Державний політехнічний музей розташований на території Київського політехнічного інституту і був відкритий до 100-річчя вузу в 1998 році. Колекція музею складається з 10 тисяч різноманітних експонатів і охоплює різні напрями розвитку науки і техніки в Україні та світі.
Що обов'язково повинен тут побачити і дізнатися допитливий відвідувач, поцікавився ForUm .
Цього місяця тут відкрилася виставка, приурочена до 90-річного ювілею видатного українського математика, піонера вітчизняної кібернетики Віктора Глушкова. Розповісти не тільки про експозицію, а й про самого вченого нам люб'язно погодилася його донька Віра Глушкова.
«У Ростовському університеті тато склав усі іспити екстерном за два тижні. Причому, коли приїхав, жити було ніде, тому він спав на звалищі під відкритим небом, а викладачів ловив у коридорах. Одному професору астрономію довелося складати прямо у черзі за хлібом - малював йому на спині карту зоряного неба», - сміється Віра Вікторівна.
Приголомшливу пам'ять і здатність до самоорганізації вчений зберіг на все життя. Він розробив свою індивідуальну методику тренування пам'яті, завдяки якій міг безпомилково запам'ятовувати 20 сторінок математичного тексту.
В експозиції є табличка, яка висіла у головах його ліжка, зі слоганом компанії IBM «Think!», куди Глушков їздив у 1959-му, і зошит із записами, перекладеними з іноземних мов. Віра Вікторівна згадує, що батько не міг без роботи, тому навіть коли лежав у ліжку з температурою, все одно знаходив заняття - вчив іноземні слова за допомогою дерев'яної коробочки з картками.
«Не працювати він не міг, іноді встигав читати лекції у чотирьох містах в один день. Причому лектором був приголомшливим, «горів» сам і вмів «запалювати» інших. Люди бігли на його лекції стрімголов і сиділи у проходах. У нього все виходило дуже переконливо і просто».
За все своє життя Глушков написав 800 робіт, із них 500 без співавторів. Крім того, у нього було більше 60 посад, на яких він виконував реальну роботу.
Глушков знав багатьох вчених і керівників, до всіх ходив у гості і цікавився їхнім життям. Його записна книжка, представлена на виставці, відкрита на сторінці з прямим телефоном Леоніда Брежнєва.
«Рішення завдання прийшло, коли він йшов по Військово-Грузинській дорозі. Тато просто подивився на якийсь паркан, і на нього зійшло осяяння. Казав, що багато чого в житті пережив - і любов, і велику дружбу, але це відчуття не можна було порівняти ні з чим. Багато людей думають, що якщо ретельно займатися, то вони почнуть робити відкриття. Але я вважаю, що у батька було таке призначення. Він без математики жити не міг, і для нього вона була найбільшим задоволенням».
У 1962 році Глушков ініціював створення Інституту кібернетики і став його директором. Незабаром під його керівництвом були створені перша вітчизняна ЕОМ «Промінь» і серія машин «МИР», які стали попередниками персональних комп'ютерів.
У музеї можна побачити «Промінь» 1963 року народження, МИР-1 та МИР-3 і навіть послухати оцифрований голос Глушкова, який розповідає, як ними користуватися. Ніде у світі такі раритети більше не збереглися.
Щоб відвідувачі музею могли усвідомити всю масштабність технологічного прогресу, огляд залу зазвичай починають з логарифмічних лінійок і арифмометрів - прообразів сучасних калькуляторів.
«Лебедєв створив у Феофанії лабораторію при Інституті електротехніки, набрав людей, і вони почали роботу. Все було засекречено, оскільки у пресі вже з'являлися повідомлення про те, що у Британії винайшли машину ENIAC, проте докладної інформації не було. Цікаво, що ENIAC створювало 150 осіб протягом п'яти років на замовлення військового відомства. Вона призначалася для розрахунку траєкторій артилерійського снаряда. А нашу машину створили 18 людей за два роки, і використовувалася вона дуже широко і в мирних цілях».
У ті часи Феофанія була невеликим двоповерховим особняком. У листопаді 1950-го перед запуском в експлуатацію вчені виробили пробний пуск МЕСМ. Машина, що складалася з 6000 електронних ламп, розігрілася так, що температура у приміщенні піднялася до 40 градусів, і вченим довелося розбирати стелю.
Вже після запуску, за словами Ольги Миколаївни, всі українські вчені шикувалися у чергу, щоб робити на машині свої розрахунки. Відома історія, коли у двох відомих київських математиків - Крейна і Авраменка - результати тестової задачі з балістики не співпали з результатами МЕСМ, і вони вирішили, що машина зламалася. Тоді Лебедєв сам почав перевіряти обчислення вручну і через день напруженої роботи повідомив колегам: «Не мучте машину - вона права. Неправі люди!» З'ясувалося, що обидва математика помилилися в одному і тому ж місці, а машина виявилася розумнішою за людину.
Цікаво, що в Інституті кібернетики раніше теж був свій музей, проте з початком «лихих дев'яностих» майже всі експонати кудись зникли. А меморіальний кабінет-музей Віктора Глушкова і зовсім збиралися закрити. Врятувало тільки 90-річчя академіка, яке святкувалося цього року...
Далі буде
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом