення «готується зробити» можна використовувати для всього, за що б не взявся чинний Кабмін, а в МВФ втомилися від красивих і правильних слів про реформу й чекають конкретних дій. Після чого і буде ухвалено рішення про виділення нових траншів.

Звертає на себе увагу деяка розпливчастість формулювання – «в січні 2015 року». Тобто може йтися і про середину, і про кінець місяця. А це ж тільки повернення місії. Потім – її робота в Україні, вироблення рекомендацій для Ради директорів МВФ, ухвалення Радою рішення. Цілком може виявитися, що гроші Фонду надійдуть (у кращому разі) наприкінці лютого - початку березня майбутнього року.

Три основні показники, з якими Україна входить у рік синьої Вівці, невтішні. По-перше, гривня продовжує бити історичні рекорди свого падіння. По-друге, росіяни можуть вимагати повернути достроково 3 млрд дол., надані у грудні 2013 року, і тоді на країну чекає стовідсотковий дефолт. По-третє, у нас є складнощі в отриманні коштів від інших зарубіжних фінансових та урядових структур. При тому що зараз світовий фінансовий ринок і так украй неприхильний до Україні, а наші зобов'язання на зовнішніх фінансових ринках торгуються зі значним дисконтом.

Надія, як відомо, вмирає останньою, але у світі фінансів не оперують такими абстрактними формулюваннями. «П'яний» український січень може стати початком краху системи Яценюка, який, очевидно, продовжує сподіватися на доброго кума.

Інна Небереженко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

101
Теги