Як свідчить триваючий з січня 2011 року моніторинг Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової стану дотримання прав ув’язнених Лук’янівського СІЗО, на 1.01.2011 року в столичному ізоляторі перебувало 3730 ув’язнених, наразі – 3899 (на 5% більше), а в деякі місяці (зокрема в травні) їх кількість сягала близько 4000 осіб за наявності 2850 місць. Серед ув’язнених СІЗО – 339 жінок, а також 45 неповнолітніх, понад 60% з яких – за крадіжки та пограбування.
Як повідомили ForUm’у в прес-службі Омбудсмана України, Карпачова зазначає, що катастрофічне переповнення слідчого ізолятора є головною проблемою. Причина цього – зловживання правоохоронцями та суддями правом на арешт; судова тяганина з розглядом справ (порушення розумних строків розгляду справ); відсутність належного правового поля. Навіть звернення Президента України до правоохоронців та суддів щодо незловживання правом на арешт, оприлюднене після зустрічі з Уповноваженим з прав людини 14 січня 2011 року, поки що не було почутим.
Так, до Уповноваженого з прав людини за 8 місяців минулого року надійшло 452 звернення про незаконність арештів. За аналогічний період цього року – вже 936 звернень (удвічі більше!). У Лук’янівському СІЗО на початок 2011 року було 769 підслідних, сьогодні – вже 1377, тобто зростання становить 79%!
Щоб зупинити зловживання правом на арешт в Україні, Європейський суд з прав людини 10 лютого 2011 року вдався до крайнього заходу – прийняв пілотне рішення «Харченко проти України». Суд звернув увагу на невмотивованість рішень судів і зазначив, що взяття під варту має застосовуватись тільки тоді, коли існує реальна загроза ухилення обвинуваченого від слідства та суду.
Перевірка Омбудсманом СІЗО 15 вересня 2011 року знов засвідчила про нелюдські умови тримання ув’язнених: люди сплять або на підлозі, або почергово, адже не вистачає понад 1000 місць!
Під час моніторингу було перевірено умови тримання жінок, неповнолітніх, хворих в ізоляторі, а також окремих колишніх високопосадовців.
Карпачова відзначає, що після подання Уповноваженого з прав людини у травні 2011 року до Голови Державної пенітенціарної служби України відбулися деякі позитивні зрушення щодо умов тримання, зокрема вагітних жінок – в СІЗО з’явився лікар-гінеколог, добудовано приміщення нового жіночого корпусу.
Водночас Омбудсман виявила кричущі випадки порушення прав ув’язнених жінок – для них наразі не вистачає 36 місць.
Ув’язнена Євгенія Федосова, яка рахується за Печерським райсудом міста Києва, перебуває в умовах СІЗО з 2006 року; в ув’язненої Сніжани Кириченко – цироз печінки на останній стадії, що загрожує її життю (рахується за Шевченківським райуправлінням міліції міста Києва); у Лідії Бевзюк – зоб четвертого ступеня, що потребує оперативного хірургічного лікування (рахується за Святошинським райсудом міста Києва).
Є суттєві проблеми в наданні медичної допомоги ув’язненим в умовах СІЗО. Переповнення установи призводить до неможливості розмістити всіх хворих у медичній частині і примушує надавати медичну допомогу безпосередньо у камерах, навіть ставити там крапельниці. У медчастині СІЗО на даний час утримується 47 хворих на активну форму туберкульозу. Це – загроза життю і здоров’ю як ув’язненим, так і персоналу СІЗО, слідчим, адвокатам і зрештою – усьому суспільству. Моніторинг Уповноваженого свідчить, що багато хто з суддів, на жаль, не враховує звернення тяжкохворих, навіть коли хвороба загрожує самому життю. Під час перевірки було виявлено факт брутального порушення права на життя 28-річної Олександри Робейко, яка страждала на низку тяжких хвороб: туберкульоз, СНІД. Керівництво СІЗО зверталося до Шевченківського районного суду 15 серпня 2011 року щодо надання медичної допомоги за межами СІЗО, проте суд проігнорував це звернення. Більш того, суддя Андрій Асаулов 10 вересня виніс вирок жінці, яку доставили до суду в непритомному стані. На жаль, 15 вересня вона померла.
Карпачова особисто зустрілась з екс-прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, колишніми урядовцями Юрієм Луценком, Валерієм Іващенком та Василем Волгою, які утримуються в цьому СІЗО. Кожен з них скаржився на погіршення стану здоров’я та неможливість отримати спеціалізовану медичну допомогу в умовах СІЗО.
За результатами здійсненого моніторингу Омбудсман вважає за необхідне: зламати хибну практику з боку правоохоронців та суддів щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту без врахування стану здоров’я людини, віку, наявності утриманців; запровадити домашній арешт як міру запобіжного заходу; невідкладно гуманізувати КПК України, зокрема підвищити санкцію, за якої можливе застосування арешту, піднявши її з трьох до п’яти років.
Необхідно терміново внести ці зміни до чинного КПК, не чекаючи висновків Венеціанської комісії і прийняття нового КПК. Тільки це дало б сьогодні можливість звільнити третину ув’язнених Київського СІЗО!
Уповноважений з прав людини наполягає також на запровадженні у КПК України права підсудного оскаржити до апеляційного суду постанову про його арешт.
Омбудсман наголошує: держава не має морального права поміщати людину за грати, якщо там не створено елементарних умов для її тримання. А тому керівництво СІЗО за відсутності наявних місць мало б відмовляти в прийнятті ув’язнених.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив звернення Юлії Тимошенко до Європейського суду з прав людини, Карпачова зазначила, що за чинним КПК України у особи, яка перебуває в статусі підсудної, не має можливості оскаржити постанову судді про свій арешт. Це свідчить про те, що в національному законодавстві відсутній механізм оскарження такого рішення, що за існуючою практикою Європейського суду з прав людини визнається порушенням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
