Аудиторы обнаружили в работе «Нафтогаза» нарушений на 226 млрд гривен, из-за которых бюджет недополучил более 75 млрд гривень. Какие нарушения привели к многомиллиардным потерям?(укр).

«Нафтогаз» вперше з 2015 року показав від’ємний фінансовий результат. У першому півріччі 2020 року його чистий збиток перевищив 11,5 млрд гривень.

Виправдовуючи збитковість голова правління НАКу Андрій Коболєв наголосив, що у компанії до такого сценарію були готові і мають достатній запас міцності для проходження кризового періоду.

Утім, розрахунки Міністерства фінансів говорять про інше: як мінімум в найближчі чотири роки державна компанія приречена на збитки.

Але й на цьому проблеми НАКу не закінчуються. Напередодні Державна аудиторська служба завершила ревізію компанії, проведення якої в останні роки безрезультатно добивалась Рахункова палата.

За даними ЕП, у висновках аудиторів йдеться про недоліки та фінансові порушення на понад 225 млрд гривень, через які державний бюджет зазнав втрат на суму 75 млрд гривень – це більше за минулорічний прибуток всієї Групи Нафтогаз, включно з грошима від Стокгольмського арбітражу.

Про які порушення йдеться?

Відкрийте, аудит!

Епопея з проведенням аудиту ефективності НАК "Нафтогаз" щодо стану планування та своєчасності надходження дивідендів до державного бюджету почалася ще наприкінці 2018 року.

Тоді, під час одного із засідань уряду голова Рахункової палати Валерій Пацкан звинуватив керівництво «Нафтогазу» у саботажі аудиту.

На це в компанії відповіли, що Рахункова палата не може проводити перевірку «Нафтогазу», оскільки для цього відсутні законні підстави. На думку керівництва НАКу перевірку можуть проводити лише Державна аудиторська служба та Державна фіскальна служба.

У підсумку ані заяви тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про необхідність НАКу бути прозорими та публічними, ані його погрози щодо ухвалення окремого розпорядження про відкриття інформації компанією не спрацювали.

Не допомогло навіть відкриття поліцією кримінального провадження проти охоронців «Нафтогазу», які не допустили аудиторів Рахункової палати у будівлю компанії на вулиці Богдана Хмельницького у Києві.

Процес супроводжувався дивними заявами, що працівники Рахункової палати таки здійснили перевірку, а її матеріали вже передані до Генеральної прокуратури. Згодом повідомлялось про необхідність проведення ще однієї – контрольної перевірки, на що в «Нафтогазі» вкотре відповіли, що Рахункова палата не має на це законних підстав.

У підсумку, за даними ЕП, повноцінний, у розумінні Рахункової палати, аудит так і не відбувся. Валерій Пацкан скаржився, що юристи «Нафтогазу» трактують законодавство на свою користь, а представники компанії не надають необхідний для перевірки пакет документів.

Перезапустити процес вдалося лише після зміни влади і наближення строків завершення контракту Андрія Коболєва (березень 2020 року). 12 грудня 2019 року вже екс-міністр енергетики Олексій Оржель заявив про існування політичного рішення щодо зміни керівництва всіх стратегічних компаній, в тому числі «Нафтогазу». З його слів, по кожному зі стратегічних підприємств є питання щодо ефективності використання коштів та зловживань.

За даними ЕП, в той же день президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо ревізії «Нафтогазу» за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року. Цього разу перевірку було доручено провести Держаудитслужбі.

Як розповідає співрозмовник ЕП в «Нафтогазі», ревізія була завершена на початку вересня 2020 року і на стіл Андрію Коболєву, який в березні отримав новий 4-річний контракт, ліг документ обсягом в декілька сотень сторінок. В ньому йшлося про багатомільярдні фінансові порушення, що мали місце в компанії за останні роки.

Мільярди повз бюджет

Ревізори нарахували недоліків та фінансових порушень в роботі «Нафтогазу» на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму понад 75 млрд гривень.

Згідно з процедурою опрацювання висновків, «Нафтогаз» мав час для вивчення документу та на подання зауважень до викладених в акті ревізії фактів, що у підсумку й зробив.

Частина з них була врахована, однак навіть з урахуванням цього, цифри, які невдовзі будуть офіційно оприлюднені, буде важко пояснити суспільству.

В «Нафтогазі» ЕП підтвердили, що отримали від Держаудитслужби акт ревізії та надали свої заперечення. «У відповідь компанія надала свої заперечення до акту ДАСУ, отримала висновок служби на заперечення та очікує на вимогу служби, яка міститиме остаточні результати ревізії», – зазначили в прес-службі НАКу.

Багатосторінковий документ, який потрапив в розпорядження ЕП, містить дані про порушення різного характеру.

Тут і продаж газу за заниженими цінам, і безпідставна виплата премій членам правління «Нафтогазу», і заниження послуг за транспортування газу, і провал програми збільшення видобутку блакитного палива, і порушення у закупівлях, і приховане кредитування, і ще багато іншого.

Але всю суть документа можна звести до чотирьох пунктів. Всі вони стосуються заниження розміру сплачених до державного бюджету дивідендів.

Перший – нарахування резерву сумнівних боргів при не затвердженому фінансовому плані (за 2018 рік та 9 місяців 2019 року – ЕП.) на 38,4 млрд гривень. Через це, на думку аудиторів, розмір сплачених дивідендів був занижений на 35,3 млрд гривень.

Другий – виявлення Офісом великих платників податків Державної податкової служби порушень в «Укртрансгазі» на 37,3 млрд гривень. Як результат – «Нафтогаз» не доплатив 35,1 млрд гривень дивідендів.

Третій – заниження доходів через не відображення у їх складі штрафів, пені та неустойки за рішенням судів. За цим пунктом аудитори нарахували втрати державного бюджету на суму 2,9 млрд гривень.

Четвертий – не підписання актів реалізації газу у 2016-2018 роках. Наслідками цього порушення стало заниження суми сплачених дивідендів за 2018 рік на 2,1 млрд гривень.

Таким чином, за оцінками аудиторів, сума втрат державного бюджету через встановлені ними фінансові порушення перевищує 75 млрд гривень.

Чотири роки збитків і покарання для винних

На фоні оприлюднених напередодні від’ємних фінансових показників "Нафтогазу" та виявлених Держаудитслужбою порушень, заяви Андрія Коболєва про існування «виваженого плану дій і достатнього запасу міцності для проходження кризового періоду" виглядають як спроба зберегти обличчя.

Звичайно, якщо під «кризовим періодом» голова правління «Нафтогазу» не мав на увазі найближчі чотири роки.

В звіті про «фіскальні ризики та їх впливи на державний бюджет 2021 року» Міністерство фінансів зазначає що НАК «Нафтогаз» буде збитковим як мінімум до 2024 року – року закінчення нового контракту Андрія Коболєва.

Всі розрахунки Мінфін здійснював на підставі прогнозів самої компанії за трьома можливими сценаріями. Жоден з них не передбачає отримання прибутку. «Моделювання діяльності Групи «Нафтогаз» здійснювалось на підставі прогнозів АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо обсягів та цін реалізації продукції в 2020 – 2023 роках", – зазначається у звіті.

Міністерство фінансів розглянуло три можливі сценарії: базовий, стресовий та оптимістичній.

Як свідчать розрахунки, незалежно від розглянутих у моделі сценаріїв, у 2020-2023 роках очікується збиткова діяльність Групи «Нафтогаз».

Що з фінансовими порушеннями і втратою 75 млрд гривень

Приблизний алгоритм дій Держаудитслужби можна спрогнозувати на прикладі ревізії "Укрзалізниці". В травні 2020 року стало відомо, що за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2019 року в компанії "виявлено порушень фінансової дисципліни та недоліків у діяльності на 11,8 млрд гривень".

Матеріали ревізії були надіслані до Головного управління контррозвідки Служби безпеки України у сфері економіки для розгляду та прийняття відповідно рішення.

Крім того, Держаудитслужба поінформувала про результати перевірки акціонера – Кабінет міністрів – та запропонувала йому вчинити наступні дії.

По-перше, звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо взяття на контроль стану розслідування кримінального провадження.

По-друге, забезпечити направлення до державного бюджету частини несплачених дивідендів за 2018 рік в сумі 206 млн гривень.

І по-третє, – Міністерству інфраструктури та Укрзалізниці доручили усунути виявлені порушення, а винних притягнути до відповідальності.

Чи поніс покарання хтось із керівництва та чиновників залізниці за згадані порушення? В публічному доступі інформація про це відсутня.

Николай Топалов, Экономическая правда

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

976