На початку минулого року в Україні стартувала реформа охорони здоров'я, покликана поліпшити якість медичного обслуговування і привчити наших громадян до такої дивини, як сімейна медицина. Для початку реформу впровадили у «пілотних» регіонах – Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Однак до них добровільно приєднався і Київ, де експеримент вже встигли поставити у Дарницькому та Дніпровському районах. Реформа викликала дуже суперечливі думки у лікарів та пацієнтів і піддалася як критиці, так і похвалі. Однак уряд позитивно оцінив результати проведеної роботи, і 17 квітня Київрада прийняла рішення поширити її на всі райони міста. ForUm спробував поглянути на нововведення з точки зору пацієнта і зрозуміти, що ж насправді змінилося.

1) Замість поліклініки – в амбулаторію

Раніше у разі хвороби ви відправлялися до районної поліклініки. Тепер, якщо вона розташована далеко або ви не хочете сидіти у черзі, замість неї можна відвідати амбулаторію сімейної медицини. У Києві їх вже цілих 125, і як мінімум одна точно розташована ближче до вашого будинку, ніж поліклініка. В амбулаторії обов'язково є кабінет прийому сімейного лікаря, кабінет для жіночого огляду, процедурна, у деяких – і стоматологічний кабінет.

Тут лікар поставить вам первинний діагноз, медсестра зробить укол чи необхідні фізіопроцедури. Там же можна здати аналізи, оформити лікарняний, тобто отримати повний комплекс послуг, за винятком вузькоспеціалізованої консультації або, приміром, УЗД, оскільки відповідне обладнання мається не скрізь. Всі ці послуги безкоштовні. Директор департаменту охорони здоров'я КМДА Віталій Мохорєв розповів ForUm'y, що з відкриттям амбулаторій маршрут пацієнта значно спростився. «Тепер пацієнту не потрібно мотатися за медичною діагностикою по всьому місту. Вранці, наприклад, він здає кров та інші клінічні аналізи у сімейній амбулаторії. Їх забирає машина і відвозить у центр первинної медико-санітарної допомоги, а ввечері він дізнається результати у сімейного лікаря. А зовсім скоро ця інформація взагалі буде автоматично приходити пацієнтові на електронну пошту».

2) Не у поліклініку, а у ЦПМСД

Тепер поліклініки будуть називатися Центрами первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Для пацієнта у цьому випадку нічого не помінялося, проте варто знати, що замість поліклініки ви тепер йдете у комунальне підприємство, яке має право самостійно розпоряджатися своїми коштами. Якщо ЦПМСД не вистачить бюджетних коштів, він має право запровадити у себе платні послуги. А коли стане зовсім все погано, він може взагалі збанкрутувати і закритися.

Однак тут, як уточнює Віталій Мохорєв, пацієнту потрібно розрізняти такі поняття, як медична допомога і медична послуга. Допомогу – тобто консультацію лікаря і визначення первинного діагнозу – ви у будь-якому разі отримаєте безкоштовно. Медичні установи повинні виконувати той обсяг робіт, який їм замовляє управління, і лише після його виконання вони зможуть заробляти гроші на додаткових послугах.

У той же час, як розповіла ForUm'у голова комітету з питань охорони здоров'я Громадської ради при КМДА Ольга Горбунова, в Україні досі не визначено обсяг безкоштовних медичних послуг, які повинні надаватися на всіх рівнях і в усіх типах лікувальних установ, хоча така ініціатива вже існує. «Необхідний затверджений на рівні Міністерства охорони здоров'я перелік послуг, який буде діяти по всій території України. Щоб людина, де б вона не була, могла отримати безкоштовну медичну допомогу в будь-якій установі, навіть приватній. Якщо вже у неї є гостра проблема, і раптом знадобиться допомога, щоб вона була впевнена, що їй її нададуть». (Так, наприклад, існує стандарт лікування пневмонії. Його діагностична частина включає в себе кардіограму, флюорографію, антибіотики і т.д. Якщо цей стандарт буде затверджений на державному рівні, то весь перелік послуг пацієнт з діагнозом «пневмонія» має отримати безкоштовно).

Крім того, голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики Алла Шлапак вважає, що Центрам первинної допомоги також варто надавати невідкладну допомогу пацієнтам і закривати не особливо складні термінові випадки у штатному режимі замість «швидкої». Роботу ЦПМСД будуть здійснювати винятково сімейні лікарі. На першому етапі – до повного укомплектування сімейними лікарями спільно з дільничними терапевтами та педіатрами. Потім усіх цих фахівців також переведуть у сімейні лікарі. Крім планової та невідкладної допомоги, ЦПМСД забезпечуватимуть пільгову категорію населення медикаментами, контролюватимуть якість медичної допомоги, займатимуться плануванням, координацією діяльності структурних підрозділів, а також фінансовим і організаційним менеджментом. Як юридичні особи, Центри візьмуть на себе відповідальність за отримання ліцензій на медичну практику та наркотичні препарати, закупівлю медикаментів, обладнання та витратних матеріалів.

3) Не до хірурга, а до сімейного лікаря

Ви вже звикли, що якщо заболить живіт – потрібно йти до гастроентеролога, нога – до хірурга і так далі. Тепер такий номер не пройде. З самого початку ви зобов'язані прийти до сімейного лікаря. Він вас огляне, візьме аналізи і призначить лікування. І тільки якщо сімейний лікар визнає це необхідним, ви вирушите до вузького спеціаліста у клініко-діагностичний центр (КДЦ). Цими центрами стане частина київських поліклінік (для пацієнтів, знову-таки, поміняється лише назва). Віталій Мохорєв розповів ForUm'y, що це нововведення допоможе пацієнту не займатися самолікуванням. Адже поки він на ранній стадії хвороби самостійно пройде п'ять непотрібних лікарів, його стан погіршиться. Сімейний лікар виявить реальну проблему відразу. Отримавши направлення від терапевта, пацієнт має право звертатися до будь-якого центру незалежно від адреси прописки (оскільки юридично у кожному районі КДЦ буде лише один). Із наявного числа хірургів, кардіологів і т.п. ви зможете вибрати того, кого самі захочете. Той же сімейний лікар буде вирішувати, чи потрібна вам високоспеціалізована медична допомога – госпіталізація чи операція. Однак, як розповіла ForUm'y голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики Алла Шлапак, тут ще залишаються невирішені питання. Так, МОЗ досі не передбачив введення вузьких фахівців у штат ЦПМСД, і, по суті, поки вони приймають в амбулаторіях нелегально.

4) Замість будь-якого лікаря – до улюбленого

Раніше ви приходили на прийом у поліклініку до того терапевта, за яким був закріплений ваш будинок. Тепер його можна обирати самостійно, написавши відповідну заяву у реєстратурі. Якщо лікар вам уже не подобається, його можна поміняти. Переглянути досьє сімейних лікарів і почитати відгуки пацієнтів можна на сайті: http://103.com.ua

5) Не коли припекло, а завчасно

Раніше ви приходили за медичною консультацією, коли починалися серйозні проблеми. Після закріплення за вами лікаря вам доведеться відвідувати його регулярно. Він буде контролювати ваш стан протягом усього перебігу хвороби (може навіть подзвонити і викликати). У разі необхідності він приїде до вас додому. В ідеалі у кожного киянина з'явиться свій «рідний» лікар, який знатиме історію хвороби всіх членів сім'ї і перебуватиме поруч з вами протягом багатьох років, тому зможе ефективніше запобігати сезонним і спадковим захворюванням, давати слушні поради щодо вашого способу життя. Так потроху киян привчать до особливостей страхової медицини і покажуть, що таке відповідальність за власне здоров'я.

6) Ніяких педіатрів

Раніше після 18 років дітей переводили у дорослу поліклініку. Тепер цього не робитимуть. По суті, у столиці зникне поділ поліклінік на дорослі та дитячі. Після досягнення повноліття пацієнти залишатимуться у колишньому лікувальному закладі, щоб, коли виростуть, приводити до лікаря власних дітей. Таким чином, сімейний лікар знатиме свого пацієнта, як кажуть, в обличчя, з дитинства. А незабаром кияни зовсім забудуть, хто такий педіатр, оскільки всі вони стануть сімейними лікарями.

Як розповіла ForUm'y заступник начальника головного управління охорони здоров'я Валентина Залеська, батькам не варто переживати – дитячі поліклініки ніхто не закриватиме, і своїх чад вони будуть водити куди звикли. «Для дітей та батьків нічого не зміниться. Вони як ходили до лікаря у районну поліклініку, так і будуть ходити. Зміни відчують тільки лікарі з точки зору юридичного підпорядкування. Поліклініка стане ЦПСМД, а відділення функціональної діагностики – клініко-діагностичним центром, але сама поліклініка, лікарі, рентген-апарати і все решта залишиться на колишньому місці. Зате тепер, якщо ваш улюблений педіатр довчиться на сімейного лікаря, до нього зможуть ходити і ваші діти після 18 років, і ви самі».

7) Не у пологовий будинок, а у перинатальний центр

Жінки, які чекають дитину, але мають патології або перебувають у групі високого ризику, а також ті, чия вагітність протікає з ускладненнями, тепер отримають можливість не ризикувати здоров'ям і звертатися відразу у перинатальний центр. Адже їхнім майбутнім діткам може знадобитися особлива медична допомога відразу ж після народження, а у пологовому будинку просто не знайдеться відповідного обладнання. У лютому минулого року для «складних» матусь у столиці було відкрито перший перинатальний центр на базі столичного пологового будинку №7. У ньому жінкам допомагають у разі передчасних пологів, виходжують малят з критично малою вагою тіла, застосувуючи найсучасніші технології європейської якості. До кінця 2013 року у Києві обіцяють відкрити другий перинатальний центр, який надаватиме медичну допомогу вагітним з інфекційною патологією, а потім і третій – для допомоги жінкам з екстрагенітальними захворюваннями.

8) Екстрена допомога замість «швидкої»

З січня цього року, з набуттям чинності Закону «Про екстрену медичну допомогу», звична киянам «швидка» допомога стала називатися екстреною. Однак змінилося не тільки назва – з'явився «поділ» на термінові і нетермінові виклики. До перших належать знепритомніння, всі види травм, удар електричним струмом, відсутність дихання, отруєння і т.д. У таких випадках екстрена допомога зобов'язана приїхати до вас протягом 10 хвилин. Нетерміновими є підвищення температури, артеріального тиску, алкогольний синдром, загострення хронічних захворювань і т.д. У цьому випадку до вас приїдуть протягом години. Однак, незважаючи на такий поділ, у будь-якому випадку після того, як ви наберете 103, екстрена допомога до вас приїде. Крім того, згідно з новим законом, якщо потерпілого потрібно доставити до найближчої лікарні, машину повинен надати безкоштовно будь-який водій.

Крім того, незабаром у Києві з'явиться центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з єдиною диспетчерською службою і системою GPS-навігації, що дозволить зробити «швидку» більш сучасною та ефективною.

9) Без переведення з одного стаціонару в інший

Сьогодні досить поширеною практикою є переведення пацієнта з однієї лікарні в іншу через відсутність потрібної апаратури або фахівців. Це дуже незручно для хворого, який часто перебуває у вкрай тяжкому стані або навіть є лежачим. Однак цю проблему покликана вирішити реформа вторинної системи медичної допомоги.

Згідно з проектом рішення, який Департамент охорони здоров'я Київської міської адміністрації вже передав до Київради, незабаром всі столичні клініки об'єднають у три госпітальних округи. Перший включить в себе стаціонари Дарницького, Дніпровського та Деснянського районів, другий сформують зі стаціонарів Подільського, Шевченківського, Оболонського та Печерського районів, третій об'єднає медустанови Голосіївського, Святошинського та Солом'янського районів. До складу кожного округу будуть входити багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування для дорослих (їх буде 5) і для дітей (2 лікувальні установи). Крім того, в місті працюватиме 17 лікарень планового лікування з трьома хоспісними відділеннями, 4 спеціалізованих медичних центри (пологові будинки) і 2 лікарні відновного лікування.

За словами Віталія Мохорєва, на даний момент великі лікарні чергують за графіком швидкої медичної допомоги, в них же надається і планове лікування, і реабілітація. Таким чином, фінанси витрачаються нераціонально, адже апаратура і фахівці в установах інтенсивної терапії повинні відрізнятися від тих, які є в установах планового лікування.

Для того, щоб пристрій не простоював, а пацієнти отримували саме ту допомогу, яка їм потрібна, лікарні інтенсивного лікування для дорослих створять на базі Київської міської лікарні швидкої допомоги, міських клінічних лікарень №1, №6, №8, №12. Для дітей їх відкриють у дитячих клінічних лікарнях №1 і №2. Таким чином, якщо у людини, наприклад, запалиться апендикс, його направлять саме в лікарню інтенсивного лікування, де ніхто із працівників не пошлеться на відсутність апаратури або хірургів, які вміють робити подібні операції.

А в лікарнях планового лікування з'являться свої профільні центри. Приміром, у клінічній лікарні №2 працюватиме спеціалізований центр термічних ушкоджень, а в лікарні №4 – центр розсіяного склерозу і відновної ортопедії. Такі ж лікарні будуть створені і для планового лікування дітей.

Для невиліковно хворих у кожному із трьох госпітальних округів працюватимуть хоспіси з усіма необхідними умовами. А проходити реабілітацію пацієнти, щоб не займати місце в лікарні, будуть в окремих лікарнях відновного лікування – дорослі в лікарні №11 Дніпровського району, діти – у дитячій лікарні №9 Подільського району.

У недалекому майбутньому міська влада обіцяє городянам й інші новинки. Наприклад, після створення автоматизованих робочих місць для лікарів у пацієнтів з'явиться повноцінна можливість записатися на прийом до лікаря по Інтернету, завести електронну медичну картку, отримати онлайн-рецепт або результати аналізів на e-mail. Ну а в 2015 році, згідно з розробленим Міністерством охорони здоров'я законопроектом, ми і зовсім перейдемо на систему обов'язкового медичного страхування. Залишається лише сподіватися, що нова українська медицина виявиться хоча б не гірше нинішньої.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1260