Девальвація гривні не допомогла експорту

Економічна нестабільність, погіршена політичною кризою і військовими конфліктами на сході країни, боляче вдарила по українських експортерах. За оперативними даними Міністерства доходів і зборів, експорт товарів з України за перші чотири місяці 2014 р. знизився на 12 % порівняно з січнем-квітнем 2013 р.

Про це розповів чиновник апарату міністерства. За його даними, квітнева статистика виявилася найбільш гнітючою з початку року - спад експорту на 17 % порівняно з квітнем минулого року, пише «Капітал».

Міністерські дані дещо розходяться з очікуваннями уряду. В економічному блоці Кабінету Міністрів раніше розраховували отримати максимальну вигоду від девальвації гривні, яка з початку року подешевшала більш ніж на 40 % щодо долара. З допомогою девальвації української валюти в уряді хотіли стимулювати експорт і тим самим збільшити валютні надходження. Цікаво, що таку можливість оцінювали як достатньо високу і західні, і російські економісти.

У березні експерти російського інституту «Центр розвитку» НДУ ВШЕ у своєму звіті писали, що за всіх економічних, соціальних і політичних ризиків українська економіка має велику гнучкість, а її експорт більш диверсифікований і стійкий, ніж у Росії. Це дає шанс при проведенні адекватної економічної політики й отримання підтримки МВФ і західних країн скористатися позитивними ефектами девальвації. Але замість того щоб стати драйвером експорту, девальвація зіграла прямо протилежну роль. Особливо це стосується підприємств, які так чи інакше залежать від сировини та комплектуючих і купують їх за кордоном. З іншого боку, компанії, орієнтовані на внутрішню сировинну базу, все ж відчули позитивний ефект від девальвації. Однак для підприємств металургійного сегмента промисловості він був нівельований проблемами збуту їхньої продукції в Росії та країнах СНД. За словами начальника відділу аналізу ринків чорної металургії ДП «Держзовнішінформ» Олександр Шейка, тільки металургійні підприємства України в січні-березні 2014 р. скоротили експорт металопродукції до Росії на 31,1 % порівняно з аналогічним періодом минулого року - майже до 565 тис. т. При цьому Росія залишається одним із ключових ринків збуту для українських виробників - 12 % у загальному експорті металопродукції в 2013 р.

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь підтверджує, що падіння експорту на 12 % - прямий результат скорочення постачання у Росію. «Цього року, за різними оцінками, експорт української продукції до Росії може скоротитися на 50-80 %. У загальній статистиці експорту це буде більше 10 % спаду», - прогнозує експерт.

Як зазначив керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» Олександр Вальчишен, у нинішніх умовах девальваційного ефекту важко буде себе «проявити». «За фактом економіка живе у військовій облозі з боку східного кордону та із загрозою вторгнення російської армії, при цьому проводяться диверсійні операції з дестабілізації соціального, політичного та економічного життя країни», - зазначив співрозмовник. За словами Жолудя, цілком закономірно, що виробники не зуміли миттєво переорієнтуватися на західні ринки, тим самим не скориставшись девальваційними перевагами. Насамперед складнощі у них виникли не з тарифними обмеженнями, а з необхідністю сертифікації продукції та увідповіднення з європейськими технічні характеристики товарів.

Варто зауважити, що уряд і Міжнародний валютний фонд очікували падіння експорту цього року на 2,8 %. Однак у своєму звіті минулого тижня аналітики МВФ зазначили, що завдяки відновленню конкурентоспроможності експорт почне зростати на 6,3-6,9 % щорічно в наступні роки. Щоб стимулювати експортну складову, в травні Міністерство економічного розвитку і торгівлі запропонувало скасувати ліцензування експорту деяких видів кольорових та легованих металів і їхніх відходів у 2014 р. Втім, зусилля уряду навряд чи допоможуть істотно поліпшити ситуацію. За оцінками міністерства сільського господарства США, Україна у 2014/2015 маркетинговому році (МР), який стартував, зможе експортувати 26,66 млн т зерна, що на 14 % менше порівняно з очікуваним експортом поточного МР. На думку Жолудя, навіть за позитивної динаміки експорту в країни Євросоюзу загальну картину зіпсує спад поставок у Росію.