Національний банк може звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з рекомендацією визначити критичність імпорту. Таку можливість глава НБУ Валерія Гонтарева обговорила з керівниками 40 найбільших банків під час наради в понеділок, повідомляє «Капітал».

Окресливши перелік товарів, ввезення яких в країну є критично важливим, і посиливши умови імпорту для інших, Мінекономрозвитку має допомогти скоротити попит на валюту з боку імпортерів. Це послабило би девальваційний тиск на гривню, курс якої не перестає з 5 листопада щодня оновлювати історичний мінімум, і допомогло б його утримати від падіння нижче позначки 16 USD/UAH, про яку, як про граничну Нацбанк і банкіри домовилися в понеділок. Учора офіційний курс вже досяг позначки 15,77 USD/UAH, а на момент закриття міжбанківського ринку курс на купівлю становив 15,80 USD/UAH, на продаж - 16,25 USD/UAH.

Складання переліку товарів критичного імпорту, які можна ввозити в країну без сплати ПДВ, уряд активно практикував у 1990-ті. Після вступу України у Світову організацію торгівлі наша країна відмовилася від цієї практики. Правда, в найбільш важкі для економіки моменти були спроби повернутися до неї. Зокрема, восени 2008 р., коли у світі розгорталася глобальна фінансова криза, яка підірвала зовнішній попит на український експорт, а в Україні - банківська криза та девальвація гривні до 4,85 USD/UAH до 7,70 USD/UAH. Тоді Кабінет Міністрів на чолі з Юлією Тимошенко розглядав можливість складання переліку критичного імпорту та обмеження ввезення в країну товарів, що не потрапили в число обраних. Життєво необхідною продукцією планувалося назвати нафту, газ і нафтопродукти, какао-боби, пальмову олію та іншу сировину для харчової промисловості, а також обладнання, яке не виробляється в Україні. Як уточнював тодішній міністр економіки Богдан Данилишин, критичний імпорт отримав би митні пільги і був би звільнений від сплати ПДВ.

Передбачалося, що такий крок допоможе скоротити зовнішньоторговельний дефіцит, що різко збільшився, і послабити девальваційний тиск на курс гривні з боку імпортерів. Зокрема, Нацбанк на той момент на чолі з Володимиром Стельмахом розглядав можливість використання диференційованого підходу до визначення курсу продажу валюти для імпортерів критичного і некритичного імпорту. Так, право на купівлю валюти за офіційним курсом могли б отримати імпортери енергоносіїв та обладнання, а решта купували б її за менш вигідним курсом міжбанку. До речі, ідею з обмеженням імпорту на рік заради стабілізації ситуації підтримував на той момент голова ради НБУ Петро Порошенко.

Вчора офіційний курс уже досяг 15,77 USD/UAH, а на момент закриття міжбанківського ринку курс на купівлю становив 15,80 USD/UAH, на продаж - 16,25 USD/UAH.

Але ініціатива з критичним імпортом була розкритикована бізнесом і не реалізована повною мірою. Уряд обійшовся точковим обмеженням імпорту для окремих видів продукції, без введення поблажок для пріоритетного імпорту.

На сьогодні переліку критичного імпорту не існує. «Будь-яке підприємство, яке виходить (на зовнішній ринок) і купує зубну пасту, може вплинути на курс валюти, від якого страждає кожен із нас», - зазначає голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей. На його думку, уряд має розробити критерії і пріоритети для включення товарів у список критичного імпорту.

Втім, у цієї ініціативи більше мінусів, ніж плюсів. «Заборона імпорту більшості товарів матиме короткостроковий позитивний ефект для торговельного балансу, але в довгостроковому періоді це створить тіньовий ринок для імпорту, на ліквідацію якого підуть роки», - застерігає керівник аналітичного департаменту SP Advisors Віталій Ваврищук. Крім того, за багатьма групами товарів важко визначити, що є критичним імпортом. Наприклад, неясно, відносити всю продукцію машинобудування до цієї категорії або виключити з неї легкові автомобілі. І навіть якщо перелік пріоритетних товарів буде складено без впливу лобістів, результатом цієї ініціативи стане різке прискорення інфляції. Причому, зазначає експерт, навіть не після введення обмеження, а в очікуванні його введення, оскільки українці можуть почати масово купувати побутову техніку, а підприємства - запасатися сировиною про запас.

Тим не менш, піти на такий радикальний захід знову Нацбанк може, якщо найближчим часом експортери не почнуть повертати виручку в країну і не збільшать пропозицію валюти на міжбанку. Незважаючи на те, що через знецінення гривні ввезення товарів та послуг у країну і так зменшилося в січні-вересні на 24 %, нинішніх обсягів міжбанку не вистачає, щоб покрити всі потреби імпортерів і не залишити без уваги потреби власне банків, які відчувають відтік валютних депозитів і зростання попиту на валюту з боку населення. Так, за вересень на міжбанківському ринку, що обмілів, було продано $ 7,5 млрд інвалюти, а обсяг імпорту становив $ 6 млрд. На валютні аукціони, обсяг яких у новому форматі обмежений $ 10 млн на день, імпортери зараз розраховувати не можуть.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

23