Київ програє від спільного використання Керченської протоки

Голова Єдиного Центру (ЄЦ), народний депутат України (блок НУ-НС) Ігор Кріль назвав плани пов'язати делімітацію морського кордону між Україною і Російською Федерацією з питанням спільного використання Керченської протоки недалекоглядними і політично ризикованими, повідомляє прес-служба ЄЦ у четвер.

«Спільне використання Керченської протоки може стати черговою платою українській владі за лояльність російського керівництва. Ціна такого жесту доброї волі - біля $ 180 млн щорічно», - вважає Кріль.

Політик нагадав, що лінія морського кордону залишається невизначеною з 1991 року, проте жоден із керівників держави не піддавався тиску Росії про спільне використання каналу. «У 2003 році Росія пішла на безпрецедентний крок, почавши будівництво греблі у районі острова Тузла. Потерпівши невдачу сім років тому, зараз Кремль вирішив загорнути свої наміри у нову, привабливішу етикетку», - зазначив голова ЄЦ, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

На його думку, економічні вигоди від спільного використання Керченської протоки для Росії очевидні. «За рік по українському каналу пропливають майже 9 тисяч різних суден. Більшість із них прямують у російські порти: Ростов-на-Дону, Таганрог, Єйськ, приносячи до українського бюджету значні кошти», - підкреслив політик.

Він висловив думку, що після продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії у Криму спільне використання Керченської протоки може стати черговим кроком з приватизації півострова Росією. «Отримуючи канал у спільне використання, Росія посилює свою присутність у регіоні. Наступними проектами можуть стати спільний видобуток газу і нафти на шельфі Азовського моря, спільний промисел морської фауни, передача українських портів в оренду російським компаніям. Наростивши економічні м'язи і свою присутність у регіоні, Росія може забезпечити природну інтеграцію Криму у власний економічний і політичний простір», - зазначив він.

На думку лідера ЄЦ, зараз українська влада не має ніякої необхідності вирішувати «керченське питання» у прискореному режимі. «Рішення, які можуть мати серйозний вплив на політичне майбутнє України, не можна приймати у чергову святкову дату або візит високопоставлених осіб іншої країни. Вони повинні базуватися на усвідомленні довгострокових перспектив, а не на тимчасових вигодах», - підкреслив політик.