З приходом в Україну теплої погоди світ навколо поступово став оживати. Дочекалися весни і мешканці водойм, у яких почався найважливіший у житті період – час нересту. Від його ефективності залежить, наповняться наші річки і озера «живим сріблом», чи, навпаки, тенденція до зниження рибної популяції триватиме.

Щороку нерестова заборона на ловлю риби на Київщині вводиться з 1 квітня, але цього року через погодні умови її перенесли на 5 квітня. На жаль, зазвичай саме у цей період працівники Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентства) фіксують активізацію незаконного вилову.

З метою недопущення збуту виловленої браконьєрами риби оперативна група Головного управління охорони водних біоресурсів у м.Києві (Головрибвод) спільно з правоохоронними органами та членами громадської природоохоронної організації «Громада рибалок України» 11 квітня провела рейд по стихійних ринках Києва та області. Як працюють з правопорушниками, спостерігав ForUm.

Працівники територіальних органів Держрибагентства добре знають місця, де найчастіше ловлять і збувають рибу браконьєри. Ми вирушаємо в одне із них – на стихійний ринок у селі Вишеньки Бориспільського району Київської області.

По дорозі в село президент всеукраїнського риболовного громадського об'єднання «Громада рибалок України» Андрій Неліпа розповідає нам про те, що багатьох порушників оперативна група знає в обличчя, оскільки любителі легкого заробітку ловлять і продають рибу під час нересту регулярно. Продукт реалізують прямо з рук, без документів або з підробленими, зазвичай поруч може перебувати машина зі ще більшою кількістю риби, ніж на прилавку.

Двоє хлопців продають велику гарну рибу прямо з тазика на землі. Ніяких документів у них немає.

 
 
 
Начальник відділу охорони водних біоресурсів Головрибводу Максим Орел з'ясовує ситуацію. З огляду на очевидне порушення хлопці особливо не виправдовуються, проте повідомляють, що у справах, пов'язаних з браконьєрством, раніше не притягувалися.
 
 
Головний держінспектор відділу охорони водних біоресурсів Головрибводу Юрій Курашов розповідає, що, судячи з усього, риба була виловлена ​​ сьогодні вночі. У тазику її близько 30 кг, майже вся наповнена ікрою.

«Велика частина цієї риби до нересту не дожила, вона наповнена ікрою, тому промисловості завдано великої шкоди. Така щука коштуватиме браконьєрові 340 грн, судак – 510 грн, плотва – 85 грн, лящ – 170 грн. Якби їхній нерест пройшов нормально, то риби стало б у сотні разів більше, ніж ви зараз бачите. Тим більше, тут є такий цінний вид риби, як судак, який сьогодні майже зник з наших річок».

 
 
Збиток, завданий природі, співробітники Головрибводу оцінюють у 8-10 тисяч гривень. Однак зітхають, що за перший раз суддя призначить за це порушення штраф у 51 грн (максимум 170 грн), що навряд чи переконає хлопців в економічній невигідності браконьєрства.

«Протоколи, які оформляють інспектори, передаються в управління, відповідальний проводить звірку по адміністративним справам щодо повторності, і якщо людина раніше притягувалася за таке правопорушення, то справа передається до суду. Статтею 85, частиною 4 передбачається штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів, як правило, суд виносить рішення 40 – це 320 грн, а якщо порушення не перше, то суддя ставиться до нього серйозніше. Але думаю, браконьєрство вже зникло б, якби було невигідним», - пояснює Юрій Курашов.

У свою чергу, люди, які стовпилися навколо місця події, навперебій захищають хлопців і лають представників преси за те, що вони знімають їх, замість того щоб висвітлювати серйозні проблеми.

Місцевий житель Доромир висловлює кореспонденту ForUm’y свою думку: «Люди ловлять рибу, тому що економіка в занепаді. А ви шукаєте людей, які хоча б таким чином намагаються заробити».

Ну а бабусі, дізнавшись, що риба конфіскована і купити її більше не можна, вирішують розбирати товар просто так, що негайно присікає оперативна група.

 
 
 
Депутат сільської ради Олександр Калігуда вирішує порозумітися з журналістами, але тільки погіршує ситуацію.

«Коли риба ловиться, тоді її тут і продають. Буває, що бачу її тут, але нерегулярно. У нас трапляються інспекції з перевіркою, але нечасто. Адже це стихійний ринок, неоформлений».

Дізнавшись про такий стан речей, оперативна група доручає співробітникам МВС, які прибули на місце, зробити запит щодо статусу цього торгового майданчика і оформити протокол на порушників.

 
 
Однак дільничний Олександр Здор несподівано відмовляється оформляти протокол за торгівлю у невстановленому місці.

«У статті 160 Кодексу України зазначено, що заборонена торгівля з рук у невстановлених місцях міста. Тому зараз Кабінет Міністрів розбирається із забороною і в селах, але поки адміністративним кодексом це не передбачено. Ми проводимо профілактичні перевірки, минулого тижня тут був дільничний. А сьогодні ось так вийшло».

Рибу у браконьєрів конфіскують, однак, як ми дізналися пізніше, у Головрибводу недостатньо морозильних камер, щоб зберігати конфіскований продукт, тому, швидше за все, вона залишиться у самих продавців. Такий ось парадокс. При цьому Бориспільський район залишається лідером щодо рибного браконьєрства – тільки в 2012 році тут було складено не менше ста протоколів.

 
 
 
По дорозі з села Вишеньки ми заїжджаємо на 5-й шлюз Канівського водосховища. Тут багато рибалок-любителів з вудками. Всі скаржаться на сіті, які браконьєри ставлять у місцях нересту риби.
 
 
Юрій Курашов показує рибу, спійману сітями і конфісковану Головрибводом за цю ніч. Одну з них знайшли в обвідному каналі Київського моря, другу – на Десенці. Ці сіті спалять, а рибу здадуть у рибколгосп.
 
 
 
Для того щоб знайти свої сіті, браконьєри кладуть зверху на водоймі пляшки, пінопласт або поплавці, які схожі на звичайне сміття. Дехто, щоб не бути виявленими, навіть використовують навігатори.

До речі, зрозуміти, що сіті браконьєрські, а не належать рибному колгоспу, дуже легко – на них немає спеціальних бирок, кожна з яких занесена до реєстру обласного управління рибоохорони.

«Найчастіше під час нересту ловлять сітями щуку і плітку, яка виходить погрітися. У сіті з вічком у 4,5 см попадається дрібна щучка, плотва, окунь, 8 см – велика щука, сом, товстолобик», - розповідає Юрій Курашов.

За словами головного інспектора, якщо порівнювати з радянськими часами, зараз браконьєрів стало набагато менше. Це пов'язано і зі збільшенням штрафів, і з глобальною забудовою водойм, куди тепер не підступишся, і з новою технікою самої рибоохорони. «Зараз ми працюємо на човнах з підвісними двигунами у 75 кінських сил. Вони ходять швидко і тихо, що важливо в нашій роботі».

Потім ми вирушаємо на ринок «Харківський». Там інспектори не знаходять правопорушників – в усіх продавців документи в порядку. Тому переїжджаємо на ринок «Юність», де, за словами оперативників, рибних браконьєрів найбільше. Однак, дивна річ, сьогодні з прилавків зникла абсолютно вся риба, навіть морська. Виявилося, що хтось із солідарності повідомив ринковим колегам про можливий візит інспекції, і ті вирішили перестрахуватися.

Але у інспекторів є на прикметі ще одна точка – ринок «Лісовий», де також часто торгують рибою. Незабаром знаходиться порушник. Жінка продає живу рибу у металевих контейнерах, до яких під'єднані балони з повітрям.

 
 
 
 
«Ніби як риба із рибного господарства Одеської області, але за накладною непорядок, немає дати та підпису, без яких вона недійсна. Звичайний папірець, на який вони ставлять штамп і в який можуть коли завгодно вписати будь-яку дату. Все це незаконно. Пояснюють, що забули поставити дату, що працюють на господаря, але насправді все це роблять самостійно», - пояснює Юрій Курашов.

Як зміг переконатися ForUm, у гонитві за швидкою наживою люди зовсім не думають про величезну шкоду, якої завдають водоймам рідної країни.

За перший квартал 2013 року працівники рибоохоронних органів вже встигли затримати 15479 порушників, на яких накладено штрафи на суму 286 628 грн і нараховано збитків за шкоду водних біоресурсів на 5 млн 903 506 грн.

А в період нерестової заборони в минулому році (у середньому близько двох місяців) було викрито 22862 порушення, за які накладено штрафи на суму 1 млн 732 тис. грн, нараховано збитків на 14 млн 056 грн. Було затримано 119 тис. 654 кг риби, в тому числі за незаконне придбання або збут – 61 тис. 877 кг. Також було вилучено майже 30 тисяч заборонених знарядь незаконного лову – сітей, волоків, неводів, тралів та інших.

З року в рік рибні популяції в Україні скорочуються, а люди, на жаль, все ще думають лише про одне – як би легко і швидко заробити грошей на дармовому природному ресурсі. Хотілося б нагадати всім горе-рибалкам: місце для риболовлі з вудкою на широких просторах нашої країни знайдеться кожному. Ось тільки всьому – свій час.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

993