Україна перепробувала майже всі виборчі системи, включаючи змішану (причому у різних варіантах), пропорційну і мажоритарну. Ось поки ще не пробували з відкритими регіональними списками. Однак тут ще потрібно пам'ятати про одну важливу річ – немає ідеальних виборчих систем. Будь-яка має свої недоліки, зазначив у коментарі кореспонденту ForUm'у експерт-політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Не секрет, що сьогодні у Європі існує велика різноманітність виборчих систем. Наприклад, у країнах, які дали життя сучасній ліберальній демократії, таких, як США, Великобританія, Франція, мажоритарна система виборів. У країнах континентальної Європи спостерігається різноманітність пропорційної системи. Є системи з регіональними списками; системи, де мандати розподіляються на трьох рівнях – загальнонаціональний, регіональний, партійний; є змішані виборчі системи, вони практикуються у Німеччині, Литві та Угорщині», - сказав він.
Експерт зазначає, що нинішня виборча система, яка існує в Україні, система закритих партійних списків, і це досить рідкісний випадок.
«Така система є ще в Ізраїлі, але, як правило, вона дійсно критикується. Всі погоджуються, що треба відкривати виборчу систему, щоб виборець міг вибирати не тільки партію, а й конкретного депутата. Крім того, всі сходяться на думці про необхідність прив'язки виборчої системи до територіальних інтересів», - уточнив він.
Фесенко звертає увагу на один важливий факт: донедавна Венеціанська комісія якщо й давала відгуки всім попереднім українським виборчим проектам, то вони, як правило, складалися із практичних зауважень і побажань. Проте щоразу Венеціанська комісія уникала давати конкретно рекомендації щодо вибору виборчої системи.
«Варіант, який пропонується у законопроекті Ключковського і його колег, дійсно, дуже зважений, досить прогресивний, але я б це назвав системою напіввідкритих списків, оскільки виборець отримує право голосувати не тільки за регіональний список у цілому, але і обрати одного із кандидатів у депутати у цьому списку. Однак він не отримує права голосувати проти. Це пов'язано з додатковими процедурними складнощами, але, тим не менше, це лише часткове відкриття виборчих списків. І багато мінусів пропорційної виборчої системи, зокрема, контроль партійної «верхівки» над формуванням списків або порушеннями депутатів - всі вони зберігаються», - повідомив експерт.
На думку Фесенка, Венеціанська комісія вперше виступила з такими критичними побажаннями, тому що пішла назустріч критиці та стурбованості, яку висловлює українська опозиція.
«Те, що Венеціанська комісія вперше настільки ємко виступила з побажаннями з приводу виборчої системи, відображає загальну стурбованість Заходу нинішньою політичною ситуацією в Україні та побоюваннями з приводу того, що майбутні парламентські вибори можуть бути не зовсім демократичними», - зазначив він.
Експерт вважає, що головна проблема не у характері виборчої системи, а в тому, що є ціла низка норм, зокрема, у законопроект парламентської більшості, які дійсно дають можливість для застосування адміністративного ресурсу. І ось саме на ці норми і потрібно звертати головну критичну увагу.
Нагадаємо, 10 жовтня до Верховної Ради України було внесено законопроект про вибори народних депутатів. Авторами цього законопроекту виступили представники більшості.
31 жовтня секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт заявив, що парламентська Асамблея Ради Європи і Венеціанська комісія рекомендуватимуть Україні не вводити змішану систему парламентських виборів, а встановити регіональну систему з відкритими списками.
У той же день радник Президента Марина Ставнійчук попередила, що проект закону про вибори нардепів, внесений представниками більшості, містить у собі низку неконституційних положень і буде ветований Президентом, якщо його приймуть у нинішньому вигляді.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
