Голова Верховної Ради України Володимир Литвин направив до Конституційного Суду листа з інформацією щодо конституційного подання 51 народного депутата України стосовно конституційності положень чинного Регламенту про порядок обрання керівника парламенту, повідомили ForUm'у у прес-службі парламенту.
«Порядок і процедура обрання голови Верховної Ради України є
питанням внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю», - зазначив глава парламенту.
Народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційними положення статей Регламенту Верховної Ради України у частині визначеної процедури таємного голосування шляхом подання бюлетенів за рішення щодо кандидатури на посаду голови та її відкликання з посади із забороною застосування при цьому процедури ad hoc, а також за умови, що бюлетені для такого таємного голосування одержали не менше 2/3 народних депутатів від їхньої фактичної чисельності.
Литвин зазначає, що, відповідно до статті 88 Конституції України, Верховна Рада обирає зі свого складу голову, який здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про регламент Верховної Ради України.
«При цьому Основний Закон не містить застережень і об'єктивно не в змозі регулювати спосіб і порядок проведення голосування з питань обрання та відкликання посадових осіб Верховної Ради України, у тому числі її голови», - наголошується у листі.
Обраним головою парламенту вважається кандидат на посаду, який отримав за встановленою регламентом процедурою більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України (частина шоста статті 75 регламенту).
«Посилаючись на рішення Конституційного Суду від 17 жовтня 2002 року №17-рп/2002, суб'єкт права на конституційне подання стверджує, що у Конституції України відсутня така категорія, як «фактична чисельність народних депутатів України», а рішення повинні прийматися незалежно від того, скільки народних депутатів України не брали участі у голосуванні або не отримали відповідні бюлетені.
Литвин зазначає, що встановлений статтями 75 і 77 регламенту порядок безпосередньої участі народних депутатів України у голосуванні бюлетенями щодо даного питання виключає передання карток іншим народним депутатам, що стало неприємною практикою «голосуванням за іншого» і є прямим порушенням частини третьої статті 84 Конституції України.
«Змінити існуючий регламентний порядок голосування шляхом подання бюлетенів, коли йдеться, зокрема, про обрання голови Верховної Ради України та відкликання його з посади, має право тільки Верховна Рада України (пункт 15 частини першої статті 85, пункт 21 частини першої статті 92 Конституції України)», - йдеться у листі.
За словами Литвина, народні депутати не врахували, що регулювання внутрішньої організації роботи парламенту перебуває поза законодавчо визначеною компетенцією КС.
«Змінити таку правову позицію, яку пропонує група народних депутатів України, означало б втручання у компетенцію Верховної Ради України, яка приймає закони, підтверджену підписом Президента України щодо конституційності повноважень парламенту самостійно вирішувати внутрішньоорганізаційні (регламентні) правовідносин», - наголошується у листі.
Нагадаємо, спікер подав у відставку після прийняття Радою 3 липня мовного закону.
Пізніше він заявив, що документ був схвалений з порушеннями, і що не вважає за можливе підписати його і подати на підпис Президенту.
Парламент 6 липня відмовився розглянути відставку спікера.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
