Російський президент нещодавно обмовився, що після розпаду Радянського Союзу він працював таксистом.

Як пишуть Букви, про це пише американський телеканал CNN.

Минуле російського президента Володимира Путіна нещодавно знову привернуло до себе увагу після того, як він зізнався, що у неспокійні часи, що прийшли за розвалом СРСР, йому довелося заробляти, підпрацьовуючи таксистом.

“Інколи доводилося і таксувати. Неприємно про таке казати, але, на жаль, і таке було”, – зізнався Путін в інтерв’ю для документального фільму “Росія. Нова ера”, створеного російським державним телеканалом.

Це визнання насправді мало розкриває про те, як складалась доля колишнього КДБіста у пострадянські часи.  Для 90-тих років, коли в Росії панував безлад, місцеві водії доволі часто за декілька рублів бралися підвозити пасажирів. В ті часи, коли ще не  знали про службу онлайн-таксі,  люди просто помахом руки зупиняли першу ліпшу автівку та домовлялися про поїздку та її вартість.

Путінське зізнання про його роботу таксистом ніяк не могло бути моментом щирої відвертості, адже  у Кремлі дуже ретельно приховують деталі його особистого минулого. Однак, факт зі своєї біографії, про який президент РФ обмовився, чимало говорить про його надамбітну політичну мету: йому хочеться наче “відмотати плівку” назад у 1991 рік, щоб створити альтернативний сценарій для десятиліть, що за ним послідували.

У тому ж інтерв’ю незмінний російський лідер багато бідкався: “Ми перетворилися на зовсім іншу країну. І те, що напрацьовувалося протягом тисячі років, значною мірою було втрачено”.

Раніше, під час прямої телефонної лінії, яку показувало російське ТБ, Путін заявив, що українці та росіяни це “один народ”. Згодом він деталізував це своє твердження у великій статті, де знову побивався через “штучне розділення росіян та українців”.

Якщо коротко передати суть, то Путін стверджує, що Україна та українці є частиною більшої “історичної Росії”, а сучасна Україна, яка здобула незалежність у 1991,  є насправді доволі умовним утворенням у своїх адміністративно-територіальних межах, які їй накраяло керівництво Радянського союзу.

Російський президент звичайно ж не згадав про те, що тоді за незалежність країни проголосувала переважна більшість українців.

Для Путіна пострадянська Україна – це лише знаряддя в руках Заходу, що прагне послабити Росію.

У своїй статті Путін пише, що “Україну втягували в небезпечну геополітичну гру, метою якої є перетворення України на бар’єр між Європою та Росією,  на плацдарм проти Росії. Неминуче прийшов час, коли концепція “Україна – не Росія” вже не їх влаштовує. Знадобилася “анти-Росія”, з чим ми ніколи не змиримося”.

Іншими словами, Путін наче підводить до історичного виправдання зміни влади в Україні, якщо для нього постане така потреба.

Вже за декілька місяців після путінського екскурсу в історію, російські війська, сконцентровані на українських кордонах, стали чітким сигналом того, що варіант вторгнення таки розглядається.

Згідно з даними української розвідки, Росія накопичила на кордонах 120-тисячні війська. США поділилися інформацією про пересування російських військ з партнерами у НАТО та європейцями. Американські урядовці схильні вірити, що подібна військова концентрація свідчить про ймовірність вторгнення.

Кремль каже, що не має планів нападати на Україну, а російський міністр оборони розповідає про планові зимові військові навчання на військових полігонах, що впритул  розташовані  до території України.

У четвер під час своєї великої телевізійної пресконференції Путін заявив місцевим та міжнародним журналістам, що Росія не хоче військового конфлікту, і одразу почав докоряти  США та НАТО: “Ніякого руху НАТО на Схід не може бути. М’яч на їхньому боці й вони нам мають щось відповісти”.

Так почуття жалю до самого себе починає визначати зовнішню політику. Приниження 90-х років через втрату статусу наддержави та, як наслідок, вимушеного таксування в Петербурзі, все це використовується, щоб виправдати путінський проєкт відтворення “великої Росії”.

Насправді побивання Путіна щодо України не є чимось новим. Він озвучував ці ж теми під час своєї мюнхенської промови у 2007. Тоді він говорив про нещирість намірів НАТО, які вже наче стоять на підступах до Росії, про приховані наміри Заходу, підбурювання до протестів в Україні.

Російський президент грає роль історика-аматора, у якого доволі виразно вибіркова історична пам’ять.

Прокуратура в путінській Росії вирішила припинити діяльність міжнародного товариства “Меморіал”, поважної громадської організації, що займалася просвітництвом та документуванням історії радянського тоталітаризму, піднімаючи теми таборів ГУЛАГу, арештів дисидентів та хвиль політичного терору, що мали місце у Радянському Союзі.

У своїй недавній промові під час церемонії вручення Нобелівської премії миру російський журналіст-розслідувач Дмитро Муратов виступив на захист товариства “Меморіал”, назвавши організацію “другом народу”, і це справедливе визначення, якщо зважити, що “Меморіал” одноосібно веде боротьбу за збереження пам’яті жертв сталінської системи.  Кремль, правда, тепер називає це товариство “іноземним агентом”.

Муратов у своїй промові згадав і улюблену “українську тему” Путіна, зазначивши що підтримка сепаратистів на сході України насправді робить ще примарнішими шанси на російсько-українське примирення.

Журналіст, що висвітлював конфлікт у Чечні в 90-ті, додав: “Тим паче  у хворобливих головах геополітиків війна Росії та України вже не видається неможливою. Але я знаю, що війни закінчують опізнанням тіл солдатів та обміном полоненими”.

Можливо, все це і не підтверджує наміри російського президента про вторгнення в Україну. Коли наприкінці жовтня Путіна прямо спитали, чи можна  зупинити просування НАТО на схід до України, він сказав наступне: “Певно, я вас розчарую. Я не знаю відповіді на це питання”.

Нагадаємо, Південний військовий округ Росії повертає 10 тисяч військових у місця постійної дислокації після місяця “польових занять” – вони тривали в декількох регіонах, зокрема тих, що межують з Україною.

Як повідомлялось раніше, Росія готується до потенційного вторгнення в Україну. США поділилися з європейськими союзниками розвідувальними даними, включно з картами, які показують нарощування російських військ і артилерії для підготовки до швидкого широкомасштабного прориву в Україну з кількох місць.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

84
Теги