У Польщі завершились президентські вибори. За підсумками другого туру, перемогу здобув Кароль Навроцький, який набрав 50,89% голосів. Явка у другому турі склала майже 68%, що свідчить про високу політичну мобілізацію населення. Про це повідомила Державна виборча комісія Польщі (PKW) після опрацювання 100% виборчих протоколів.
Його опонент — чинний мер Варшави Рафал Тшасковський — отримав 49,11% підтримки виборців.
«Це вибір поляків, і я приймаю його з відповідальністю. Ми не повинні бути нацією, що сперечається — ми повинні бути нацією, що співпрацює», — заявив Навроцький після оголошення результатів.
Вибори стали одними з найзапекліших у новітній історії Польщі. Різниця між кандидатами становила менше двох відсоткових пунктів, що свідчить про глибоку політичну поляризацію в країні.
Кароль Навроцький, який раніше очолював Інститут національної пам’яті Польщі (IPN), орієнтований на збереження традиційних цінностей, сильну армію та жорсткішу політику щодо міграції.
Перемога Навроцького може призвести до:
- зміни тону польської зовнішньої політики, зокрема в питаннях ЄС,
- перегляду внутрішньої політики, зокрема реформ у судовій системі та ЗМІ,
- можливого перегляду підходів до військової підтримки України, хоча поки він не висловлювався проти постачання допомоги Києву.
Що означає перемога Навроцького для України
Перемога Навроцького може стати поворотною точкою як у внутрішній політиці країни, так і у відносинах із сусідами, зокрема з Україною. Його обрання несе як потенційні виклики, так і шанси на збереження ключового партнерства у сфері безпеки.
Кароль Навроцький — представник консервативного табору, тісно пов’язаного з ідеологією "Права і справедливості" (PiS), яка відома своєю жорсткішою риторикою щодо Європейського Союзу та зосередженістю на національному суверенітеті.
Для України це означає:
- Менше координації з ЄС у питанні спільної підтримки України.
- Можливе згортання регіональних ініціатив, на кшталт Люблінського трикутника, якщо Польща зосередиться на внутрішній політиці.
- Пріоритет на безпеку власних кордонів — Польща може більше інвестувати у свою оборону, ніж у зовнішню допомогу.
Навроцький декларував підтримку України, однак робив це в менш емоційно-активній формі, ніж попередні політики. Якщо внутрішній тиск на економіку Польщі зросте, це може стати приводом для перегляду обсягів військової допомоги Києву, жорсткішого контролю над постачанням зброї, вимог до ЄС та США компенсувати витрати, які Польща не готова нести самотужки. Втім, через загрозу з боку Росії повністю згорнути допомогу Варшава навряд чи зможе — безпекова логіка переважає над політичною риторикою.
Також Навроцький обіцяє захищати польського фермера, що може спричинити жорсткіші умови ввезення українського зерна, тривалі протести аграріїв під політичним дахом, технічне ускладнення транзиту української продукції до ЄС.
Навроцький — не проросійський, але “пропольський” у найжорсткішому значенні цього слова, — зазначають аналітики. Польща не стане антиукраїнською, але партнерство буде більш вимогливим, менш емоційним і з акцентом на інтереси Варшави.
