З травня поточного року в односторонньому порядку було скасовано низку імпортних мит на українську продукцію, що постачається до країн Європейського Союзу. В урядових кабінетах на момент ухвалення цього рішення Європарламентом звучали досить оптимістичні прогнози. Багато говорилося про те, що у виграші будуть насамперед сільгоспвиробники. Павло Шеремета, який очолював тоді Міністерство економіки, запевняв, що надані Євросоюзом преференції дозволять адаптуватися вітчизняним виробникам на європейському ринку. А прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, і того більше, - зазначав, що це дозволить Україні зберегти 400 млн доларів.

Рік добігає кінця, і вже є що з чим порівнювати. Наскільки відчутно позначилися пільгові умови для постачань української продовольчої продукції на ринок ЄС, чи змогли потрапити на нього новачки і чи вдалося Україні компенсувати втрати на російському ринку? В цих питаннях розбирався ForUm.

Крок уперед...

Експорт сільськогосподарської продукції в країни ЄС, у тому числі продовольчої групи, за 10 місяців поточного року справді зріс. У тоннажі цей показник становив 13 млн 874 тис. 892 тонни, що на 4 млн 482 тис. 130 тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. У фінансовому еквіваленті приріст становив 579 тис. 976 доларів США.

Цього року Україна стала більше експортувати до країн ЄС м'яса птиці. А ось показник з постачання свинини застиг на набагато нижчому торішньому рівні. Загалом же м'яса і субпродуктів було продано на суму 43 тис. 715 доларів, що на 43 тис. 606 доларів більше, ніж за 10 місяців минулого року.

Дещо збільшилися обсяги риби, ракоподібних та молюсків, що йдуть на продаж. Дохід від їх продажу становив 6 тис. 796 доларів. Це всього на 1 тис. 095 доларів перевищило минулорічний показник.

Обсяг експортних постачань молока на європейський ринок наростити поки не вдалося зовсім. А показник з продажу кисломолочної продукції навіть скоротився. Хоча в цілому експорт молокопродуктів за січень-жовтень зріс. Переважно за рахунок постачання згущеного молока, морозива, казеїну.

Постачання кондитерських виробів хоч і зросли, однак теж не настільки істотно. У грошовому еквіваленті приріст становив 5 тис. 679 доларів. Какао-бобів, продуктів з нього та шоколаду продали на суму 22 тис. 175 доларів. Минулого року за цей же період - на 18 631 тис. доларів.

...і два назад?

На тлі зростання експорту в ЄС (нехай і не настільки значного) продажі товарів сільськогосподарської продукції в країни СНД, зокрема до Російської Федерації, за 10 місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року суттєво скоротилися. Обсяги постачань у СНД впали на 906 тис. 964 тонни. У фінансовому еквіваленті втрати для нашої країни становили 732 тис. 263 доларів.

На російський ринок Україна за цей же проміжок часу поставила 1 млн 686 тис. 358 тонн с/г продукції. Для порівняння, показник попереднього року становив 2 млн 584 тис. 591 тонну. Заробили за цей час за рахунок продажу в РФ цих товарів 936 932 тис. доларів, тоді як у 2013-му, після закінчення 10 місяців, ця сума становила 1 млн 655 тис. 299 доларів США.

Зі зрозумілих причин майже вдвічі скоротилися постачання сирів та йогуртів у СНД. За рахунок чого, порівняно з десятьма місяцями минулого року, в українську скарбницю надійшло на 193 тис. 514 доларів менше. Зокрема, в Росію цього року ми продали цієї продукції на 188 тис. 694 доларів менше, ніж з січня по жовтень 2013 року.

Менш ніж удвічі Україна стала експортувати до РФ м'яса та субпродуктів. У грошах це мінус 75 тис. 018 доларів.

З тих же причин упали обсяги кондитерських виробів, що експортуються. У СНД ми продали «кондитерки» на суму, яка менша від минулорічної на 38 тис. 517 доларів. А дохід від продажу какао-бобів, продуктів з нього, а також шоколаду скоротився на 187 тис. 447 доларів. Зокрема, від скорочення постачань цієї групи товарів у РФ втрати становили 41 089 тис. доларів і 168 562 тис. доларів відповідно.

Куди далі?

Питання про те, чи пов'язане падіння експортних постачань у Росію виключно з тяжінням України до тіснішої торговельної співпраці з Євросоюзом чи на те є інші причини, вже порушуються в експертних колах. Зокрема, за словами економічного експерта Бориса Кушнірука, причини скорочення продажів у РФ можуть бути викликані не лише торговельними війнами, але й нестабільністю економіки в самій Росії.

«Просто ще з минулого року російська економіка перебуває в рецесії. Враховуючи, що у РФ скорочується інвестиційний попит, то скорочується й попит на українську продукцію», - каже експерт.

Своєю чергою, за його словами, необхідно розуміти, що збільшення обсягів експорту в Європу поточного року ще не означає, що вихід на європейський ринок для українських виробників став простішим. Ця процедура нелегка, і до неї треба готуватися. По суті, після скасування імпортного мита перевагу отримали ті товаровиробники, які раніше зайшли на ринок ЄС.

«Є значна частина технічних стандартів, які необхідно виконати для потрапляння на європейський ринок. А ця процедура, по-перше, непроста. По-друге, у тих, хто почав це робити раніше, просто з'явилося більше можливостей. Тому що прибрали мито і деякі квоти. Таким чином, можна постачати продукції більше, ніж було можливо раніше. Для тих же, хто цим не займався, все ще попереду. Цим потрібно займатися, і тут роботи - непочатий край у багатьох компаній, які хотіли б і могли постачати свою продукцію на європейський ринок», - зазначає експерт.

Він акцентує, що дуже важливі саме технічні стандарти. Без дотримання яких готовій продукції не потрапити на ринок ЄС.

«Підприємці, які адаптували свою продукцію до вимог ЄС, можуть її туди постачати. Бо питання не стільки у митних та квотних обмеженнях, як в обмеженнях, пов'язаних із самими вимогами до продукції. Якщо вона (готова продукція. - Ред.) їм не відповідає, то їй там нічого робити. Тому насправді переважно збільшився експорт в Європу продукції зернової групи, тобто тієї, яка не вимагає якихось додаткових вимог. Відповідно, з цієї точки зору, говорити про те, що багато виграли (за рахунок скасування імпортного мита. - Ред.), не можна», - додає він.

Мало того, за словами Кушнірука, погіршення економічного становища в Україні призвело до того, що навіть ті підприємства, які могли б постачати продукцію, зараз обмежені в своїх можливостях. «Тому що у них не вистачає обігових коштів, вони стикаються з недоступністю кредитів в Україні. І це обмежує їх використання своєї можливості для експорту продукції в Європу», - зазначає експерт.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, своєю чергою, взагалі дуже скептично оцінює перспективи виходу на європейській ринок виробників цієї групи товарів. Каже, що повноцінно це зробити навряд чи вдасться. І не останню роль у цьому відіграє наявність достатньо малих квот. Наприклад, за молочною продукцією, за словами Охріменка, вони десь у 20 разів менші, ніж її експорт у РФ. «Що стосується м'яса, то там взагалі якийсь курйоз. Приміром, у нас квота на продаж свинини - 20 тисяч тонн. При цьому ми повинні 10 тисяч тонн свинини купити в Європі», - каже експерт.

До того ж сам процес переформатування виробництва під стандарти ЄС дуже дорогий, потребує чималих зусиль і часу. «Це правда складне питання. І сподіватися, що не сьогодні-завтра ми уже в Європі, не варто. Там це формувалося впродовж десятиліть. І у нас попереду 10 років для того, щоб довести технічні стандарти у відповідність з європейськими», - каже Кушнірук.

Очевидно, що втрати російського ринку більш відчутні для нашої країни в частині економічної складової, ніж зростання експорту в ЄС. Принаймні, сьогодні, коли Україна опинилася фактично на плаву. Коли зі східним сусідом торговельні зв'язки порушені, а із західним їх тільки належить налагоджувати і відшліфовувати. Що займе не один-два роки. До того ж одна справа потрапити на цей ринок, пройшовши всі кола сертифікації, налагодження виробництва та іншого. А інша - витримати конкуренцію поряд із товарами, що давно там себе зарекомендували.

На тлі українсько-російських взаємин особливого просвітку в торгівлі найближчим часом напевно також не варто очікувати. Відповідно, Україні необхідно налагоджувати торговельні зв'язки і виходити на нові ринки. Можна, звичайно, списувати багатотисячні втрати на складні відносини з країною-сусідкою і розводити руками. Однак навряд чи це якось допоможе нам самим.

Тетяна Мацур, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

86