Ми чекаємо на опалювальний сезон, а чуємо про можливі відключення світла. Так відбувається в Україні далеко не вперше. Проте цього року ситуація і справді унікальна і дуже складна.
Україна підходить до зими в умовах "ідеального шторму". У Європі захмарні ціни на газ, нафта стрімко дорожає, - так само, як і вугілля, якого в Україні запасли недостатньо. Саме без нього взимку якраз і можуть виникнути проблеми з електрикою.
Що відбувається в енергетиці, і чи дійсно цієї зими українцям - крім зростання тарифів на тепло - доведеться пережити блекаути зі свічками?
"Ідеальний шторм"
Якщо вересень пройшов у шоці від щоденних рекордів ціни на газ, то жовтень приніс звістку про нестачу вугілля. На ньому традиційно працює левова частка українських теплових електростанцій (ТЕС). А вони дають до третини усієї електрики країни.
Хоча оглядачі та учасники ринку говорили про проблеми із запасами вугілля ще з літа, офіційні дані середини жовтня виявилися сумнішими за прогнози.
Згідно із затвердженим міністерством енергетики планом, на 18 жовтня на складах мало б бути майже 3 мільйони тонн вугілля. Фактичні ж запаси є меншими від планових у майже 4 рази.
У міністерстві енергетики твердять, що хоч накопичення вугілля відстає від графіка, наявні запаси "передбачають можливість сталого проходження осінньо-зимового періоду у самих критичних умовах".
У попередні роки брак вугілля на ТЕС компенсували газом, але зараз він ще дорожчий.
Уряд та "Нафтогаз" твердять, що наявних газових запасів вистачить на зиму. Але якщо вона буде холодною або станеться якась аварійна ситуація, цих газу може не вистачити. І тим більше ці запаси навряд чи зможуть використовувати як заміну вугіллю, каже Олена Павленко, директорка Dixi Group, що здійснює дослідження та консультації у сфері енергетики.
"Накопичених 18 млрд кубів газу, про які звітує "Нафтогаз", теоретично має вистачити, якщо не буде ніяких різких похолодань або катаклізмів", - каже експертка. Вона зауважує, що були роки, коли запасів було більше. А були і такі, коли запасів було менше. Проте тоді високі ціни на газ чи його брак можна було компенсувати вугіллям.
Проте цій зимі передує "ідеальний шторм", коли одночасно виникли кілька проблем, які траплялися й раніше, але нарізно.
"Особливістю цього року є те, що одразу збіглось усе, - пояснює Олена Павленко. - У нас були ситуації нестачі того чи іншого ресурсу. Але зараз ми обмежені в маневрі, бо більшість ресурсів є складно доступними. Тобто ми маємо або газ, ціни на який є дуже високими, або вугілля, яке вже й азійські країни почали купувати".
Чому так сталося?
Енергетики називають кілька причин.
Є традиційна для України проблема боргів у галузі, на яку наклалося бажання уряду стримати зростання тарифів на електрику для населення. Результат - брак коштів на закупівлю вугілля.
Але є й унікальна для цього року і насправді глобальна причина: стрімке зростання цін на енергоносії у світі.
Відновлення економік після коронавірусних карантинів - передусім у Китаї, а також прагнення чистішого повітря та чистішої енергії запустили маховик цін на газ.
Парадоксально, але їх шалене зростання та дефіцит газу на світовому ринку відновили попит на "брудніші" енергоносії - нафту та вугілля, від якого почали було відмовлятися у багатьох країнах.
При цьому до вугілля стали повертатися не лише бідніші країни, але й цілком заможні й такі, де на законодавчому рівні закріплені плани скорочення викидів.
Захмарні ціни на газ вже відбилися на платіжках багатьох європейських громадян і змусили уряди "забити" на екологію і зміни клімату. Принаймні на цю зиму, кажуть оглядачі.
Виробництво електрики на вугільних теплових електростанціях у Німеччині, Іспанії, Великій Британії, Франції вже у вересні на понад третину перевищило показник минулого року.
Результат - за рік світові ціни на вугілля зросли майже в чотири рази.
Що робити?
Спочатку у міністерстві енергетики казали, що брак вугілля можна покрити імпортом, а "фінансову можливість для генерації стабілізовано" (читай - трохи послабився вузол боргових проблем та з'явилася можливість отримати кредит - державним компаніям у державних банках).
"Біля 9,1 млн тонн буде забезпечено власним видобутком, ще близько 4 млн тонн за даними компаній будуть імпортовані згідно діючих контрактів. І очікується ще близько 2 млн тонн додаткового постачання вугільної продукції протягом опалювального сезону", - заявляв міністр енергетики Герман Галущенко.
Але нинішні ціни на вугілля і попит на нього у світі такі, що ці плани уряду викликають скепсис експертів.
Це розуміють і в уряді. І віднедавна дають ще один варіант на випадок кризової ситуації - максимально задіяти потужності українських АЕС.
"В умовах стрімкого зростання ціни на вуглеводні та їхнього тотального дефіциту в цей осінньо-зимовий період робимо ставку на атомну генерацію", - ще одна заява міністра енергетики.
За його словами, "протягом цього опалювального сезону НАЕК "Енергоатом" має працювати на рекордній потужності - із 14-тьма енергоблоками з 15-ти наявних".
"Атомна генерація - найбільш надійна генерація у нас в країні. Я абсолютно впевнений, що якраз атом надасть стабільність, яка необхідна цього опалювального сезону", - заявив міністр під час візиту на найбільшу в Україні Запорізьку АЕС.
Чи витримають АЕС?
Якщо порівнювати із попередніми роками, то ситуація з ремонтами і технічним станом українських АЕС є кращою, каже експертка з енергетичних питань Ольга Кошарна.
Але навіть у найбільш кризові часи, такі як у грудні 2014, в Україні працювали 13 атомних блоків - це максимум системи, яка має свої обмеження, - застерігає вона.
"Атомні електростанції працюють у базовому режимі на номінальній потужності. Вони не можуть, як інші, наприклад, теплові - на газі чи на вугіллі - зменшувати або збільшувати потужності залежно від попиту, - пояснює експертка. - Тому нічні провали споживання електроенергії - це буде проблема для атомних електростанцій".
АЕС може зменшити потужність на 5% чи 10%, але вони "не пристосовані для добового маневрування", каже Ольга Кошарна.
"На жаль, наш регламент це забороняє. Якщо у Франції від самого початку проєкти передбачали маневрування потужностей, то в нас цього немає", - зазначає вона.
А Олена Павленко також нагадує, що "раніше за маневрування системи "атомкою" в нас міністрів звільняли, але тепер ми в принципі це робимо. Ми вже зараз нашу атомну енергетику включили майже на повну".
То чи будуть відключати?
У Міненерго офіційно запевняють: "питання добровільного або примусового обмеження споживання електроенергії не стоять на порядку денному" (читай - відключати не повинні).
Але "віялові" відключення можуть статися незалежно від порядку денного чи бажання уряду.
"У нас під час денного та вечірнього піків підключаються теплові електростанції, - пояснює Ольга Кошарна. - Чому можуть бути "віялові" відключення? Саме через нестачу вугілля та неможливості підключати ТЕС на піках споживання".
Експертка розповідає і про ще один сценарій, за яким електрику можуть відключити усім - не лише промисловим споживачам.
"Стається якась аварія, відключається блок на тисячу мегаватів, спрацьовує система захисту. Це може бути через відмову обладнання навіть не у реакторному секторі, а, наприклад, із трансформатором щось сталося. В нашій енергосистемі немає таких резервів, щоб швидко підняти і замінити випадіння цього блоку", - пояснює Ольга Кошарна.
І тут вимальовується ще одна "червона лінія" цього опалювального сезону. Крім того, що українська "атомка" може "захлинутися", а теплова енергетика не зможе "підставити плече", загроза "віялових" відключень може змусити уряд шукати балансу за межами України і відновити імпорт електроенергії із Білорусі чи Росії - припускає Олена Павленко.
Імпортувати чи воювати?
Імпорт електрики від північних сусідів України був зі скандалом заборонений у травні цього року, коли завершився попередній опалювальний сезон.
З одного боку, офіційна позиція уряду нині полягає у тому, що для "планового проходження опалювального сезону в Міненерго питання комерційного імпорту із Росії та Білорусі не розглядаються". Більше того, там заявили, що рекомендували НКРЕКП і надалі заборонити імпорт від північних сусідів.
З іншого боку, оглядачі говорять про кілька ознак того, що імпорт електрики таки буде відновлено, - можливо не на урядовому рівні, а на рівні державних компаній.
Наприклад, на 22 жовтня НЕК "Укренерго" призначила конкурс на доступ до міждержавного перетоку енергії між Україною та Білоруссю. Його результати мають бути відомі 29 жовтня - за пару днів до того, як збігає термін заборони на імпорт електрики.
Є й інформація про те, що переговори про імпорт електроенергії ведуть й по лінії НАЕК "Енергоатом".
"Я так розумію, що сам міністр не міг "світитися", і послали когось із енергогенеруючих компаній. Швидше за все, мова йде про імпорт із Білорусі, з Білоруської АЕС", - припускає Ольга Кошарна.
"Тепер уявіть: Білорусь збудувала АЕС за кредит від Росії. А ми платитимемо за їхню електрику валюту, Білорусь це повертатиме в російський бюджет, а ми з Росією у стані війни".
Втім, на дворі поки що жовтень, а не грудень чи січень, і в України "все ще є можливість мобілізуватися і підготуватися до зими", вважає Олена Павленко.
"В нас ще є час, щоб не допустити імпорту електроенергії з Білорусі та Росії чи не допустити "віялових" відключень", - каже експертка і закликає уряд поділитися з громадськістю своїми розрахунками, а не запевненнями у тому, що все буде добре.
"Чи ми будемо всю зиму на "атомці", або ж її частку таки планується зменшувати за рахунок іншої генерації? Якщо іншої, то якої? Якщо вугілля, то звідки? Якщо газ, то за якою ціною? - каже Олена Павленко. - Якби Міненерго могло пояснити ці речі, воно б зняло багато емоцій навколо опалювального сезону".
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
