Заява нового міністра фінансів Наталії Яресько про те, що в Україні зараз не дефолтний і не переддефолтний стан і це питання в уряді навіть не обговорюється, викликала неоднозначну реакцію експертів. Де-юре Україна не оголошувала дефолт. Але ось уже кілька місяців, як фахівці говорять про переддефолтний стан та про дефолт де-факто.

До того ж такого висновку доходять як вітчизняні, так і зарубіжні експерти. Передумови для цього є. Навіть Яресько в інтерв'ю журналістам зазначила, що Україна потребує термінової стабілізації фінансової системи, зокрема банківського сектору. Але як це зробити в умовах глибокої економічної кризи, тривалої девальвації національної валюти та воєнних дій на Донбасі? Зазначимо, що міжнародні резерви країни за останній місяць скоротилися більш ніж на 20%, а держборг держави перевищив 1 трлн грн. Як заявили в НБУ, на 1 грудня обсяг золотовалютних резервів України становив 9,9 млрд дол., тоді як місяць тому резерви були на рівні 12,5 млрд доларів. У Нацбанку це пояснюють необхідністю перерахувати частину зарезервованих компанією «Нафтогаз України» коштів «Газпрому» за імпортований у листопаді-грудні минулого року природний газ - 1,4 млрд доларів. Плюс у листопаді були здійснені платежі уряду і Національного банку з погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. При цьому минулого тижня регулятор знову знизив офіційний курс гривні.

Раніше Мінфін повідомив, що за підсумками січня-жовтня нинішнього року дефіцит держбюджету становить 53,777 млрд грн, і це на 31,73% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Враховуючи, що за 9 місяців 2014 року дефіцит становив 40,127 млрд грн, у жовтні цей показник збільшився на 13,65 млрд грн, або на 34%.

Агентство Bloomberg з посиланням на інформацію Deutsche Bank повідомило, що 10 грудня кредитно-дефолтні свопи (страховка від дефолту) за 5-річними суверенними єврооблігаціями України становили 1970 пунктів, збільшившись, порівняно з 9 грудня, відразу на 158 пунктів. Це максимальне значення цього показника для нашої країни за останні 12 місяців. Україна як і раніше входить у першу трійку держав світу, поряд з Венесуелою (3859 пунктів) та Аргентиною (2698 пунктів), за найбільш песимістичними оцінками інвесторів щодо ризику суверенного дефолту (для порівняння: у Росії, що перебуває на 4-му місці, цей показник дорівнює 420 пунктів, тобто майже в 4,7 разу менше). А побоювання іноземних інвесторів минулого тижня досягли річного піку.

Як говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, кредитно-дефолтні свопи на рівні 1970 пунктів - це майже 96-відсоткова ймовірність дефолту. Але ще не 100-відсоткова. За словами Охріменка, коли кредитно-дефолтні свопи перебувають на рівні 1970 пунктів, це означає, що міжнародні інвестори вважають: купувати і володіти українськими єврооблігаціями небезпечно.

«Цю цифру можна записати інакше - 19,7%. Це означає, що, якби я купував зараз українські єврооблігації, я б зажадав, щоб прибутковість цих цінних паперів була б вище 19,7% хоча б на 2-5%. Бо 19,7% - це і є горезвісна плата за ризик. Тому зараз українські єврооблігації в доларах США на світовому ринку продаються з прибутковістю 25-40% річних, але охочих купувати небагато. Бояться, що Україна оголосить дефолт і ці цінні папери просто не погасять, а запропонують поміняти на інші цінні папери на більш тривалий термін і вже за інших умов», - пояснив експерт.

Охріменко також додав, що цей показник дуже чітко демонструє ставлення міжнародних інвесторів до України. Тому всі розмови з приводу того, що закордонні інвестори хочуть інвестувати гроші в Україну, - ілюзії і фантазії. Насправді нині на світовому ринку дуже велика пропозиція на продаж українських єврооблігацій.

Експерт Ради підприємців при Кабміні Сергій Кравченко не приховує, що радіти особливо нічому. За його словами, сьогодні країна перебуває в ситуації, коли вона не може відповідати за своїми зобов'язаннями. Крім того, є передумови для оголошення технічного дефолту, що може спричинити соціальний вибух.

«Так що в цьому немає нічого хорошого. Ми винні Росії 3 млрд доларів за газ, які вони нам не подарують. І не дадуть відтермінування. І ніхто нам у цьому випадку не допоможе - ні США, ні Європа», - зазначив він.

Провідний науковий співробітник факультету фінансів та банківської справи Російської академії народного господарства і держслужби Сергій Улюкаєв упевнений, що українська економіка вже де-факто у стані дефолту. «Ми бачимо, що український уряд вже не повною мірою виконує внутрішні зобов'язання, тобто зобов'язання перед населенням. Існують обмеження з подачі теплопостачання та електроенергії населенню», - зауважує він.

Уникнути дефолту, про що й заявили експерти, можна лише за допомогою додаткових зовнішніх запозичень. Зокрема, від МВФ. Як відомо, навесні МВФ схвалив виділення Україні 17 млрд дол. для стабілізації бюджету країни в умовах політичної та економічної кризи. Перший транш у розмірі понад 3 млрд дол. Київ отримав у травні, другий - майже 1,5 млрд дол. - на початку вересня. Виділення ж чергового траншу МВФ залежатиме від виконання владою країни умов стабілізаційної програми. Економічний експерт Василь Юрчишин зазначає: МВФ шукає 15 млрд доларів, щоб запобігти дефолту в Україні (уряд України звернувся до МВФ з проханням розширити програму стенд-бай). З них тільки зовнішнім інвесторам потрібно віддати 13 млрд, а решту коштів потрібно, щоб придбати газ на 2015 рік. Він наголошує: якщо МВФ не надасть ці 15 млрд, у держави не буде грошей на наступний рік, щоб розрахуватися з боргами, - і Україна змушена буде оголосити про дефолт.

Водночас, на думку економічного аналітика Олександра Жолудя, одним із головних шляхів уникнути дефолту може бути переоформлення багатьох короткострокових кредитів на більш тривалий термін.

«Якщо ми говоримо про оголошений дефолт, коли держава в односторонньому порядку не платить за своїми боргами, то це дуже малоймовірний сценарій. Але, можливо, Україна зуміє домовитися з головними кредиторами про необхідне переоформлення боргів, їх суттєве продовження», - вважає Жолудь. За його словами, нинішня ситуація схожа з 1998 роком. Тоді Україна не оголосила дефолт (хоча Росія це зробила), а домовилася з головними кредиторами, щоб короткострокові борги обміняти на тривалі боргові зобов'язання, які вже погасили до початку 2000-х. До речі, такої думки дійшли і у відомому виданні The Economist: «Найкраще, що можна порадити уряду України, діяти на випередження й розпочати переговори з кредиторами, не чекаючи, поки дефолт стане неминучим».

Своєю чергою, експерт військово-промислового комплексу Максим Глущенко вважає, що уникнення дефолту в Україні залежить від оборонно-промислового комплексу. ОПК, на його думку, забезпечить армію зброєю і дасть можливість відстояти незалежність нашої країни перед агресором. Додатковим джерелом валюти до конфлікту на Донбасі був експорт озброєння. Завдяки цьому оборонний комплекс і розвивався, адже держзамовлення становило 10%. Наразі експорт «просів» удвічі.

Є й більш радикальні пропозиції. Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров упевнений, що Україні необхідно оголосити дефолт, щоб не виплачувати 100% своїх боргів. За його словами, в бюджеті наступного року заплановано дефіцит 4,5%. Але це з урахуванням ефекту низької бази. Україна вже «провалилася» майже до мінус 10% ВВП. Гончаров також зазначив, що уряд і НБУ вже не керують очікуваннями бізнесу. Але ринок живе майбутнім, йому потрібно будувати бізнес-плани. А як це зробити, якщо дохідна частина бюджету буде скорочуватися? При цьому він переконаний, що потрібно оголошувати дефолт, сідати за стіл переговорів і реструктуризувати борги, оскільки не можна в такому важкому становищі виплачувати всі борги.

Тому, що б не говорила Наталія Яресько, намагаючись заспокоїти українців, ситуація дуже плачевна. Те, що з неї треба терміново шукати вихід, - це факт. Але сподіватися тільки на розширення кредитної лінії МВФ - недалекоглядно і некомпетентно. The Economist вважає, що Україна почне робити успіхи лише тоді, коли до країни повернуться приватні інвестори. Але для цього потрібні великі вкладення в інфраструктуру, особливо на сході країни, який постраждав від конфлікту. МВФ не може цього забезпечити, необхідне довгострокове фінансування. Тому видання радить насамперед почати боротьбу з корупцією, без чого Україну може очікувати хаос і спроба зміни влади. В кінцевому підсумку кредити МВФ не змінять ситуацію в Україні, але дозволять «пережити зиму і дотягнути до наступної».

Хоча ще питання, чи погодиться МВФ розширити кредит. У Фонді не бачать результатів обіцяних урядом Арсенія Яценюка реформ. Політолог Річард Ран у своїй статті у Washington Times висловлює думку, що вже отримані транші були просто розкрадені і навіть не пішли на потреби армії, як люблять говорити в Києві. Також у країні досі не проведені обіцяні кредиторам реформи, серед яких і урізання витрат на соціальну сферу. Плюс велика корупційна складова й відсутність боротьби з нею. Так що, скільки не повторюй слово «халва», в роті солодше не стане. Потрібні реальні дії, а не безкінечні розмови про поліпшення.

Іван Андрейченко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

116