Викиди в атмосферу: Як зробити небо чистішим

Атмосфера - це те, чим ми дихаємо, те, що падає на нас у вигляді опадів. Починаючи з 1930-х років, Україна - індустріально розвинена територія, а це означає, що стабільно велика кількість шкідливих викидів у нас над головою. Так, у 1990 р. в УРСР викиди досягли 15,5 млн т. Потім, з відомих причин, вони пішли на спад і лише у 2000 р. знову почали зростати на фоні першого постперебудовного пожвавлення економіки. А з 2007 р. почалося освоєння більш «чистих» технологій: щорічне промислове забруднення пішло на спад, тоді як транспортні викиди продовжують зростати зважаючи на збільшення числа автомобілів.

Чим ми дихаємо ...

У 2011 р. (останній повний рік, за який є дані) на кожного українця припало 4,4 т діоксиду вуглецю СО2 і 95,7 кг інших шкідливих емісій в атмосферу. У територіальному розрізі на 1 км2 території країни припало 335 т СО2 і 7,2 т інших речовин. У деяких регіонах середній рівень значно перевищений: у Донецькій області забруднення вище норми на 1км2 у 7,9 разів, а на 1 людину - в 3,6 рази, у Дніпропетровській - відповідно в 4,1 і 3 рази, у Луганській - у 2, 4 і 2,2 рази відповідно, в Івано-Франківській - у 2,4 та 2,2 рази (переважно через теплоелектростанції об'єднання «Західенерго»).

Спеціаліст управління екологічного та геологічного моніторингу Мінекології України Лілія Козак розповіла ForUm`у, що у 2011 р. атмосферні викиди стаціонарних джерел, насамперед, промисловості, склали 4374,6 тис. т, підвищившись порівняно з попереднім роком на 5,9%, а це 63,6% всіх викидів в країні. За словами експерта, «наше повітря забруднюють близько 8700 промпідприємств, і лідерами серед галузей є чорна металургія, теплоенергетика, вугільна, нафтогазовидобувна, цементна індустрія. Разом ці 5 промислових напрямів дають майже 90% всього національного обсягу стаціонарного забруднення». Причому на першому місці - ТЕС і подібні підприємства (41,3% без урахування діоксиду вуглецю). Ключовими екологічними порушеннями компаній є відсутність дозволів на викиди, недотримання природоохоронних нормативів, порушення правил експлуатації очисних установок.
Основні викиди стаціонарного походження - це діоксид та інші сполуки сірки (1342,6 т або 30,7%), оксид вуглецю СО (24,4%), метан СН4 (20,1%), речовини у вигляді зважених твердих частинок (13, 9%) і сполуки азоту (8,7%).

Що стосується рухомих забруднювачів, то у 2011 р. вони викинули в атмосферу 2502,7 тис. т речовин. Безумовне лідерство за автотранспортом (90,1%), далі йдуть виробнича техніка (6,8%), залізничний транспорт (2,1%), повітряний (0,6%) та водний (0,3%).

На першому місці по емісії в «пересувному» випадку знаходиться «чадний газ» СО (73,6% або 1842,1 тис. т), далі йдуть діоксид азоту NO2 (12%), неметанові органічні сполуки, що літають, - (11,4%), сажа (1,4%), діоксид сірки SO2 (1,2%). Інші викиди - це оксид азоту NO, метан, бенз(а)пірен та аміак NН3, на які в сукупності припадає 0,4% забруднень.

...чим від цього хворіємо...

«Усе це впливає на здоров'я населення, погіршує якість продуктів сільського господарства, впливає на клімат окремих регіонів і стан озонового шару над ними», - нарікає завсектором прикладних проблем екологізації економіки Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ Тетяна Галушкіна. Так, цифри говорять про неухильне зростання захворюваності в країні: за період з 2007 по 2011 рр. вона підвищилася з 70,6 до 71 тис. осіб.

на кожні 100 тис. Основу структури первинного захворювання традиційно формують хвороби органів дихання (43,7%), далі йдуть хвороби кровообігу (7,25%), травми, отруєння та інші дії зовнішніх чинників (6,6%), захворювання сечостатевої системи (6,5%), кістково-м'язової системи (4,6%) та органів травлення (4%). Аналітик упевнена, що лідерство дихальних нездужань багато в чому викликано саме атмосферними викидами.

Так, чадний газ впливає на нервову і серцево-судинну системи, викликає задуху, оксиди азоту (NO, N2O3, NO5, N2O4) дратують органи дихання.

Козак акцентує, що особливо небезпечні азотні оксиди в містах, де вони взаємодіють з вуглецями вихлопних газів і утворюють фотохімічний туман - смог. Далі, SO2 - безбарвний газ з гострим запахом, який вже у малих концентраціях створює неприємний смак у роті, подразнює слизову оболонку очей і дихальних шляхів.

Вуглеводні (пари бензину, метану та ін.) поділяються на 2 групи: дратівливі - наркотично впливають на центральну нервову систему (запаморочення і т.п.), діють на слизові оболонки; канцерогенні - особливо небезпечні для людини, оскільки провокують ракові захворювання, особливо шкідливий бенз(а)пірен. Вдихання сполук свинцю призводить до порушення синтезу гемоглобіну, виникають захворювання дихальних шляхів, сечостатевих органів, нервової системи. Особливо небезпечні з'єднання свинцю для дітей дошкільного віку. У великих містах вміст свинцю в атмосфері досягає 5-38 мг/м3, що перевищує природний фон у 10 тисяч разів.
Нарешті, ще про двох забруднювачів. Так, формальдегід - газоподібна речовина з різким неприємним запахом, що синтезується в атмосфері під впливом сонячного ультрафіолету з відпрацьованих газів автотранспорту, а також металургійних, хімічних, меблевих виробництв, заводів будматеріалів. Найбільша його концентрація спостерігається в повітрі промислових центрів. Формальдегідвнесений до списку отруйних канцерогенних речовин, впливає як на генетику, так і на дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, вражає центральну нервову систему.

А атмосферний пил - це сукупність зважених у повітрі дрібних твердих частинок, які здатні у безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу бувають як природного походження (вивітрювання гірських порід, виверження вулканів), так і індустріального (промисловість). Більшість пилу зосереджена на висотах до 500 м.

...і як зробити, щоб було краще

Галушкіна зазначає, що впоратися з усіма цими викидами непросто. Так, в останні роки країна стала переходити на європейські стандарти автомобільного палива, і це важливий, але лише частковий захід. «Тим більше що виробники палива далеко не завжди витримують заявлений рівень якості. На різних великих заводах теж є екологічні програми, часом непогані, але і цього мало. Я впевнена, що поліпшенню ситуації сьогодні може комплексно і масштабно допомогти тільки перехід на європейські стандарти в області атмосферних викидів у контексті угоди про асоціацію з Євросоюзом», - говорить економіст.

І Київ вже почав рух у цьому напрямку. Серед іншого, 17 грудня 2012 р. Мінекології ухвалило наказ №659 про адаптацію вітчизняного еко-законодавства до норм ЄС, або Базовий план апроксимації, підготовлений за допомогою Шведського агентства з охорони навколишнього середовища. План передбачає впровадження в нашій країні основоположних директив Євросоюзу із забруднення атмосфери. Це такі директиви, як №2008/50 - про якість атмосферного повітря і чистіше повітря для Європи, №2004/107 - про миш'як, кадмій, ртуть, нікель і поліциклічні ароматичні вуглеводні, №1999/32 - щодо скорочення вмісту сірки в рідкому паливі, №98/70 - про якість бензину і дизельного палива, №94/63 - про контроль викидів летючих органічних сполук зі сховищ бензину та при його перевезенні.

Представник Держекоінспекції Ігор Бужак додає, що для переходу на європейські норми і принципи в даному питанні потрібно розділити країну на зони та агломерації за якістю атмосферного повітря, удосконалити систему моніторингу його стану, встановити сучасні технічні регламенти, вимоги до якості палива та ін. замість нинішніх держстандартів, частина з яких не оновлювалася з часів СРСР.

Втім, фахівці нарікають, що справа не тільки в застарілій нормативній базі. За оцінкою Галушкіної, «проблема ще й у тому, що забрудненням атмосфери займається ціла низка міністерств і відомств, аж до Мінекономрозвитку і МНС. Таке розпорошення призводить до того, що відомства часом прагнуть «спихнути» один на одного ті чи інші завдання, відповідальність, від чого страждає загальна справа, дуже важлива для всієї країни і її народу. Так, рекомендації для конкретних галузей, підприємств і видів продукції можуть розробляти експерти того ж Мінпромполітики і галузевих асоціацій, але в підсумку хтось повинен тримати проблему (і її вирішення) в єдиних руках. Логічно, якби це було Мінекології».

Так чи інакше, до кінця року Президент Віктор Янукович доручив профільним держорганам на 80% адаптувати вітчизняне екологічне законодавство до європейського. Галузеві чиновники й аналітики визнають, що завдання важке, але вирішити його можна. А його реалізація вперше за багато років дозволить реально наблизитися до того, щоб зробити наше небо чистішим.

 

¹ За 1990-2002 рр. – дані щодо автотранспорту; з 2003 р. - щодо автомобільного, залізничного, авіаційного, водного; з 2007 р. – також щодо виробничої техніки.

 

Джерело: Держслужба статистики України, 

 

Андрій Боярунець,