Через ситуацію в країні зростання зарплат заморожене, а роботодавці тепер на чоловічі вакансії наймають жінок, яких не заберуть в армію.
Про це пише газета «Вести».
Як стверджує виконавчий директор HR Forum Андрій Ніколов, єдина галузь, в якій виплати ще індексують залежно від долара, - сфера IT. «В інших галузях зростання немає, а в сервісних компаніях - турбізнесі, фінансовій та банківській сферах - люди не отримують премій, а якщо ставка гнучка, її зменшують», - зазначає він.
Пощастило тим, хто працює в міжнародних компаніях - тут зарплати не скорочують. Хіба що переглядають у разі, якщо бюджети за зарплатами становили у валюті. «Компанії можуть переглянути зарплати нових співробітників у бік зменшення, курсова різниця серйозно відбивається на бюджеті», - пояснив територіальний директор кадрового холдингу АНКОР Юрій Перч. До речі, працівникам-іноземцям можуть дати надбавки за шкідливість праці» - в Україну вони приїжджали на інших умовах.
«Їм завжди було добре у нас через дисонанс між рівнем життя і доходами. Але в кризу компанії намагаються витягнути їхній досвід і виховати місцевих фахівців, які досягали б результатів за менші гроші», - вважає гендиректор рекрутингової компанії World Staff Дмитро Толмачов. Не пощастило і топ-менеджерам. Запитують з них більше (утримати обсяг продажів або хоча б не «втопити» компанію), а платять той же докризовий гривневий еквівалент.
Крім цього, українці стали більше шукати роботу, у квітні - червні кількість резюме зросла на 20-23% порівняно з аналогічним періодом 2013 року. Найбільш затребувані ті ж програмісти. Їхні зарплати сягають 30 тис. грн, навіть 40. У пошані робітники - сантехніки, слюсарі, столяри, плиточники, електромонтери. Малярі-ударники в Києві вже отримують більше від юристів - до 7 тис. грн. Щоправда, у самозайнятості: дохід робітників на підприємствах у серпні, за оцінками порталу work.ua, в середньому 4660 грн.
«Хороший попит на інженерів-технологів, хіміків. Їх потрібно все більше, ринок зростає. У роздрібній торгівлі структура попиту змінюється: консультантів достатньо, зате вузьких фахівців - водіїв навантажувачів, наприклад, не вистачає», - розповів Ніколов.
Незважаючи на заявлені скорочення кадрів у міністерствах та відомствах, масового походу колишніх держслужбовців на ринок праці немає. Винне літо: чиновники догулюють належні відпустки. На думку рекрутерів, шукати роботу вони будуть за профілем своїх департаментів, а найбільш обдаровані організатори займуться бізнесом. На думку рекрутерів, затишшя триватиме до парламентських виборів. «Так було і перед президентською кампанією - всі відкладали рішення, в тому числі кадрові, вичікували, - пояснив Толмачов. - Ми сподіваємося, що стабільність настане восени».
Поголовна мобілізація у країні внесла корективи і в працевлаштування: на «чоловічі» спеціальності, наприклад, водити навантажувачі - беруть більше жінок. Їх точно не заберуть в армію. А біженці із зони АТО можуть «завалити» ринок некваліфікованої робочої сили - в Інтернеті з'явилося чимало вакансій з окладом 2 - 3 тис грн, розрахованих на переселенців. «Вони в тій ситуації, коли потрібна будь-яка робота: в середньому пошук потрібної вакансії і співбесіди займають 3 місяці, у біженців цього часу немає», - каже Ніколов. До речі, Київ майже перестав приймати робочі руки: їх відправляють в інші регіони, приваблюючи безкоштовним житлом.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом