Двомовність в Україні безперспективна?

Віце-прем'єр-міністр України В’ячеслав Кириленко підкреслює, що двомовність в Україні не має ніякої перспективи.

На прес-конференції в Івано-Франківську він пояснив: „Маю на увазі статус другої державної – російської. Це безперспективне питання. Державна мова в Україні є і буде українська. Решта питань захисту мов національних меншин… визначені діючою українською Конституцією і захищені українським законодавством. Ті, хто хоче поговорити на цю тему, мають таке право».

За словами Кириленка, «провокувати різні референдуми на окремо взятих територіях, які перебувають під юрисдикцією суверенної держави Україна, не варто, оскільки це підриває основи національної безпеки України». На його думку, в цьому питанні держава має реагувати згідно з чинним законодавством, передає «УНІАН».

«Для нас питання державності української мови є принципово важливим, - відзначив Кириленко. – Державність української мови – це умова подальшого гуманітарного розвитку українського народу і української нації. І ми розглядаємо цю проблему саме так. Вона вирішена вже давно. Конституція прийнята 1996 року. Ніхто не буде в цьому значенні її міняти. Тому я думаю, така позиція однозначна, і ми захистимо цю позицію всіма можливими засобами, які є у розпорядженні української держави».

Нагадаємо, що 22 лютого Верховна Рада АРК призначила республіканський консультативний референдум про статус російської мови в автономії. Відповідно до рішення, референдум має проводитися 26 березня – в день виборів.

6 березня сесія Харківської міськради ухвалила рішення надати російській мові в Харкові статус регіональної.

Раніше ForUm повідомляв, що Міністерство юстиції України заявляє про наявність юридичних підстав для визнання незаконним рішення Верховної Ради Криму про референдум про статус російської мови і обґрунтовує можливість звернення в Конституційний суд з цього питання.

Про це повідомила прес-служба Мін’юсту шостого березня 2006 року.

22 лютого Верховна Рада Криму прийняла постанову "Про призначення республіканського (місцевого) консультативного референдуму за ініціативою громадян України, що постійно проживають у Криму". Референдум був призначений на 26 березня.

Мін’юст підкреслює, що ця постанова не відповідає деяким законам України, а також положенням Конституції України.

Зокрема, повідомляє прес-служба, це рішення не відповідає низці статей законів України "Про всеукраїнські і місцеві референдуми" і "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" стосовно винесення на референдум питання, яке не відноситься до ведення Криму; розмежування республіканського і місцевого референдумів; а також порушення імперативної заборони на проведення в Криму референдумів з питань, що не відносяться до ведення автономії.

Крім того, відзначає Мін’юст, постанова Верховної Ради не відповідає статті 138 Конституції України, що визначає перелік питань, що відносяться до ведення Криму, і цей перелік не містить питань визначення статусу мов.

Ця постанова також суперечить статтям 134-136 Основного закону України, згідно з якими, Крим може самостійно вирішувати лише питання, що відносяться до його відання; нормативно-правові акти Верховної Ради Криму не можуть суперечити Конституції і законам України; і кримський парламент ухвалює рішення і постанови, не виходячи за межі своїх повноважень.

Крім цього, говориться в обґрунтовуванні Мін’юсту, це рішення не відповідає статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади (відповідно - Верховна Рада Криму) і їх посадовці зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень, передбачених Основним законом України і законодавством країни.

У зв'язку з цим, підкреслює Мін’юст, виникла ситуація, в якій є юридичні підстави для застосування положень статті 137 Конституції України, якою передбачена можливість припинення дії цієї постанови Верховної Ради Криму з одночасним зверненням до Конституційного суду України щодо її конституційності. "Президент України може припинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Криму з одночасним зверненням до Конституційного суду України з приводу їх конституційності", - повідомляє прес-служба міністерства.

Міністр юстиції Сергій Головатий направив цей юридичний висновок Мін’юсту президенту України Віктору Ющенку, прем'єр-міністру Юрію Єханурову, генеральному прокурору Олександру Медведьку і голові Центральної виборчої комісії Ярославу Давидовичу.