Для України першочерговою задачею в контексті формування Єдиного економічного простору є створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень.
Про це йдеться в коментарі керівника прес-служби Міністерства закордонних справ України Василя Філіпчука.
За його словами, враховуючи звернення засобів масової інформації про стан формування Єдиного економічного простору, зокрема, щодо готовності країн-учасниць підписати першочергові документи в пакетному форматі і участі в цьому процесі України, Міністерство закордонних справ України повідомляє наступне.
Позиція України щодо участі у формуванні Єдиного економічного простору грунтується на тому, що Угода про формування ЄЕП від 19 вересня 2003 року була підписана і ратифікована Україною з обмовкою: «Україна братиме участь у формуванні і функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, відповідних Конституції України».
Тому Україна не бере участі в угодах, направлених на введення митного союзу або вищих форм економічної інтеграції, оскільки це суперечить Конституції України і задачі створення зони вільної торгівлі з ЄС як одного з ключових етапів у реалізації стратегічного курсу України на вступ до Європейського Союзу, передає «УНІАН».
В рамках участі у формуванні ЄЕП українська сторона планує підписати в першочерговому порядку угоди, які забезпечують формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень між країнами - учасницями ЄЕП.
Україна також зацікавлена в укладанні документів про спрощення порядку переміщення фізичних осіб через межі країн - учасниць Угоди про формування ЄЕП.
Проте частина документів щодо формування ЄЕП містить положення про більш глибоку інтеграцію, яка характерна для митного союзу, або посилання або прямі вказівки на делегування частини економічного або політичного суверенітету до наднаціональних органів.
У зв'язку з цим, українська делегація неодноразово підкреслювала свою позицію відносно неприйнятності пакетного вступу до дії міжнародно-правових документів щодо формування ЄЕП.
В рамках підготовки міжнародних документів щодо формування ЄЕП існують також інші розбіжності принципового характеру відносно:
- формулювання в міжнародно-правових документах положень статі щодо Органу за рішенням суперечок;
- передачі повноважень єдиному регулюючому органу;
- покладання функцій депозитарію на єдиний регулюючий орган.
У зв'язку з цим, як відзначено в Протоколі 25-го засідання Групи високого рівня, яке відбулося 10 березня ц.р. в м. Москва, Протоколі 7-ї робочої зустрічі Групи високого рівня, яка відбулася 14 квітня ц.р. в м. Мінськ, українською стороною не можуть бути завершені внутрішньодержавні процедури з метою підготовки до підписання проектів міжнародно-правових документів до прийняття погодженого рішення з відзначених питань у форматі «чотирьох».
Підтверджуючи своє прагнення до подальшої співпраці щодо формування ЄЕП, українська сторона відзначає, що сьогодні для України першочерговим завданням в контексті формування ЄЕП є створення повномасштабної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень.
Це завдання Україна розглядає як пріоритетне у формуванні ЄЕП. Створення такої зони дозволить задіяти невикористаний на сьогоднішній день потенціал співпраці України з країнами-учасницями ЄЕП.
Як повідомляв ForUm, 10 квітня Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія, Білорусь і Казахстан готові до створення Єдиного економічного простору.
Що стосується України, то, за словами Путіна, «наші українські партнери добре знають і на експертному рівні, і на рівні політичного керівництва країни про те, що приєднанням до ЄЕП ми вважатимемо підписання не частини документів, а всього пакету з 38 документів».
6 квітня Секретар Ради національної безпеки і оборони України Анатолій Кінах заявив про готовність України підписати 11 документів з першого пакету щодо формування ЄЕП. Таким чином, Україна готова пройти перший етап - формування зони вільної торгівлі в умовах ЄЕП з мінімальними митними, податковими та іншими бар'єрами.
18 квітня Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив, що «з російської сторони стали лунати вимоги про те, що Україна повинна підписати або все, або нічого, так званий пакетний підхід, якого не було до цих пір. Я думаю, що це перевищення повноважень, оскільки президенти домовилися, яким повинен бути порядок співпраці в рамках ЄЕП».
В той же час Тарасюк відзначив, що у випадку, якщо це означає зміну позиції глав держав, Україна повинна визначитися щодо подальшої участі в ЄЕП. Тарасюк нагадав, що під час зустрічі глав держав у Казані (Росія) в серпні 2005 року була прийнята концепція, згідно з якою Україна реалізовуватиме свої інтереси в рамках ЄЕП на рівні зони вільної торгівлі, а інші країни підуть шляхом створення митного союзу.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом