Нещодавній мінський саміт СНД показав, що суперечності країн Співдружності з Росією тільки посилюються. Причому це помітно не тільки на прикладі Туркменістану, у якого вже багато років «особлива позиція», або ж Азербайджану, який теж багато у чому «сам по собі».

Серйозні контраверсії видно і всередині Митного союзу, який замислювався як більш тісне та згуртоване об'єднання. Причини прості: Москва не звикла і не прагне рівноправно співпрацювати з державами СНД і сприймає їх як «братів менших». Це виражається, наприклад, у збереженні заходів щодо захисту федерального ринку від імпорту інших учасників МС - в обхід усіх норм і правил, всупереч власним же публічним заявам про «найтіснішу інтеграцію».

Не дарма на зустрічі президентів у Мінську навіть відомий прихильник євразійської інтеграції, глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв, поскаржився на недостатнє виконання Кремлем попередніх домовленостей, у т.ч. щодо усунення торгових вилучень і обмежень. За словами казахстанського лідера, «кожна держава в інтеграційному об'єднанні бажає мати рівноправні відносини і взаємну вигоду, і прийняті домовленості повинні реально виконуватися. Є невирішені питання щодо постачання нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами та ін. Звичайно, РФ серед нас - найбільша, але ми працюємо всі разом і повинні враховувати взаємні інтереси».

А білоруський лідер Олександр Лукашенко додав, що інтеграція повинна бути рухом вперед в усуненні будь-яких бар'єрів на шляху всебічного взаємовигідного співробітництва. «На жаль, поки що, незважаючи на проведену роботу, число проблем не скоротилося, а за деякими напрямами навіть зросло, - зазначив Лукашенко. - Ми не можемо продуктивно рухатися далі, не виконавши наші попередні домовленості, не досягнувши тих прагматичних цілей інтеграції, про які ми всі неодноразово заявляли».

У цій же тональності прозвучали і слова Президента України Віктора Януковича: «Ми повинні дуже серйозно розібратися з тим, що відбулося в останні два роки в наших торговельних відносинах з країнами СНД і особливо Митного союзу».

Крім Росії

Дійсно, політика росіян щодо сусідів буквально підштовхує їх до більшої незалежності підходів і дій. У СНД майже вже не залишилося республік, які би хоч раз не конфліктували з Росією за якихось принципових випадків (крім, мабуть, вірмен і таджиків). Відомі спори з Молдовою щодо імпорту вина і щодо Придністров'я, з Азербайджаном - щодо дій на нафтогазових ринках та про Вірменію, з Киргизією - щодо втручання Москви у її внутрішні справи і т.д. Не дивно, що з кожним роком СНД стає все більш різноспрямованим, і відмінності між його членами посилюються. При цьому країни-учасниці формують «горизонтальні» об'єднання без участі Кремля - досить згадати приклад альянсу ГУАМ. Сьогодні його подобою є горезвісне «Східне партнерство», що включає 3 європейських республіки СНД (Білорусь, Україну, Молдову) і всі 3 кавказьких пострадянських країни.

У керівництві Співдружності це вважають об'єктивним і нормальним. Так, глава Виконкому СНД Сергій Лебедєв зазначає: держави об'єднання - досить різні, і не дивно, що у кожної з них за 20 років незалежності склалася специфіка зовнішньої політики. «Тому у Співдружності і діє принцип різношвидкісної інтеграції, відсутня сувора обов'язковість повної участі в усіх рішеннях, що приймаються. Це дозволяє гнучко вибудовувати політику співпраці. Тому немає перешкод для участі у якихось інших об'єднаннях, якщо це не суперечить участі у СНД», - говорить чиновник.

Однак «федерали» продовжують тиснути на інших учасників як політично, так і торговими санкціями. Це нетарифні технічні бар'єри, завищені санітарні та фітосанітарні вимоги, заходи щодо сертифікації, ліцензування, квотування. На такому тлі республіки об'єктивно зацікавлені розвивати взаємовигідні зв'язки в обхід «старшого брата». У цьому контексті зазначимо, що у 2012 р. вітчизняний експорт до СНД (без РФ) склав майже $7,7 млрд, а імпорт - $7 млрд. Це означає позитивне сальдо нашої торгівлі з «неросійським» СНД, що вже саме по собі говорить про неабиякий потенціал цього збутового напряму.

Лідирує за споживання нашої продукції Казахстан, куди у 2012-му її поставлено приблизно на $2,5 млрд (+32,4% до 2011 року). І насамперед це високотехнологічні товари - залізничні локомотиви, яких у минулому році на казахстанському ринку реалізовано майже в 2 рази більше - на $753 млн. Чималу частку українських поставок до республіки складають й інші типи машинобудівної продукції, підтверджує ForUm'у виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Крім того, активно експортують готові металовироби, або метизи (не плутати з металевими напівфабрикатами і прокатом!): у 2012 р. підгрупа УКТ ЗЕД №73 зайняла 2-е місце за обсягами експорту в Казахстан з показником $460 млн, це 18,7% поставок у країну.

Вслід Астаною щодо масштабу споживання наших товарів у СНД йде Мінськ: у минулому році поставлено продукції майже на $2,3 млрд (на 17,1% більше, ніж роком раніше). У Білорусь ми теж в основному експортуємо машини і обладнання, причому лідирують у цій ніші все ті ж залізничні локомотиви - 12,4% сукупного експорту в країну, або $279 млн. Поряд з цим білоруси закуповують в Україні чимало металопродукції (2012 - $330 млн, або 14,6% експорту в країну).

По знайомим республікам

Все це свідчить, що СНД є споживачем наших товарів з високою доданою вартістю. І даний експортний напрям можна розвивати, тим більше, що після підписання асоціації з Євросоюзом вітчизняні підприємства будуть змушені «підтягуватися» під євростандарти якості та і загалом діяльності. Їхня продукція стане кращою і конкурентоздатною і буде більше затребувана на зовнішніх ринках, включаючи Співдружність. Куди може піти, принаймні, частина української машинобудівної, харчової та іншої продукції, яка витісняється з ринку Росії. У країнах СНД приблизно ті ж традиції і акценти споживання, що і в іншому екс-СРСР, і нашим постачальникам неважко працювати з ними.

І з партнерами по Співдружності вже є низка спільних проектів. Так, з Казахстаном є плани створити СП з випуску вагонів за участю одного із наших найбільших їхніх виробників (концерну «Азовмаш»), казахстанського Акмолинського вагоноремонтного заводу і Казахстанської залізниці («Казакстан Темір Жоли»). Існують і намітки СП щодо виготовлення регіональних вантажопасажирських літаків Ан-140 з прицілом на заміну застарілих Ан-24 і Ан-26. Основні вузли може поставляти Харківський авіазавод, а двигуни - компанія «Мотор Січ». Допускається і закупівля казахстанцями близькомагістрального пасажирського лайнера Ан-148.

У випадку з Білоруссю нинішня і перспективна співпраця також стосується, насамперед, машинобудування. Так, у 2008 р. Крюківський вагонзавод (Кременчук) створив СП з Гомельським вагоноремонтним заводом і почав для білорусів виробництво пасажирського рухомого складу. А ринок України зацікавлений у білоруських тракторах: за аналітичними підрахунками, нашій країні потрібно більше 30 тис. нових тракторів, і це тільки сільськогосподарських. Це можливо шляхом розвитку вже діючої спільної збірки продукції Мінського тракторного заводу на базі підприємства «Укравтозапчастина». Заради цього Білорусь готова піти на максимальний рівень виробничої локалізації в Україні - 30-40%, запевняє перший віце-прем'єр республіки Володимир Семашко. Також Мінськ готовий запропонувати мінімум 3 прийоми здешевлення агротехніки, яка поставляється, включаючи лізинг та пільгові кредити (див. також статтю «Україна-Білорусь: Дружба, трактори і цукерки»). Втім, чиновник уточнює, що агротехніка - тільки частина спільного потенціалу, «ми разом можемо багато чого і не повинні втрачати ці спільні шанси».

Подібні проекти є і з іншими членами СНД - Молдовою, Азербайджаном, Узбекистаном. І навіть якщо Кремль «включить» найжорсткіші санкції у відповідь на асоціацію з ЄС, то і у Співдружності у вітчизняних компаній є де просувати свою продукцію. Тим більше, що у ній об'єктивно зацікавлені країни-споживачі, які вважають її цілком якісною і готові за неї платити. А у перспективі на базі того ж «Східного партнерства» і ГУАМ можливе формування певного аналога Вишеградської групи, який стане противагою Москві в СНД.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

576