Делягін: «Південний потік» ударить не тільки по Україні, але й по Росії

Між Росією і Україною знову може початися газова війна. Цього не виключає директор Інституту проблем глобалізації Михайло Делягін.

«Ми продаємо Україні газ дорожче, ніж Німеччині. Це має наслідки. Українці вже ведуть переговори про те, що вони будуть купувати газ у європейців», - заявив експерт на прес-конференції, яка пройшла 16 жовтня у «Росбалт» і була присвячена презентації доповіді на тему «Газпром: Від егоїстичного енергетичного феодалізму до сучасного прогресу Великої Європи».

На думку Делягіна, газові тарифи, на які свого часу погодилася вже колишня прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, непосильні для країни навіть після харківських угод.

Делягін вважає, що Росія повинна поміняти свою енергетичну стратегію. «Європейський попит на газ буде скорочуватися, а до 2015 року в країнах ЄС почнеться введення до ладу значних потужностей з виробництва СПГ (скрапленого природного газу), після чого «Газпром» може не зберегти свої позиції у Європі», - йдеться у доповіді. У цих умовах «Газпром» запланував будівництво дорогої транспортної магістралі в обхід України - Південний потік. Ставка на нього, впевнений Делягін, необґрунтована ні з фінансової, ні з політичної точки зору.

Ідеологи Південного потоку неодноразово підкреслювали, що проект необхідний Росії для зниження залежності від української ГТС. Однак, упевнений Делягін, Південний потік вдарить по інтересах не лише України, але і Росії. Адже Євросоюз гарантовано віддасть перевагу будь-якому південному маршруту, не пов'язаному з РФ, а значить, витрати «Газпрому» в обсязі 20 млрд. доларів на «Південний потік» можуть виявитися «інвестиціями в море». По-друге, реалізація проекту сприятиме перетворенню України у ворожу державу. «Тільки з Україною Росія буде світовою державою, а без України - лише регіональною», - підкреслює економіст.

Вихід із ситуації Делягін бачить у створенні прозорого міжнародного газотранспортного консорціуму з управління ГТС (газотранспортною системою) України, згоду на формування якого вже дали і Євросоюз і влада України. «Тільки переорієнтація з вузькогалузевого на комплексний підхід і з торгівлі на спільний розвиток дозволить Росії взяти гідну участь у формуванні макрорегіону, здатного вистояти у майбутніх бурях кризи, а потім - у тривалих мертвих брижах глобальної депресії», - вважає економіст.