Робоча група з доопрацювання закону «Про засади державної мовної політики» підготувала його нову редакцію.
Документ фактично являє собою нову редакцію закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і озаглавити документ «Про порядок застосування мов в Україні». Як зауважив один із учасників засідання, мета перейменування - «знизити статус документа». «Первинна назва була занадто претензійною. Слід пам'ятати, що засади державної політики відображені у Конституції», - пояснив він, пише «Коммерсант-Украина».
Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим у судочинстві та діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75-відсоткову квоту мовлення (зараз - 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм та фільмів іншими мовами повинна супроводжуватися обов'язковим українським дублюванням або субтитруванням.
Для мов національних меншин у документі не передбачається отримання регіонального статусу. Вказується, що члени територіальної громади, які використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати «заходи, спрямовані на її захист», за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту. Нагадаємо, зараз визнання регіональної мови дозволено там, де число носіїв становить не менше 10%. Більше того, ввести в дію заходи щодо захисту мови стане набагато складніше.
«Ми повністю змінили концепцію захисту регіональних мов. Носії такої мови можуть звернутися з пропозицією до місцевих органів влади, ті, у свою чергу, - в обласні ради і далі у Верховну Раду, яка вже й ухвалить закон про підтримку та захист регіональної мови», - розповів один із розробників документа Сергій Головатий. Передбачається, що у разі прийняття Радою закону про підтримку тієї чи іншої мови на певній території її використання буде допускатися в усіх сферах поряд з державною.
Як повідомила член робочої групи, радник Президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи. «Це робоча пропозиція, проект буде представлена на експертизу Національній академії наук. Тому не можна сказати, що цифра у 30% остаточна. На засіданні Леонід Кравчук озвучив 30%, я говорила про 20%. Після висновків фахівців НАН буде затверджено остаточний варіант законопроекту», - зазначила Герман.
На її думку, обмеження у 30% не зменшить використання регіональних мов, менш поширених, ніж російська. «Для підтримки мов нацменшин є інші пропозиції. Наприклад, щодо Кримської автономії запропоновано окремо розглянути заходи стосовно захисту кримськотатарської мови і включити їх як окремий пункт у законопроект», - повідомила радник Президента.
Серед тих членів групи, яких не влаштовують положення законопроекту, виявився директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов. На його думку, запропонований документ «звужує можливості використання регіональних мов і порушує права громадян». «В окремих регіонах російська зможе використовуватися як регіональна поряд з державною, незважаючи на квоту у 30%. Однак це обмеження унеможливлює використання інших регіональних мов. До того ж процедурно домогтися цього стає дуже складно - збір підписів, звернення у місцеві ради... Законопроектом пропонується створювати ініціативні групи і підписні листи на основі закону про місцеві референдуми, якого не існує у природі. Цей законопроект не має шансів на ухвалення Верховною Радою», - заявив Корнілов.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
