
Російський полон — це тортури, ізоляція та психологічний тиск. Однак у цих умовах постає надскладне завдання - зберегти себе, коли підтримки від оточуючих годі й чекати. Для кримської татарки, активістки та політичної ув'язненої Кремля Леніє Умерової книги стали способом тримати розум у тонусі, не дати зламатися та зберегти віру у свободу.
Леніє розповіла, як перебувала у в’язниці Лефортово. За її словами, там досить непогана бібліотека. І навіть попри цензуру, коли з полиць вилучають книги авторів, визнаних «іноагентами» чи «екстремістами», можливість читати залишалася. Книги ставали її порятунком — як інтелектуальним, так і емоційним.
«Я читала багато літератури — починаючи від філософської, закінчуючи науковою — для того, щоб розвивати свій мозок, щоб він не був в стані застою. І закінчуючи якимись пригодницькими романами, які створювали бульбашку, в якій я могла відпочивати мозком», — згадує Леніє.
Серед прочитаного — філософські праці, як-от мемуари Махатми Ґанді, наукова література, зокрема «Основи маркетингу» Філіпа Котлера, яку Леніє назвала «занудною, але фундаментальною». А для емоційного порятунку були пригодницькі романи: «В’язень замку Іф» Александра Дюма та «Пісня льоду і полум’я» Джорджа Мартіна.
Леніє зазначає, що українським полоненим приходиться "не солодко", адже є різні умови для наших полонених. Найгірше — у підвалах, де людей утримують взагалі без правового статусу. «Там не те, що нема доступу до якихось книжок, там нема доступу до їжі, води чи якихось людських звичайних потреб», — розповіла активістка.
Після звільнення Леніє активно продовжує читати — вже на волі. Днями вона побувала на Книжковому Арсеналі та придбала книжки, які рефлексують над українською сучасністю: «Моя депортація», «Голоси вільного Криму», історичні розвідки про УНСО та навіть книжку про гомосексуальні стосунки в українській армії, яка, за її словами, «дуже цікава» і входить до списку топ-видань книжкового фестивалю.
Нагадаємо, що Леніє Умерову, громадянку України та кримську татарку, затримали в грудні 2022 року на російсько-грузинському кордоні, коли вона їхала до онкохворого батька у Крим. Її звинуватили у «шпигунстві» без жодних доказів. Майже два роки вона провела у слідчих ізоляторах РФ, де перебувала під тиском і в ізоляції. 13 вересня 2024 року Леніє звільнили в межах великого обміну полоненими між Україною та Росією.
Автор: Анна Сенченко
Читайте також: Як пройшов "Книжковий Арсенал-2025".