Екс-міністр оборони України, глава парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко впевнений, що за бажанням Франції і Німеччини відмовити Україні у приєднанні до Плану дій щодо членства в НАТО ховається російський чинник. Таку думку він висловив в інтерв'ю французькій газеті «Le Figaro».

«Насправді за різними причинами, які висувають Франція і Німеччина, ховається російський чинник. Я не розумію, чому Франція так боїться реакції Росії. Росіяни точно так же чинили перешкоди вступу в НАТО Польщі, а потім країн Балтії. А коли вони стали членами НАТО, нічого не трапилося. Якщо Ви не дасте позитивного сигналу Україні, це стане перемогою російської політики тиску, яка тільки розпалюватиме російську параною замість того, щоб гасити її», - підкреслив Гриценко.

Він зазначив, що ПДЧ - не гарантований пропуск до НАТО, але можливість для України підготуватися до цього кроку. Крім цього, він зазначив, що всі політичні сили України одностайні в тому, що перед вступом до Альянсу в країні буде проведено референдум.

«Якщо бандити наближаються до вашого будинку і потихеньку починають його оточувати, я можу зрозуміти ваш страх і вашу параною. Але якщо по сусідству з Вами селяться цивілізовані люди, які шанують закон і прагнуть налагодити з вами добросусідські відносини, хіба варто їх боятися? Можливо, Росія досі всього боїться? Але у такому разі треба переїздити до Антарктики», - сказав Гриценко.

Він пояснив, що бажання України обумовлене міркуваннями державної безпеки, передає «УНІАН».

«Україна прагне забезпечити безпеку всіх своїх громадян. Ми розглядаємо НАТО як союз країн, які розділяють і захищають демократичні цінності. Ми хочемо бути членом Альянсу і виконувати зобов'язання, які витікають з цього, як ми це робили у випадку миротворчих місій», - сказав він.

Гриценко вважає, що позиція України - це результат політики, яку вона почала проводити у 1992 році та регулярно брати участь в операціях з підтримки миру. Він нагадав, що понад 30 тис. українських військовослужбовців пройшли через миротворчі місії.

«Ми також послідовно пройшли всі етапи, починаючи з участі у програмі «Партнерство заради миру» (1994 р.) і закінчуючи активізацією з 2005 року діалогу з НАТО. Наш рівень відповідності нормам НАТО набагато вищий, ніж у таких країн, як Албанія, яка отримала План дій з членства (ПДЧ) у 1999 р. Тому логічно, що ми висуваємо свою кандидатуру!», - підкреслив він.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

457