Політична реформа 2004 року повинна бути і буде скасована. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’у виразив доктор політичних наук, професор, завідувач кафедрою політичної аналітики і прогнозування Української академії управління при Президентові України Сергій Телешун.
За словами експерта, на сьогоднішній день існує три варіанти відміни політреформи-2004, «найдешевшим» з яких є Конституційний Суд.
«Головна причина відміни політреформи – посилення і збільшення ефективності влади в умовах кризи, а не тільки спроба узурпації її чинним Президентом або зміною політичного устрою, хоча цей момент може бути присутнім. Друга причина відміни – реальне відображення існуючої політико-правової дійсності, в якій знаходиться Україна, а саме – де-факто президентський формат. Хоча я думаю, що при розгляді справи КСУ розставлятиме акценти не на перших двох чинниках, а на процедурі неправильного ухвалення політреформи у 2004 році», - зокрема, сказав він і додав: «Так чи інакше, я думаю, її відмінять. Якщо це зробить КСУ – це буде дешевше, оскільки референдум – найдорожча форма відміни, а парламент – неминуче емоційна складова».
Кажучи про юридичні аспекти політреформи 2004 року, Телешун зазначив, що, оскільки вона була створена «як спроба розмити повноваження Ющенка», найпершим завданням чинного Президента є відновлення статус-кво.
«Багато хто тоді боявся Віктора Ющенка, який, маючи значну підтримку населення, міг узурпувати владу. Але цього не відбулося, і правильно сказав якось один з ініціаторів реформи Віктор Медведчук: «Я помилився в повноваженнях і можливостях Ющенка, цю реформу слід було відмінити ще раніше». Таким чином, виходячи з сьогоднішньої ситуації, перше завдання чинного Президента - реально відобразити існуючу владу, і не написати Конституцію, а внести до неї правочинні зміни, які відображали б існуючу дійсність», - підкреслив експерт і пояснив: «У даному випадку, мова йде, перш за все, про статті розподілу повноважень між Президентом і виконавчою владою, а також органами місцевого самоврядування. Тобто, збудувати чітку вертикаль виконавчої влади, прибравши, таким чином, таке поняття як дуалізм, при якому абсолютно незрозуміло - господар двох слуг чи слуга двох панів і хто ким управляє».
Експерт розповів також, що спочатку був супротивником ухвалення політреформи-2004.
«Я, на відміну від Володимира Михайловича Литвина і багатьох інших, був супротивником ухвалення політреформи. Будучи свого часу радником Президента, говорив про те, що політреформа в Україні, насамперед, повинна виконувати дві-три функції підвищення ефективності управління, а не доцільність утримання або взяття влади. Частина оточення попереднього Президента тоді вважала, що спочатку для того, щоб створити компроміс і отримати посаду Президента, доцільно прийнявши конституційну реформу, легітимно стати Президентом. А потім якось з часом її відмінити. Але, як показав, досвід «якось з часом» не вдалося, а вдалося тільки сьогодні, з приходом нового Президента. Тому сьогодні морально я себе відчуваю цілком адекватно на відміну від багатьох політиків і експертів, які за весь цей час свою точку зору міняли», - резюмував Телешун і додав: «До речі. У всьому цьому є ще деякі процедурні нюанси, якими потім багато хто дуже сильно спекулюватиме. Я говорю про так звані перехідні положення, які ніде не прописані, але це не означає, що їх немає. Я думаю, з цього приводу будуть навіть мітинги збиратися. Мовляв, вибирали Президента з одними повноваженнями, а зараз повертаються інші».
У свою чергу, директор Національного інституту стратегічних досліджень, що підпорядкований Адміністрації Президента, Юрій Рубан признався ForUm’y, що не дуже хотів би відміни політреформи-2004, визнаючи, проте, «деяку її недосконалість».
«Звичайно, ті зміни були недосконалі і, звичайно, вони в деякій мірі розбалансували політичну систему – це правда. Але разом з тим це тільки одна її частина. Інша частина полягає в тому, що ті зміни здійснювалися в правильному напрямі. З ними Україна слідом за іншими європейськими країнами зробила крок у бік компромісної моделі. Був досягнутий великий компроміс, який, як мені здається, ми ще до кінця не оцінюємо, і який виражався простою фразою: «переможець на виборах не отримує всього, а той, хто зазнав поразку, не втрачає всього», - сказав він.
Експерт також виразив упевненість, що для подальшого розвитку і просування, такій складній країні як Україна, необхідна саме компромісна модель управління державою.
«Останні п'ять років були пробою пошуку компромісів. Звичайно, багато виборців виявилися глибоко розчарованими результатами пошуку компромісів, але, однак, мені здається, що саме така модель може бути продуктивною для України. Будь-які спроби повернутися в минуле неадекватні, а якщо мова про політику, то будь-які спроби вибирати не Президента, а царя, і лише від нього чекати якихось чудес – у принципі абсолютно неправильно, недемократично, не по-європейськи», - підкреслив Рубан.
«Звичайно, Конституція вимагає змін, але в ній абсолютно правильно вказано те, що в науці називається «Політичною відповідальністю» уряду перед парламентом, який формує уряд. Це дійсно справа парламенту, а не Президента. Я думаю, що абсолютно правильно, що потрібно шукати якісь незалежності в судовій формі влади, я думаю, потрібно шукати гарантування ролі Президента в загальних заходах як національна безпека, оборона. Але у будь-якому випадку, все це потрібно шукати, йдучи вперед, а не озиратися на одного разу введене слово Гарант, яке насправді можна тлумачити як завгодно», - підсумував він.
Як раніше писав ForUm, 252 депутати Верховної Ради (майже весь склад коаліції) звернулися до Конституційного Суду з поданням оцінити конституційність закону №2222-IV «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року.
2 вересня міністр юстиції України Олександр Лавринович заявив, що Міністерство юстиції України направило до Конституційного Суду свій висновок про наявність підстав для відміни змін до Конституції 2004 року.
23 вересня Конституційний суд приступив до розгляду справи.
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
