Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка після журналістського розслідування про віллу в Дубаї, у яку, за даними журналістів, його тодішня теща інвестувала близько 670 тисяч доларів.
Про це НАЗК повідомило у відповіді на звернення громадської організації «Антикорупційний штаб».
«Інформація (з журналістського розслідування — ред.) буде врахована під час проведення моніторингу способу життя колишнього генерального прокурора Кравченка Р. А.», — йдеться у відповіді агентства.
Як раніше з’ясували журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода), 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець, мати тодішньої дружини Кравченка Олени Шкробанець, інвестувала близько 670 тисяч доларів у будівництво вілли площею понад 143 квадратні метри в котеджному містечку DAMAC Lagoons у Дубаї. На той час Кравченко очолював Київську обласну військову адміністрацію.
Відомості про нерухомість журналісти отримали з витоку реєстру Земельного департаменту Дубаю в межах співпраці з міжнародним проєктом Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).
У декларації за той період Кравченко зазначав право тимчасового користування автомобілем своєї тещі — Infiniti QX70 2013 року випуску.
У листопаді 2024 року Кравченко розлучився з Оленою Шкробанець, а влітку 2025-го очолив Офіс генерального прокурора. За даними реєстру, у 2025 році Аліна Шкробанець продала віллу Андрію Кейбашу, керуючому київським рестораном La Veranda.
Журналісти знайшли відео з ресторану за грудень 2022 року, на якому Кравченко перебуває разом із тодішнім тестем Ігорем Шкробанцем, депутатом Чернівецької обласної ради.
Водночас причетність колишньої тещі Кравченка до придбання нерухомості залишається предметом запитань. Аліна Шкробанець заперечила журналістам, що купувала нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах, і припустила, що її дані могли використати без її відома. Вона також заявила, що товаришує з Кейбашем, але не обговорювала з ним нерухомість, а з Кравченком не спілкується понад два роки.
Кейбаш підтвердив, що у 2025 році придбав віллу майже за 670 тисяч доларів, однак заперечив, що купував її в Аліни Шкробанець. Він не зміг пригадати, хто саме продав йому нерухомість. На прохання журналістів ресторатор погодився перевірити документи, але згодом перестав виходити на зв’язок. Кравченка він назвав своїм гостем.
Ігор Шкробанець заявив, що нічого не знає про придбання дружиною нерухомості в ОАЕ. За його словами, саме Кравченко познайомив його з Кейбашем. У декларації депутата цієї нерухомості немає. Олена Шкробанець також повідомила, що нічого не знає про майно в Дубаї. Отримати коментар самого Руслана Кравченка журналістам не вдалося.
У вересні 2026 року Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора на тлі заяв НАБУ і САП про викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, забезпечувала прикриття шахрайських кол-центрів. Одним з організаторів цієї схеми слідство вважає керівника структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. Кравченко заперечив свою причетність до прикриття кол-центрів.
У ніч на 14 вересня він виїхав з України, пояснивши це службовим відрядженням. Того самого дня президент відсторонив його від посади, а згодом Верховна Рада підтримала звільнення Кравченка, яке оформили президентським указом.
Пізніше «Українська правда» повідомила, що колишній генпрокурор може перебувати у Відні.
Окреме запитання викликає зарплата Кравченка. Після своєї втечі за вересень 2026 року колишній генпрокурор отримав понад 300 тисяч гривень, що приблизно у 100 разів перевищує мінімальну пенсію в Україні. На тлі його відставки, виїзду за кордон і нових запитань щодо майна ця виплата загострює питання про відповідальність високопосадовців і справедливість оплати праці в державному секторі. Контраст між доходами колишніх керівників правоохоронних органів і пенсіями громадян, які живуть на мінімальні виплати, дає підстави говорити про суспільний запит на прозорість державних видатків і перегляд принципів винагороди посадовців.
Автор: Богдан Моримух
