Приватні тваринники можуть опинитися поза законом. З 1 січня 2015 р. на продовольчих ринках не можна буде торгувати м'ясом подвірного забою, домашнім молоком та сиром. Відповідний закон парламент ухвалив ще влітку. Але держава брала на себе зобов'язання з розробки і відкриття мережі пунктів приймання молока та молочних продуктів від населення, а також точок забою тварин. Наміри так і залишилися на папері, пише «Капітал».
Без перехідного періоду, попереджають фермери, ринок тваринницької продукції скоротиться на третину, а самі аграрії почнуть «грати в хованки» за допомогою корупційних схем.
Введення заборони на продаж домашнього м'яса, молока і сиру було передбачено під час вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) ще у 2008 р. У 2013 р. в передчутті підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом це питання стало особливо гостро, оскільки умови асоціації передбачають гармонізацію українського законодавства з європейським.
Профільні чиновники це зобов'язання сприйняли негативно. «Я навіть не можу собі уявити, як приїду в своє село і скажу: «Все, хлопці, сала не буде, свіжини не буде, ми живемо за європейськими вимогами. Це виглядає як своєрідна окупація», - обурювався тодішній міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.
Водночас у міністерстві обговорювалося питання відстрочки набуття чинності заборони на п'ять років (до 2020 р.) з метою обладнання спеціальних пунктів для забою худоби. За оцінками Мінагрополітики, витрати на це перевищили б 2,03 млрд грн. Однак через революційні події ні реалізувати задумане, ні змінити законодавство депутати і чиновники не встигли.
Вимога СОТ не позбавлене здорового глузду. При забої тварин у господарствах, а також при приготуванні молочної продукції в домашніх умовах дуже складно проконтролювати дотримання всіх санітарно-гігієнічних вимог, вказує експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Аліна Жарко. «Коли спекулянти купують тварин у господарствах населення, забивають у себе вдома, а потім продають на ринку, місця забою характеризуються наявністю неприємного запаху, відходів, які сприяють появі великої кількості комах, що можуть переносити інфекції», - додає вона. На спеціалізованих бойнях ситуація набагато приємніша, тому що там дотримується температурний і санітарно-гігієнічний режими.
Але введення заборони без перехідного періоду негативно позначиться на роботі невеликих ферм, які виробляють близько 30 % м'яса і 75 % молока від загального обсягу. «Для багатьох селян скотарство - єдиний заробіток», - каже голова Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
В 2,03 млрд грн оцінювало Мінагрополітики обладнання спеціальних пунктів із забою худоби протягом п'яти років (до 2020 р.)
Якщо заборона набуде чинності, то багато фермерів будуть змушені скоротити виробництво домашнього м'яса, молока та сиру. Український ринок тваринницької продукції просяде мінімум на 20 %, прогнозує президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич. «Усе, що фермери зроблять, вони навряд чи зможуть з'їсти самі», - пояснює експерт.
Багато фермерів не відмовлятимуться від єдиного заробітку, а віддадуть перевагу вирішувати свої проблеми по-старому, за допомогою вже давно обкатаних схем. На думку радника юридичної фірми «єПраво» Віталія Власюка, як варіант обходу закону можна «придумати масовий сплеск випадкової смерті серед тварин: наприклад, йшло теля, оступилося, впало і померло. Формально забоєм це вважатися не буде». Можна ще купувати липові сертифікати, які дозволять фермерам реалізовувати свою продукцію на ринках і переробникам, додає керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА Марія Колесник.
Якщо ж фермери воліють дотримуватися закону, то ці функції візьмуть на себе посередники. «Продукція буде реалізовуватися за більш низькими цінами через перекупників, які зможуть обійти заборони», - припускає фахівець департаменту інвестиційного банкінгу Pro Capital Investment Сергій Парпуланський.
Селянам потрібен перехідний період для адаптації до нових умов роботи. «Потрібно створити альтернативу двірському забою - спеціальні забійно-санітарні пункти або цехи, які могли надати господарствам населення широкий спектр послуг забою тварин, зберігання м'яса, формування товарних партій і можливості реалізації», - каже Жарко.
Директор оптового ринку живої худоби «Чародій» Василь Поліщук зазначає, що один зі способів вирішення проблеми тінізації ринку - створення мережі оптових ринків живої худоби. За його підрахунками, достатньо шести оптових ринків, щоб займатися скотарством було вигідно.
Можна звернутися і до моделі кооперативного руху. «Саме наявність кооперативів буде гарантувати сумлінному фермеру отримання прибутку, а переробникам - якісну сировину. Інакше ми так і залишимося країною з нереалізованим потенціалом щодо забезпечення продовольством», - каже Марчук.
Державі варто почати з полегшеного режиму щодо цього проекту: пояснювати, допомагати селянам з усіма формальностями і не притягати до відповідальності. «Рік лайт-режиму дозволить поступово знайти необхідну точку балансу інтересів усіх сторін», - підсумовує Власюк.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом