Проблема старіння нації добралася і до України?

«Революція старіння» населення - загальноєвропейська тенденція, що захопила й Україну. Як відомо, на сьогоднішній день кожен п'ятий українець - літня людина у віці від 60 років і старше. І це ставить певні виклики перед державою і суспільством у цілому. Причини старіння нації і способи поліпшення якості життя літніх громадян спробував знайти ForUm.

Старіння нації - проблема чи досягнення?

Світова тенденція старіння людства змушує замислитися. Кількість населення похилого віку щорічно збільшується на 2 відсотки, що істотно випереджає темпи зростання населення. За прогнозами вчених, число людей похилого віку неухильно зростатиме, принаймні, протягом наступних 25 років. Зараз населення у віці 80 років і старше в світі складає 600 мільйонів осіб, а за наступні п'ять років людей у ​​віці від 65 років стане на планеті більше, ніж дітей молодше 5 років.

Причини різні. В Україні це пояснюється, насамперед, зниженням народжуваності та скороченням загальної чисельності населення в переважній більшості регіонів. Починаючи з 1992 року, українці переживають досить складні часи. Різке падіння добробуту на початку 90-х досі відчутно позначається на плануванні потомства майже кожної української сім'ї. Також негативно впливають на чисельність українців і високі показники дитячої смертності, що знаходяться на рівні Монголії, Перу та Індонезії.

У результаті кількість людей пенсійного віку істотно переважає над молодим населенням. За прогнозами, до 2050 року 39% населення нашої країни буде у віці від 60 років і старше. Експерти вже давно б'ють тривогу, тому що демографічні проблеми в найближчому майбутньому призведуть до економічних.

Наприклад, структура споживання товарів у старих і молодих істотно відрізняється. Зростання кількості споживачів похилого віку вимагає від виробників змінити асортимент товарів і переглянути спектр послуг. Крім того, громадський транспорт також доведеться переобладнати для забезпечення комфорту літніх пасажирів. Усе це вимагає відчутних витрат.

Зі збільшенням чисельності немолодих людей підвищені вимоги і витрати лягають на систему охорони здоров'я і пенсійний фонд. Витрати на медичну сферу постійно зростають, адже, незважаючи на зниження рівня смертності, захворюваність серед пенсіонерів залишається досить високою. Разом з тим кількість працездатних, що утримують на свої податки цю сферу, падає. Люди похилого віку не отримують потрібного догляду навіть від сім'ї, а вже самотнім залишається сподіватися тільки на державу і суспільство.

Іншими словами, кількість ротів зростає, а тих, хто годує ці роти, - зменшується. Позитив у цьому один - люди стали трохи довше жити. У цій ситуації головне завдання - справедливо розподілити суспільні блага. Однак в умовах, коли на одного працюючого припадає двоє утриманців (діти, пенсіонери), зробити це непросто. Україна почала вирішувати проблему за європейським сценарієм, поступово збільшуючи пенсійний вік для жінок. Але цей захід дасть результати не скоро. А старі люди вимагають уваги вже сьогодні.

Зрілі українці все частіше залишаються самотніми

Останнім часом, як зазначають експерти, рівень турботи сім'ї про своїх старих родичів значно знизився. Часто люди похилого віку залишаються абсолютно самотніми. Доглядом за такими громадянами займаються як державні, так і приватні установи, але їх фінансування залишає бажати кращого.

Як підкреслює директор інституту геронтології НАМН України Владислав Безруков, утримання повноцінної установи з догляду за літніми людьми обходиться державі дуже дорого. Тому потрібно створювати такі організації на громадських засадах. «Повинна бути певна система різних медико-соціальних установ, куди літня людина може звернутися й отримати допомогу». Адже часто таким людям достатньо мінімального догляду: процедур, контролю над лікуванням, реабілітаційних послуг.

Але не варто забувати і про те, що люди похилого віку потребують також звичайної людської уваги. Вони люблять, щоб з ними поговорили, їм потрібно комусь поскаржитися на життя, з кимось обговорити останні новини. Особливо це стосується тих, хто не може вийти з дому. Тому роль соціальних працівників не повинна зводитися тільки до покупки і доставки престарілим продуктів і ліків.

Звичайно, було б ідеально, якби літні люди були економічно незалежні - мали гідний рівень пенсійного забезпечення і соціального захисту, могли забезпечити собі нормальне харчування, відпочинок та лікування.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що досягти поліпшення матеріального становища не так складно. Для цього потрібно, щоб пенсійні нарахування кожного пенсіонера не йшли в загальний котел пенсійного фонду, а зберігалися на особистому рахунку майбутнього пенсіонера.
По суті, експерт пропонує замінити солідарну систему пенсійного забезпечення (коли працюючі платять пенсіонерам) накопичувальною, при якій кожен сам відкладає собі на старість із зароблених коштів.

Але в українських реаліях, за умови масовості такого явища як тіньова економіка і зарплати в конвертах, перейти на подібну систему важко. Крім того, суспільство, особливо нинішні пенсіонери, не готові сприймати зміну принципів пенсійного забезпечення.

Також Паніотто вважає, що зростання ВВП прямо впливає на тривалість життя в країні. «Було проведено дослідження про залежність тривалості життя від національного валового продукту та рівня особистого споживання. Виявилося, що кожна додаткова тисяча доларів ВВП на рік на одну людину додає півроку життя до очікуваної тривалості життя.

Але не всі згодні з цією теорією. Як стверджує Безруков, чим більше зростання ВВП, а відповідно і добробут, тим більше ризиків у житті людини: «Припустимо, бідний не купить машину, а забезпечений може. Купив машину - більше ризиків загинути в автомобільній аварії. Людина з обмеженим фінансовим становищем не полетить на літаку, а багатий може собі це дозволити - більше шансів розбитися в авіакатастрофі і так далі».

Багато що залежить, на думку експерта, від культури споживання благ. Заможні співвітчизники часто не цінують своє здоров'я і буквально пропалюють життя.

Страхова медицина нам допоможе?

Виховати культуру ставлення до власного здоров'я - справа не одного покоління. А поліпшити медичне обслуговування можна і за більш короткий термін. Практично у всіх країнах, де медицина на високому рівні, вирішення питання знайшли у страховій медицині. Піти цим шляхом має намір і наша країна, адже бюджетного фінансування медицини катастрофічно не вистачає.

З цими тезами погоджується голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва. «Звичайно, якщо порівнювати з попередніми показниками, то ситуація значно поліпшилася. Так, раніше на охорону здоров'я виділяли 30-40% потрібної суми, а зараз це - 60% необхідних коштів».

Але держава все одно не справляється з фінансуванням медичної галузі. Оплату ліків, обстеження, як правило, здійснює сам пацієнт. Є лише один спосіб допомогти вітчизняній медицині, вважає Бахтєєва. Панацеєю може стати страхова медицина. «Кожен з нас повинен мати страховий поліс, що покриває витрати не лише на лікування захворювань, але і на регулярну реабілітацію в санаторно-курортних установах, як це вже існує в розвинених країнах. А до тих пір демографічна ситуація, на жаль, буде незадовільною».

Потрібно визнати, що наші громадяни часто самі винні в тому, що не проживають в доброму здоров'ї відведений їм природою термін.

Насамперед, на тривалість життя впливає ставлення людини до свого здоров'я. І це знають всі, але далеко не кожен стежить за своїм здоров'ям, особливо в юності, коли здається, що молодим і міцним будеш завжди. Таке ставлення призводить до того, що вже до сорока років наші співвітчизники купують букет захворювань, які характерні для дуже старих людей.
Тому неправильно покладати відповідальність за стан здоров'я нації лише на державу.

 

Кожен повинен розуміти, що куріння, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя відчутно вкорочують вік. За даними статистики, в нашій країні 11 мільйонів українців тютюнозалежні, а 2 млн офіційно стоять на обліку з хронічним алкоголізмом. І це тільки ті, кого лікарі хоча б зрідка бачать на прийомі і можуть порахувати. У цій ситуації нехай про літню, але бадьору і здорову українську націю і говорити не доводиться.

Безумовно, тому, що українці живуть недовго, а старіють швидко, є багато причин. Багато хто з них безпосередньо не залежать від кожного з нас. Але в той же час, кожен може зробити свій внесок у збільшення тривалості життя.

Як бачимо, старіння населення - справді серйозна загальноєвропейська проблема, яка набирає обертів і в Україні. І вирішувати її потрібно одночасно на рівні держави і свідомості кожного з нас. Інакше...