Завдяки відомому ситкому «Наша Russia» всі дізналися, де працюють суворі російські фрезерувальники. Образ, звичайно, склався вельми неоднозначний, але, як кажуть, поганий піар - це також піар. А ось про вітчизняних слюсарів, токарів і газоелектрозварювальників ніхто не згадує, подумали журналісти ForUm'у, і вирішили провідати представників справжніх чоловічих професій на їхніх робочих місцях. Для цього ми відвідали Бортницьку станцію аерації (БСА), де проходять очистку київські стічні води. Робота тут, як самі розумієте, не з легких.
Отже, прямуємо в механічний цех, де працюють бригади, які відповідають за справність усіх систем і механізмів БСА. Робітникам доводиться лагодити насоси, вентиляційні системи, вантажопідйомні механізми, сантехніку, різного роду труби, відстійники, де брудна вода очищається від дрібного сміття, що плаває в ній. Агрегати - найрізноманітніші, тому людина без хорошої спеціалізованої підготовки тут пропаде.
Це вам не з малими розвідними ключиками і шуруповертами працювати - щоб такий механізм полагодити, потрібні, як мінімум, золоті руки.
У цій майстерні ремонтують насос, який нагнітає повітря для аеротенок.
Це спеціальні дуже довгі резервуари, де каналізаційні стоки Києва очищають особливі мікроорганізми. І щоб бактерії «жвавіше» розмножувалися, до них через труби подають повітря. У результаті все гарно вирує й очищається. Але проблема в тому, що насоси для подачі повітря іноді ламаються... Замінити їх нічим, от і доводиться подовгу сидіти над кожною поломкою. Та ще й під страшний шум, який створюють мотори, що працюють тут. Рятують робітників тільки навушники.
Часто ламаються металеві грати, через які проходить каналізаційна вода. Їхнє призначення - затримувати на своїх зубцях сміття, яке кияни відправляють у каналізацію - ганчірки, кульки, пластиковий посуд, навіть постільні речі. Через таке навантаження зубці ламаються. Але робітники розповідають - вони самі розробили процедуру лагодження грат.
Останні з могікан
У механічному цеху працюють близько тисячі осіб. Колектив - суто чоловічий. Середній вік робітника - 50 років. Але зате мало яке підприємство може похвалитися такою кількістю старожилів. Деякі з них працюють тут по двадцять-тридцять років. І в їхніх трудових книжках - лише по одному запису.
За словами робітників, найбільше їх турбує те, що сьогодні нікому передавати унікальний досвід. Молодь не хоче йти в слюсарі та фрезерувальники - і професії давно не модні, і зарплати невисокі. «Можна сказати, ми тутешні динозаври», - поскаржилися ForUm'у токарі.
Крім того, на біду персоналу, обладнання на БСА дуже старе, якщо не сказати древнє. Візьмемо, наприклад, ці верстати. Більшість з них ввели в експлуатацію у 1965-1970-х роках - у період, коли до влади прийшов Леонід Брежнєв. З тих пір і СРСР розпався, і Україна незалежною стала, і три президенти змінилися, а вони всі працюють.
Для старих, радянського типу агрегатів деталі сьогодні ніхто не виробляє. Ось і доводиться викручуватися і виготовляти їх власноруч. Наприклад, газоелектрозварник автогеном вирізає з листів металу шматок робочого матеріалу.
Далі за роботу приймаються токарі - на своїх верстатах вони обробляють заготовки деталей.
Судячи по інтер'єру, токарі - хоч і суворі, але романтичні чоловіки. Ось скільки домашніх рослин зеленіє в горщиках прямо в цеху. Тут вам і кактуси, і бегонії.
Найпривабливіший Вакула
Мабуть, найбільш колоритна фігура в ремонтному цеху - коваль Петро Іщенко.
Він не чує і не говорить, зате читає по губах. Для спілкування з ним робочі БСА навіть вивчили ази мови жестів.
Завдання Петра Семеновича - виготовляти різні деталі механізмів: спецрізці, втулки та інше. Якщо треба, може викувати молоток або щипці. Втім, з рук майстра виходять не лише інструменти, але і такі красиві металеві квіти.
Адже викувати навіть звичайний ломик не так вже й просто.
Петру Семеновичу вже 62, але дорікнути його в повільності не можна. Від вогню до ковадла і назад майстер бігає, наче юнак.
І своїми знаннями він готовий ділитися з молодим поколінням.
...Якщо вірити австралійському професору Дженні Грейвз, у майбутньому нас очікує вимирання чоловіків. Мовляв, Y-хромосома настільки тендітна, що приблизно через 5 млн років вона зруйнується повністю, і чоловічій статі настане кінець. Проте журналісти
ForUm'у у цей прогноз не вірять і стверджують: є ще порох у порохівницях у наших чоловіків. Ну а всі розмови про те, що «справжні» перевелися - лише пустопорожні балачки.
Аліна Єремеєва, фото Максима Требухова,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
.jpg)
