Білоруські банки закривають обмінні пункти у зв'язку зі значним скороченням об'єму здійснюваних ними валютних операцій через дефіцит валюти в країні.
Так за інформацією, наданою в «Бєлагропромбанку», 15 обмінних пунктів з 89 або 17% у загальному числі обмінних пунктів банку тимчасово не працюють.
Подібна ситуація склалася і в «Бєлінвестбанку», за словами представника якого, 15 обмінних пунктів з 70 (21,4%) довелося тимчасово закрити.
Роботу частини обмінних пунктів припинив «Бєлсвіссбанк». Крім того, банк відклав плани щодо розширення своєї мережі в інших містах Білорусі. У «Франсабанку» тимчасово закрито 20% обмінних пунктів.
Варто зазначити, що білоруська валюта знецінилася по відношенню до американського долара в 7 разів більше, ніж валюта Туркменістану, в 29,1 рази - Узбекистану, в 29,8 рази - Грузії, в 62,8 рази - України, в 107 разів - Таджикистану, в 679 разів - Вірменії, в 1763 рази - Росії.
При цьому єдиною легальною можливістю купити валюту залишається продаж іноземної валюти на соціально значимі цілі через держбанки.
Економіка Білорусі переживає найважчу за останні 10 років фінансову кризу. Нацбанк країни марно намагався утримати курс білоруського рубля на колишніх рівнях, проте лише витратив велику частину своїх золотовалютних резервів на безплідні спроби погасити паніку серед населення.
З 24 травня Нацбанк країни вимушений був девальвувати національну валюту: офіційний курс долара виріс відразу на 56% - до 4930 білоруських рублів з 3155 рублів, а нацвалюта формально подешевшала до долара на 36%.
За цим закономірно послідувало зростання цін, а населення кинулося скуповувати валюту і товари. Також виник ажіотажний попит на іноземні автомобілі - громадяни намагалися встигнути до набуття чинності нових мит у рамках Митного союзу з Росією і Казахстаном.
На думку ряду експертів, до нинішньої кризи в Білорусі привела передвиборна політика Олександра Лукашенка, що різко підняв зарплати бюджетникам напередодні виборів. За словами міністра економіки Білорусі Миколи Снопкова, на даний момент у республіки зберігається розрив у темпах зростання продуктивності праці (за оцінкою, 10,7%) і зростання реальної заробітної плати (оцінюється на рівні 16,2%).
За матеріалами «Фокус», «ПРАЙМ-ТАРС»
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
