Протверезіння після революції Майдану відбувається швидше, ніж після «помаранчевої революції» 2005 року, пише у Tageszeitung журналіст німецької версії французького журналу Le Monde diplomatique Клаус Мюллер. Обидві революції «поділяють своєрідну долю подій глобального масштабу, які, тим не менш, не змогли привнести суттєві зміни ні в реальне співвідношення сил в Україні, ні в політичні і економічні структури».

«Рух Майдану, що почав розпадатися з приходом до влади Петра Порошенка, з часом стає все більш схожим на те, чим він був пізньої осені 2013 року, а саме - тимчасовою коаліцією декількох протестних груп з абсолютно різною мотивацією», - продовжує Мюллер. Лише «загальний знаменник звів одне з одним націоналістичні угруповання, що ворогують через владу групи всередині еліти і протестувальників з соціальних причин». Західній громадськості все це було представлене як боротьба за європейські цінності проти російського імперіалізму, що піднімається, однак насправді кожна з цих груп мала власні інтереси.

З лютого 2014 року ініціатива перейшла до інших групувань, зокрема - до бойовиків з націоналістичних організацій, що добивалися відставки Януковича, і членів Верховної Ради України, котрі вже встигли познайомитися з принципами збереження влади шляхом зміни політичних фракцій, пише автор.

«У результаті в травні безперервність олігархічної влади в Україні була забезпечена приходом до влади нового президента», - пише Мюллер.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

44