Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає, що закон «Про засади державної мовної політики» влаштував би обидві протиборчі сторони, якби були прийняті всі внесені ним до цього закону поправки. Про це він заявив в інтерв'ю «Известиям в Украине».
«До законопроекту Колесніченка-Ківалова на сьогодні внесено понад дві тисячі поправок, у тому числі я вніс десять. Якби запропоновані мною зміни, доповнення і уточнення були прийняті у повному обсязі, цей закон, на мій погляд, відповідав би духу часу і влаштував би всіх: і прихильників єдиної державної мови, і тих, хто ратує за розширення прав національних меншин у національно- культурній та побутовій сфері», - зазначив він.
Відповідаючи на запитання, чи призведе прийняття цього закону до появи в Україні другої державної мови, Литвин заявив: «Формально ніхто не пропонує вводити другу державну мову. Більше того, підкреслюється статус української мови, а головним чином йдеться про підвищення ролі так званих регіональних мов. Однак не можна не враховувати той факт, що більш сильною на пострадянському просторі є російська мова. Багатьох турбує, що таке домінування російської мови де-факто зробить її другою державною в Україні. І де-факто витіснить українську мову. Тому потрібен широкий діалог на цю тему, розуміння того, що не можна силою змусити людей любити ту чи іншу мову. Так само як і необхідне розуміння того, що у державі мова є ключовим елементом конституційного ладу».
Як повідомляв раніше ForUm, 3 липня Верховна Рада прийняла в цілому закон про принципи державної мовної політики, запропонований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком.
Сьогодні, 4 липня, голова Верховної Ради України Литвин подав у відставку через прийняття мовного закону.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
