Міждержавний фонд гуманітарної співпраці країн СНД представив підручник «Українська мова для країн СНД», надрукований російською мовою.
Підручник було підготовлено Російським державним гуманітарним університетом і орієнтований на студентів, дипломатів, перекладачів, журналістів, а також представників діаспори.
У МФГС також вважають, що підручник буде корисний для тих, «хто розмовляє «суржиком», але хотів би підвищити свій рівень», і бажаючим отримати навички елементарного володіння українською мовою. У навчальному посібнику розглядаються фонетичні та лексичні теми, а також граматичний матеріал. До складу уроків увійшли художні твори Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Тираж видання - 1000 примірників.
Як повідомила автор підручника, президент Російської асоціації україністів Галина Лісова, всього в РФ налічується понад десять вузів, де вивчається українська мова.
«МФГС звернувся до мене з пропозицією написати такий підручник, з однією головною установкою - щоб студенти змогли вивчати українську через російську як мову-посередник», - розповіла Лісова.
За її словами, основна частина тиражу буде направлена до вузів Росії і країн СНД, а також до Бібліотеки української літератури в Москві, посольства України і представникам української діаспори, пише «Комерсант-Україна».
На презентації посібника представник президента Росії з міжнародної культурної співпраці Михайло Швидкой попросив громадськість не шукати в ньому прояви «великодержавного шовінізму».
«МФГС ініціював модельну серію підручників іноземних мов для країн СНД, тому що зараз у нас немає підручників, що дозволяють вивчити українську мову як іноземну. Мовою підручників обрана російська, оскільки саме вона у часи Радянського Союзу була мовою міжнаціонального спілкування», - заявив Швидкой.
Втім, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат Павло Мовчан («БЮТ-Батьківщина»), переконаний, що «освітня цінність підручника дорівнює нулю».
«Більшість його термінів взята зі словника радянських часів Олександра Білецького (радянський літературознавець - ред.) і не використовується зараз, - вважає Мовчан .- Інститут мовознавства в СРСР намагався максимально адаптувати українську мову до російської, створюючи схожі слова: хлiб-хлєб , серп-серп. Тоді нам намагалися показати, що між двома мовами немає різниці. А зараз Росія намагається таким чином прищепити Україні комплекс неповноцінності і схилити до єдиного союзу».
