Робоча група з доопрацювання Закону «Про засади державної мовної політики» затвердила законопроект про внесення змін до цього закону, а також проект концепції держпрограми зі всебічного розвитку і функціонування української мови. Про це пише «Комерсант-Україна».
За інформацією видання, зміни практично повністю змінюють суть мовного закону.
Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судочинстві та діловодстві, у діяльності органів державної влади, Збройних Сил, у сфері науки та освіти, у рекламі.
Крім того, встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Передачі та фільми, виготовлені іншими мовами, мають бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.
До регіональних мов нова редакція закону відносить білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише у тому разі, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.
Нагадаємо, відповідно до чинної редакції закону визнання мови регіональною дозволено там, де число її носіїв становить не менше 10%. Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про «підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин».
Облрада упродовж 30 днів звертається з таким клопотанням до Ради, яка «приймає закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини у межах територіальної громади села, селища чи міста». За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Другий документ - концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови, підготовлена підгрупою ректора Київського національного університету ім.Шевченка Леоніда Губерського, - повинен забезпечити її повноцінне використання у різних сферах. Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів.
«Розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Слід зазначити, що просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах», - пише видання.
Окремим пунктом визначається необхідність розробки «дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства». Сутність цих механізмів не розкривається.
Крім того, як пише видання, розроблений порядок фінансування заходів з розвитку української мови. Із держбюджету передбачається витратити у 2013 році більше 168 млн грн, у 2014 році - понад 220 млн грн, в 2015 році - понад 192 млн грн. Із місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015 року понад 1 млн грн.
Губерський повідомив виданню, що концепція буде передана в Кабмін, де її розглянуть «у найближчий час без затримок».
Нагадаємо, 3 липня Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики».
8 серпня Президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності у регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Одеські обласна та міська рада, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації «мовного закону».
Угорська мова стала регіональною у місті Береговому (Закарпаття), молдавська (румунська) - у селі Тарасівці Чернівецької області.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
