Україна знову на порозі позачергових виборів. Цього разу парламентських, призначених на 26 жовтня. Політичні партії визначилися з гаслами і кандидатурами в списках. А це означає, що передвиборні перегони в самому розпалі.

У той час як новоспечені і не дуже кандидати в депутати розповідають, як вони мають намір повернути мир у країну, на Донбасі, незважаючи на перемир'я, як і раніше неспокійно. До того ж частина територій Донецької та Луганської областей не контролюється українськими військовими. І не виключено, що люди, які там мешкають, так і залишаться за бортом виборчого процесу. Як це сталося під час президентських перегонів.

Неміфічні цифри

А виборці ж цих двох областей становлять, ні багато ні мало, сьому частину від загальної кількості виборців в Україні. Всього, станом на 12 вересня поточного року, українців, які будуть включені до списків виборців, налічували 35 млн 835 тис. 376 осіб. Із них, за даними Державного реєстру виборців, у Донецькій області - 3 млн 266 тис. 869 осіб, а у Луганській - 1 млн 760 тис. 982 особи.

Питання тільки в тому, чи у всіх буде можливість проголосувати і чи до виборів зараз мешканцям східного регіону? Як показує досвід попередніх років, 5 млн осіб - це, звичайно, меншість, але здатна переламати хід битви. Нехай навіть виборчої.

Водночас у ЦВК зазначають, що даних стосовно кількості виборців-переселенців у них немає. По суті, є інформація лише про тих, що офіційно змінили свою виборчу адресу одного регіону України на інший або на закордонний за останні півроку. На тлі цифри в більш ніж чверть мільйона луганців та донеччан, котрі вимушено залишили свої рідні домівки, їх кількість невелика: 6 тис. 752 особи з Донецької та 4 тис. 138 осіб - з Луганської області.

Передвиборні думки

Мешканці Донбасу по-різному ставляться до питання доречності проведення виборів. Хтось каже, що на порядку денному має стояти питання миру, а не передвиборна спекуляція на цій темі. Але на вибори збираються. Хтось, втративши всяку надію, він каже, що не бачить сенсу в їх проведенні, бо, за великим рахунком, кардинальних змін не відбудеться.

«Я готова піти на вибори. У принципі, вже навіть визначилася з тим, за кого голосуватиму. Проте думаю, що, як і в ситуації з президентськими виборами, ми залишимося осторонь. По суті, тоді мешканці Донбасу так і не змогли скористатися своїм правом голосу. Але це минуле», - каже 43-річна донеччанка Наталія, яка була змушена переїхати з Донецька в інше місто області.

На її думку, проводити вибори в умовах війни неприйнятно.

«І тут питання навіть не скільки з фінансами, з якими у нас в країні великі проблеми. На мій погляд, суспільство зараз перебуває в сильному емоційному напруженні, під впливом постійного інформаційного тиску. Люди не встигають переробити інформацію. Й обираючи, керуватимуться виключно емоціями, а не здоровим глуздом», - зазначає жінка.

Олег, який переїхав із зони АТО в Запоріжжі, своєю чергою, вважає, що вибори цілком доцільні і проводити їх потрібно. Тільки робити це, за його словами, необхідно було набагато раніше. Цілком нормально, на думку 29-річного чоловіка, було провести разом із президентськими. При цьому голосувати він не збирається, пояснюючи це тим, що не хоче займатися організаційними питаннями.

«І взагалі в політику лізуть всякі добровольці, які не мають ніякого досвіду, а також - старі політики. Парламент, по суті, мало видозміниться», - впевнений Олег.

А ось, приміром, Гульнар, яка досі залишається в Донецьку, збирається у переддень виборів виїхати в інше місто, щоб проголосувати.

Планує піти на вибори, незважаючи на паперову тяганину, і Віталій. Він з родиною ще навесні приїхав до Києва з Краматорська. Каже, що має намір піти з дружиною написати заяву про зміну виборчої адреси й 26 жовтня вирушити на виборчу дільницю.

«Ми з дружиною підемо на вибори. Навіть хоча б тому, щоб не почуватися другосортними. Тому що, наприклад, на президентських виборах ми так і не проголосували. Не було такої можливості. І, чесно кажучи, залишився дуже неприємний осад», - каже співрозмовник.

А ось 23-річний Олександр, який був змушений виїхати з Іловайська і зараз тимчасово перебуває в Білорусі, каже, що на вибори не збирається і не бачить у них ніякої користі.

«Голосувати не буду, бо сенсу в цьому не бачу. Бачу тільки приреченість країни. Проводити вибори і витрачати, як зазвичай, на всю цю справу мільярди дуже нерозумно. Тим паче в такий час. Хоча, може, у цьому й була вся суть: щоб представники того ж Донбасу не потрапили в Раду», - ділиться думкою молодий чоловік.

Організаційні моменти

Розібравшись більш або менш з тим, які настрої у місцевого населення, виникає наступне питання: як же йдуть на сьогодні справи з організацією виборчого процесу в цих двох областях? Чисто теоретично вибори там повинні відбутися. І до них там навіть готуються. А ось що вийде на практиці, передбачити складно через непередбачуваність розвитку ситуації.

Відомо тільки, що в Донецькій області створено 21 одномандатний виборчий округ, у Луганській - 11. Але вже зараз - більш ніж за місяць до дня голосування - голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський зазначає, що можливість проводити підготовку виборів є менш ніж на половині з них. У Донецькій області - на дев'яти округах, у Луганській - на чотирьох.

«У кожному разі ЦВК робитиме все можливе, щоб у цих областях вибори відбулися на кожній виборчій дільниці, де це безпечно. До того ж у нас вже напрацьований механізм тісної взаємодії з СБУ, Генеральною прокуратурою, МВС та Міноборони щодо гарантування безпеки виборців, членів окружних та дільничних комісій, органів ведення Державного реєстру виборців», - запевняє Охендовський.

Бюрократичні кола

Але якщо з голосуванням місцевих мешканців на Донбасі все відносно зрозуміло: відкриються виборчі дільниці - приходь і голосуй, то як бути тим, хто зараз перебуває хоч і в межах України, але далеко від рідного регіону?

Як пояснюють у Центральній виборчій комісії, переселенці зможуть проголосувати на позачергових парламентських виборах шляхом тимчасової зміни місця голосування. Виборчу адресу при цьому змінювати не доведеться. Тим не менш, без бюрократичних процедур при цьому не обійтися. Не пізніш ніж за п'ять днів до дати голосування переселенцям потрібно буде написати відповідну заяву. Подаючи її, потрібно буде пред'явити паспорт.

«Заява подається до органу ведення Державного реєстру виборців за зазначеним у заяві місцем перебування людини в день виборів чи місцеперебуванням виборчої дільниці, яку він просить визначити місцем його голосування», - уточнюють в ЦВК.

До заяви також необхідно додати копії документів, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Якогось конкретного затвердженого переліку таких документів на сьогодні немає. У ЦВК кажуть, що це може бути довідка про реєстрацію місця перебування, яка видається органом реєстрації людині на її вимогу, договір найму житла, довідка, видана установою соціального захисту, проїзні документи, довідка з місця роботи або навчання.

При всьому при цьому варто врахувати також досить цікавий нюанс. Виборець, якому тимчасово змінено місце голосування на іншу виборчу дільницю за межами одномандатного виборчого округу, до якого ця людина відноситься на підставі відомостей Реєстру, матиме право голосу на виборах народних депутатів України у загальнодержавному виборчому окрузі.

Закордонні правила

Ті, хто під час АТО виїхав за межі України, також зможуть проголосувати. Проте й тут є одне «але». Всі охочі взяти участь у політичному житті країни, але через обставини змушені тимчасово проживати у сусідніх Росії чи Білорусі, повинні стати на консульський облік.

«У людей, що виїхали з території Донбасу за кордон, але які не стали на консульський облік, абсолютно не буде можливості проголосувати. Тому що це прописано в законі. Тільки та особа, яке перебуває за кордоном і є на консульському обліку, має право проголосувати на будь-яких виборах. Тут механізм незмінний», - каже керівник прес-служби ЦВК Костянтин Хівренко.

Чи багато людей захочуть обтяжувати себе? Адже, судячи з розповідей самих переселенців, куди більш важливі для них турботи, пов'язані з пошуком роботи і житла на новому місці. До того ж, як свідчать дані, навіть ті українці, які вже досить тривалий період часу проживають за межами України, не поспішають ставати на облік у консульстві. Приміром, за словами Хівренка, за кордоном проживає близько 5-6 млн українських громадян. Однак на консульському обліку перебуває близько 400 тис. осіб. При цьому голосують із них у середньому 10-15%.

По суті ж, нинішня організація виборів у зоні АТО мало чим відрізняється від весняної. В той час коли вся Україна у травні обирала нового президента, значна частина мешканців двох областей могла спостерігати за цим тільки по телевізору. У тих же, кому вже тоді доводилося поспіхом залишати свої будинки і ховатися в підвалах від обстрілів, не було й такої можливості. І не дивно, що сьогодні люди згадують про це з гіркотою. Адже вони такі ж українці, як і мешканці інших регіонів, і вони, так само як і інші, мають право і хочуть брати участь у політичних процесах країни. Але хто може дати гарантію, що історія не повториться? І чи можна в такому разі говорити про вибір усієї України?

Тетяна Мацур, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

весна/осень
1373 грн.