У жовтні 2011 року авторитетний німецький Центр з міжкультурного співробітництва та комунікації (Das Zentrum für Interkulturelle Kooperation und Kommunikation eV (ZIKK, Кельн) провів опитування німецьких експертів про те, як позначиться на перспективах руху України у бік Євросоюзу вирок Юлії Тимошенко. В опитуванні взяли участь близько 20 експертів: політологів, соціологів, керівників громадських організацій, журналістів.
Переважна більшість експертів вважають, що переривати переговори чи відкладати підписання угоди про Зону Вільної торгівлі не доцільно.
«Угода про Зону Вільної торгівлі (DCFTA) не є подарунком України від ЄС за зразкову поведінку; це взаємовигідна торговельна угода. Якщо ж Брюссель відштовхне Україну, то Москва прийме її з розпростертими обіймами у Митний Союз», - вважає голова правління ZIKK професор Юліус Хесін.
Справа Тимошенко продемонструвала наявність подвійних стандартів на Заході. Політолог Петро Куппершмідт зазначив, що у Німеччині дотримуються справжньої рівності всіх перед законом. «Інцидент з Юрієм Луценком в аеропорту Франкфурта-на-Майні це показав. Якби у Німеччині будь-хто так ображав суд, як це робила пані Тимошенко в Україні, то його б строго покарали, і кар'єра політика була б закінчена».
Міжнародний кореспондент впливового німецького видання «Хандельсблат» Матіас Брюгман критично оцінив первісну реакцію Євросоюзу на справу Юлії Тимошенко. «Не можна дозволяти пані Тимошенко брати у заручники Україну та Європу», - заявив він.
Політолог Едгар Флік, голова правління ІРВА, звинуватив Тимошенко у тому, що вона, по суті, маніпулює громадською думкою. «Такий високий рівень націоналізму і популізму, який демонструє пані Тимошенко, у Німеччині був би неприйнятний для політика загальнодержавного рівня», - упевнений експерт.
Німецькі політологи вважають, що загроз для згортання співпраці України та Євросоюзу у питанні про створення Зони вільної торгівлі у зв'язку з вироком Тимошенко не мають під собою підстав. На їхню думку, Україні необхідно пройти той же шлях, що й іншим країнам Східної Європи, які вже є членами ЄС. Вони нагадали, що стосовно перших східноєвропейських країн неформальне рішення про інтеграцію у ЄС було прийняте у 1992 році. А вступили вони до ЄС у 2004 році.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
