Плани з економії природного газу зіткнулися з суворою дійсністю.
9 листопада НАК «Нафтогаз України» відновила закупівлі газу у ВАТ «Газпром», почавши імпорт в обсязі близько 43 млн куб. м на добу. Внесена передоплата в розмірі $ 378 млн передбачає купівлю 1 млрд куб. м у грудні.
У січні очікується зниження ціни приблизно до $ 340 за 1 тис. куб. м, але дочекатися більш сприятливих умов не вийшло. Компанія не стала пояснювати причин такого кроку, обмежившись повідомленням про оплату із зазначенням суми.
Однак дані зі споживання газу за минулий місяць припускають, що плани щодо його скорочення розійшлися з реальною картиною вже за підсумками листопада, пише «Корреспондент».
Ще в жовтні «Нафтогаз» прогнозував, що споживання газу знизиться на чверть, до 26,7 млрд куб. м за весь опалювальний сезон; зазвичай це передбачає період з середини жовтня до середини квітня.
Тим не менш, вже останній місяць осені показав, що сподіватися на економію особливо не варто. У листопаді Україна спожила близько 4,5 млрд куб. м замість запланованих 3,2 млрд. Через холодну погоду наприкінці місяця розрив виглядав просто непристойним - 190 млн куб. м за плану 115 млн на добу.
Вже останній місяць осені показав, що сподіватися на економію особливо не варто. У листопаді Україна спожила близько 4,5 млрд куб. м замість запланованих 3,2 млрд
Немов змовившись засмутити прогнозистів у «Нафтогазі», всі ключові категорії, починаючи з населення і закінчуючи напівживою промисловістю, збільшили споживання. До речі, ще влітку голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв оцінював ефект від економії на гарячій воді в 50 млн куб. м за місяць. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Україна за добу спалила більше газу, ніж могла заощадити за все літо.
«Нафтогаз» причини такого розходження не коментує, запит Корреспондента також залишився без відповіді. Втім, експерти зазначають, що говорити про холодну погоду як про тотальну несподіванку було би перебільшенням.
«Статистика споживання газу підтверджує очевидну річ: в Україні буває зима, - іронізує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. - Листопад, щоправда, видався холоднішим, ніж минулого року, але такі прогнози лунали ще влітку».
У зв'язку з дефіцитом електроенергії енергоблоки ТЕЦ були завантажені по максимуму, споживши за листопад 1,1 млрд куб. м замість планових 0,16 млрд. Хоча і це не було несподіванкою: на відміну від споживачів, які дізналися про дефіцит тільки з аварійними відключеннями світла, енергетики прогнозували проблеми з електроенергією ще восени.
Тим не менш Кабінет Міністрів і керівництво «Нафтогазу» не поспішають визнавати очевидне. Знижені ліміти на споживання газу ніхто поки коригувати не збирається.
«Ми оцінили свою потребу в газі в 1,9 млрд куб. м на сезон - мінімальний за останні п'ять років рівень. Але нам виділили ліміт у 1,3 млрд і досі його не переглядали», - повідомило Корреспонденту джерело в «Київенерго».
Теоретично «Нафтогаз» у цій ситуації може розраховувати на запаси в сховищах - трохи більше 13 млрд куб. м на початок грудня, власний видобуток і реверсні постачання з ЄС. Однак, враховуючи, що вся зима з її піками споживання ще попереду, цього явно може виявитися недостатньо.
«Очевидно, що сезон закачування, незважаючи на всі заяви чиновників, у 2014 році було проведено неефективно», - констатує Марунич.
Цього року в сховища вдалося закачати лише 9,8 млрд куб. м, із них «Нафтогаз» закачав 8,5 млрд.
У випадку із запасами в сховищах потрібно враховувати, що у загальний обсяг включений так званий буферний газ - близько 5 млрд куб. м, які числяться за «Нафтогазом», але підняти їх неможливо фізично. Тобто видобутих запасів може зараз бути близько 8 млрд куб. м, з яких «Нафтогазу» належить близько половини.
«Розкуркулити» інших власників? Технічно це зробити нескладно. Правда, за цим підуть суди та рішення, які зобов'язують повернути газ, можливо, повернути з компенсацією, але це буде потім», - каже Корреспонденту екс-співробітник Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Резервів для економії, подібних літній кампанії, яка залишила жителів «європейської столиці» без гарячої води, немає.
«Взимку на опаленні не економлять зовсім не тому, що ніхто до цього не додумався раніше. Можна трохи знизити витрату газу і температуру теплоносія. Але повністю припинити подачу газу до котельні взимку - це ризик заморозити труби. Їх ремонт і заміна обійдуться набагато дорожче, не кажучи вже про соціальні наслідки», - пояснює співрозмовник видання.
Тому рішення відновити закупівлі газу у Росії, що називається, читалося. Заяви про можливість перезимувати без російського газу, лунали влітку, вщухли, варто було лише погоді стати по-справжньому холодною.
А із завершенням виборчої кампанії й зовсім виявилося, що з «Газпромом» теоретично можна і домовитися - не обов'язково чекати рішення Стокгольмського арбітражу. Принаймні таку позицію озвучив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, один із головних яструбів «газової війни».
Згідно з розрахунками експертів, якщо постачання з ЄС залишаться на нинішньому рівні, «Нафтогазу» потрібно докупити у «Газпрому» 4-5 млрд куб. м до кінця опалювального сезону за умови, що температура не буде надто відрізнятися від минулої зими.
9 листопада план купити 5 млрд куб. м російського газу підтвердив і Коболєв. При цьому, якщо морози будуть сильними й протримаються якийсь час, потрібно ще додатково 1-2 млрд куб. м.
Однак тут усе знову впирається у брак коштів.
«Саме тому Кабмін перевів промислові підприємства на передоплату при купівлі газу і зобов'язав найбільші з них закуповувати газ до кінця зими виключно у «Нафтогазу», - пояснює Марунич.
Втім, виключно своїми силами тут не обійтися. Закупівля навіть 5 млрд куб. м обійдеться не менш ніж у $ 1,7 млрд., А для продовження постачань у 2015 році «Нафтогаз» має внести другу частину боргу, визнаного українською стороною в рамках так званого зимового пакета, - $ 1,65 млрд, до того ж до кінця грудня.
Разом «Газпрому» доведеться заплатити більше $ 3 млрд. Але таких грошей в української компанії немає. Залишається лише сподіватися на зовнішні запозичення, включаючи транші Міжнародного валютного фонду та фінансову допомогу ЄС.
Таким чином, після тривалих баталій на газових фронтах, які супроводжувалися дуже багатозначними заявами й амбітними планами щодо економії газу, Україна до кінця року фактично повернулася до того, з чого починала. Країна так само залежна від російських постачань газу і так само неспроможна сплатити їх, не вдаючись до позик ззовні.
А вжиті в розпал «газової війни» урядом і компанією авральні заходи тільки збільшили відстань між правилами, за якими змушений існувати український ринок газу, та європейськими стандартами. Втім, це вже інша історія, яка заслуговує більш детального розгляду.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
