Рівно рік тому в Україні відбувся другий Майдан. Увечері 21 листопада 2013 року, у відповідь на заяву про відтермінування підписання Угоди про асоціацію з ЄС, на головній площі країни зібралося кілька сотень людей. Ніхто навіть уявити собі не міг, у що переросте ця акція...

Сьогодні про Майдані написані сотні аналітичних статей, видано десятки фотоальбомів, презентовані книги. Багато хто підбиває політичні, соціокультурні і навіть історичні підсумки. Але є ще й економіка, нехай її частенько і випускають з виду, говорячи про події, що плавно перетекли з кінця 2013-го у початок 2014-го. Але і в цій частині у людей були вимоги, бажання і надії. Спробуємо підбити підсумки?

Круги підписання Угоди з ЄС

Власне, з вимоги підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, а також про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі і почався Майдан. Цікаво, що політична частина документа і всі пов'язані з нею моменти обговорювалися мало не на кожній кухні. А ось нюансам ЗВТ приділялося набагато менше уваги, хоча в економічному плані важливіше саме вона - зона.

Що з цього вдалося реалізувати? Отже, 21 березня в Брюсселі, під час позачергового саміту між Україною та Європейським союзом і його державами-членами, відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію. Від України підпис на документі поставив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зважаючи на те, що президентські вибори на той момент ще не відбулися. Пізніше главою держави був обраний Петро Порошенко, який і підписав повну Угоду 27 червня.

Але на цьому історія тільки починається. Після довгих переговорів і консультацій Україна, ЄС і Росія домовилися, що застосування зони вільної торгівлі буде відстрочено до 31 грудня 2015 року, а фактично - до початку 2016-го. Також російська сторона запропонувала відкласти на кілька років обнулення торгових мит по 144 товарам, яке передбачалося Угодою. В той же час Євросоюз продовжив торговельні преференції для українських експортерів за умови, що якість продукції буде відповідати європейським ж стандартам. Це було 12 вересня.

А 16 вересня Верховна Рада України і Європарламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. У той же день у МЗС пояснили, що цей документ буде набувати чинності в два етапи - це тимчасове, а потім і повне застосування. Але для повного застосування Угоди потрібно, щоб її ратифікували всі 28 країн - членів ЄС. За прогнозами українських дипломатів, цей процес може тривати до трьох років.

Наступного ж дня Кабмін постановив, що імплементувати документ треба до 2017 року. При цьому глава представництва Європейського союзу в Україні Ян Томбінський заявив, що підтримує план імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але наполягає на важливості підготовки стратегії реформ в Україні. Через кілька днів, 25 вересня, Петро Порошенко оголосив, що Україна має намір подати заявку на членство в ЄС у 2020 році. А 29 вересня ЄС вже офіційно затвердив відстрочку застосування ЗВТ.

Процес імплементації Угоди стартував 10 жовтня, а 1 листопада урочисто було оголошено про початок тимчасового застосування окремих її положень. Втім, прем'єр-міністр Яценюк заявив, що всі економічні документи з імплементації Угоди з ЄС набудуть чинності, коли Україна відкриє ринок для європейських товарів.

На поточний момент текст Угоди ратифікували Словаччина і Естонія. Прогнози українських дипломатів щодо термінів закінчення цього процесу не змінилися.

У сухому залишку виходить, що мінімум до початку 2016 року про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС ітися не буде. А щоб грамотно використовувати торговельні преференції, треба ще заслужити відповідність європейським стандартам і мати можливість розвивати виробництво.

Круте економічне піке

Що ж стосується ситуації, що склалася у фінансовому та економічному секторах України, то для розвитку бізнесу вона, м'яко кажучи, складна. Її можна довго і красномовно описувати, підбирати різні епітети для більш чіткої її характеристики, часом не найутішніші, однак що може бути точніше від цифр? Щоб уникнути суб'єктивності, до них і звернемося. Не всі з них, звичайно, радують. Але такий підсумок, і від нього нікуди не дітися.

Отже, з чого все починалося? Наприкінці березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті, пригрозив усім дефолтом і закликав народних обранців прийняти антикризовий пакет законопроектів, що передбачає секвестр державного бюджету. Крім того, що Арсеній Петрович традиційно не скупився на слова, він ще розбавив свій спіч цікавими цифрами. «Якщо ці закони прийняті не будуть, ми прогнозуємо дефолт і мінус 10% ВВП», - сказав він тоді. Додавши при цьому, що уряд не допустить банкрутства країни, і спрогнозувавши 3% падіння ВВП та інфляцію від 12% до 14% в поточному році.

Мабуть, тоді ніхто не припускав, що Крим залишиться в Україні лише на карті, а Донбас з головою порине в АТО.

Влітку ці прогнози стали ще менш райдужними. У середині липня міністр фінансів Олександр Шлапак зазначив, що просідання економіки за підсумками року очікується на рівні 6-6,5% при інфляції в 19%. А вже 31-го числа з подачі Кабміну Верховною Радою був схвалений другий за рік секвестр бюджету. Через три місяці профільний міністр заявив, що знищення промислових підприємств на Донбасі призведе до того, що Україна недоотримає цього року 8-9% ВВП. Днями в уряді знову заговорили про 7-відсоткове падіння. Однак прогнози експертів залишаються на колишніх позиціях.

У Світовому банку також прогнозують значне падіння економіки України за підсумками поточного року. Буквально в жовтні там погіршили прогноз з 5% до 8%. Хоча днями там висловили припущення, що, «ймовірно, ця цифра виявиться меншою».

Не в кращий бік у жовтні він змінив свої оцінки і щодо наступного року. Влітку говорилося про те, що економіка України в 2015 році може зрости на 2,5%. Сьогодні вже лунають заяви про можливе падіння на 1%.

Що ж маємо по факту? Реальний ВВП у першому кварталі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року впав на 1,1%, у другому - падіння становило 4,7%, а в третьому кварталі на тлі аналогічного періоду минулого року, економіка впала на 5,1%. Що готує грудень, залишається тільки здогадуватися.

Якщо згадати ситуацію на кінець минулого року, то вона була куди більш позитивною. Вгору українська економіка в 2013 не злетіла, але і в мінус не пішла.

Не дуже радісні прогнози і за сукупним дефіциту бюджету. На кінець 2014 року, за оцінками експертів, він може скласти близько 12%. Як зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, на момент «падіння Греції в прірву» вона мала 13% дефіциту державних фінансів.

Водночас розмір державного боргу України ось-ось перетне критичну межу в 60% ВВП.

Нижче нульової позначки у загальноукраїнській системі координат фіксується і показник промислового виробництва. У жовтні поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого він впав на 16,3%. А якщо порівнювати рівень виробництва з січня по жовтень цього і 2013 року, то він опустився на 9,4%. У той час як за підсумками минулого року спад по відношенню до 2012-го був 4,7%. А в самому 2012-му - і зовсім 1,8%.

На тлі картини з промвиробництвом доречно згадати і про зовнішньоторговельний баланс країни. Багатьох сьогодні радує позитивне сальдо, який склав за підсумками дев'яти місяців понад 4 млрд 250 млн доларів. Можна, звичайно, апелювати до минулого року, коли за підсумками аналогічного періоду воно було негативним. Однак, як би там не було, хвалитися все одно особливо нічим. Тому як це не експорт у нас настільки істотно виріс, а знизився імпорт.

З торгівлі товарами порівняно з січнем-вереснем 2013 року імпорт скоротився більш ніж на чверть. Експорт теж знизився, але не так істотно - на 7,7%. З імпорту/експорту послуг показники впали на 16,5% та 20,7% відповідно.

Життя по-новому?

Мабуть, цей блок варто почати з соціальних стандартів. За рік вони не те що не стали європейськими, але і були заморожені на рівні показників, встановлених на 1 січня 2014 року ще минулим складом уряду. Мінімальна зарплата застигла на 1218 грн, мінімальна пенсія - на рівні 949 гривень, а прожитковий мінімум - на 1176 гривень. Місцями соціальні виплати і допомоги взагалі були урізані. Зокрема, змінився розмір виплати держдопомоги при народженні дитини. Тепер і за першого, і за другого, і за третього спадкоємця будуть виплачувати одну суму - 41 280 гривень, тоді як раніше планувалося, що розмір допомоги зростатиме з кожним поповненням у родині. А допомогу по догляду за дітьми до трьох років просто ліквідували.

Для порівняння, на 1 січня 2010 року прожитковий мінімум становив 861 грн. До 2011-го показник зріс до 894 грн. В 2012 рік увійшли з рівнем прожиткового мінімуму 1017 грн, а на 1 січня 2013-го він становив 1108 грн. Різниця, звичайно, може здатися не такою істотною. Але не варто забувати про стрімку девальвацію гривні та супутню їй, як наслідок, інфляцію, яку ми спостерігаємо. Її рівень на сьогодні 19%. І, як відзначають експерти, це ще не межа. За підсумками року вона може досягти 25%. Для порівняння: минулий рік Україна закінчила із показником 0,5%.

Тим часом, незважаючи на постійні заяви уряду про наявність у НБУ усіх важелів впливу на валютно-курсову політику, українці, втративши всяку віру в це, купують вже американську валюту по 15 грн за долар. На чорному, або, як його вже встигли охрестити експерти, - реальному, ринку відмітка досягає вже 18 грн за долар. Хто не пам'ятає, 21 листопада минулого року купити американський «зелений» можна було за курсом 8 грн.

На тлі всіх цих стрибків, природно, весь поточний рік на споживчому ринку впевнено зростали ціни. Причому зростання, згідно з даними Державної служби статистики, спостерігалося практично від місяця до місяця. Навіть якщо брати до уваги виключно найбільш важливі категорії - продукти харчування, сферу охорони здоров'я та тарифи на ЖКП, - картина вимальовується досить вражаюча.

Березень-2014: ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,4%. У сфері охорони здоров'я ціни підвищилися на 2,3%, що було зумовлено головним чином подорожчанням фармацевтичної продукції на 3,3%.

Квітень-2014: продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 4,2%. У сфері охорони здоров'я ціни зросли на 5,8%. Знову ж таки, головним чином - за рахунок подорожчання фармацевтичної продукції на 9,6%.

Травень-2014: Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,6%. У сфері охорони здоров'я ціни підвищилися на 3,1%, що було зумовлене зростанням цін на фармацевтичну продукцію на 4,8%. Зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому склало 12,8%.

Червень-2014: продукти харчування подорожчали на 0,7%. За рахунок підвищення тарифів на електроенергію на 11,3% відбулося зростання цін на 1,7% на житло, воду, газ і інші види палива. Відбулося подорожчання на 2,5% у сфері охорони здоров'я, що в першу чергу було обумовлено зростанням цін на фармацевтичну продукцію на 3,5% і послуги лікарень на 2,7%.

Липень-2014: ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,7%. Одночасно відбулося зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 4%. Переважно це відбулося за рахунок підвищення плати за каналізацію на 49,7%, гарячу воду - на 34,4%, водопостачання - на 32,5%. В черговий раз відбулося подорожчання у сфері охорони здоров'я на 1,2%, і знову - через зростання цін на фармацевтичну продукцію на 1,6%.

Серпень-2014: ціни на продукти харчування знизилися на 0,1%. Як і слід було очікувати, найбільше подешевшали овочі. Відбулося подорожчання у сфері охорони здоров'я на 1,5%, що в першу чергу було викликано зростанням цін на фармацевтичну продукцію на 1,8%. Також на 1,6% зросла вартість квартплати, води, електроенергії, газу та інших видів палива. Це відбулося головним чином за рахунок підвищення плати за водопостачання на 7,4% та каналізацію на 7,1%.

Вересень-2014: знову поповзли вгору ціни на продукти харчування та безалкогольні напої. Зростання склало 2,9%. Тарифи на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 1,6%. Подорожчання у сфері охорони здоров'я склало 2%, як неважко здогадатися - знову за рахунок зростання цін на фармацевтичну продукцію на 2,8%.

Жовтень-2014: Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 2,6%. Знову відбулося зростання цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива - на 2,2%, в основному за рахунок підвищення цін на опалення і тверде паливо (на 10,8% і 7,8% відповідно), а також через подорожчання оренди житла на 2,6%. Подорожчання у сфері охорони здоров'я склало 2%, насамперед за рахунок зростання цін на фармацевтичну продукцію на 3%.

Візовий «безвізовий» режим

Ще однією вимогою тих, хто стояв на майдані Незалежності, було прискорення процесу лібералізації візового режиму з європейськими країнами. Голосніше за всіх гасло «В Європу - без віз!» молодь скандувала. Втім, це й не дивно, адже «відкриття кордонів» було передбачено в Угоді про асоціацію. Але для цього потрібно виконати ряд умов.

Почнемо з того, що наша держава зобов'язалася здійснити цілий комплекс заходів під назвою «План дій з лібералізації Європейським союзом візового режиму для України». У цього плану є дві фази: законодавча та імплементаційна. Простіше кажучи, спочатку потрібно прийняти правильні закони, а потім зробити так, щоб ці закони діяли. В ідеалі після того, як імплементацію буде успішно пройдено, Європейська комісія може запропонувати Європарламенту внести Україну до списку країн, громадяни яких не потребують візи для короткострокових поїздок на території шенгенської зони.

Хороша новина - першу законодавчу фазу ми вже пройшли. Не дуже хороша новина - попереду друга фаза. Для її проходження, як неодноразово наголошували вітчизняні дипломати і європейські політики, дуже важливо почати виготовляти і видавати біометричні закордонні паспорти.

При чому ж тут економіка? При тому, що виробництво цих документів коштує досить дорого. Тільки для закупівлі і встановлення певних терміналів для обробки даних уряд виділив 150 мільйонів гривень. Скільки грошей потрібно буде на все інше, поки точно невідомо, принаймні з бюджету вони не виділялися. Але в Держприкордонслужбі, відповідальній за впровадження біометричних паспортів, ForUm'y повідомили, що в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для закупівлі бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм передбачені видатки в сумі 535,2 мільйона гривень. Чи потягне такі витрати Україна в її нинішньому становищі?

Можливо, в цьому тексті дуже багато цифр. Однак, на відміну від політичних заяв, передвиборних обіцянок, дуже легко перевірити і зіставити. Є проблеми в економіці? Подивіться у свій гаманець, зайдіть в магазин чи аптеку, заїдьте на заправку.

Через рік після Майдану Україна опинилася на межі банкрутства. І це всупереч гучним заявам про її порятунок з різних трибун і сцен. З ніг на голову перекинулася не тільки економіка, але й все життя країни. По суті, вимоги кращого, європейського рівня життя так і залишилися вимогами. Більш того, їх кількість зростає. Оскільки і без того скрутне матеріальне становище багатьох українців тільки посилилося. І це поки ще не був опублікований проект Державного бюджету на наступний рік! Та й «економічного дива» в 2015 році теж ніхто не обіцяв. А в уряді і взагалі в черговий раз заговорили про непопулярні рішення...

Чи цього хотіли обурені несправедливістю люди, присутні рівно рік тому в центрі Києва?

Тетяна Мацур, Валентина Дудко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

258