Питання про причини подорожчання пального стало чи не найбільш актуальним у цьому році. Його ставлять усім - від продавців нафтопродуктів до міністра, пише «Капітал».
«Ринкові ціни», - запевнив новий міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин під час брифінгу. Губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський (структурам якого приписують контроль над близько 25 % українських АЗС) виявився більш говірким і відкрив формулу тарифоутворення. «Беремо котирування Platts European Marketscan, додаємо до них акциз $ 260 і множимо це на 1,2 - це ПДВ. Потім додаємо $ 15 за перевалку і $ 20 за залізничну доставку. Далі множимо на поточний курс долара і додаємо 1000 грн - доставку до пістолета. Отриманий результат множимо на 0,75 і отримуємо собівартість літра бензину», - пояснив він. Коломойський запевняє, що при сьогоднішніх цінах на бензин у трейдерів практично немає заробітку.
З початку року бензин зріс в ціні на 56,5 %, дизпаливо - на 72 %, а нафта Brent подешевшала на 37,7 %, свідчать дані консалтингової компанії UPECO. У продавців нафтопродуктів кілька пояснень цьому. «Близько 85 % українських нафтопродуктів імпортні. Тому на вартість українського палива впливає не тільки ціна нафти і нафтопродуктів на європейському ринку, але і котирування національної валюти», - говорить співвласник столичної мережі АЗС КЛО В'ячеслав Стешенко. Саме девальвація стала ключовим чинником підвищення цін у цьому році. «Світові котирування на нафту в порівнянні з груднем минулого року знизилися на 40 %, однак національна валюта подешевшала практично вдвічі», - пояснює генеральний директор компанії «Паралель» Олена Хилієнко.
За даними прес-служби «Вог Рітейл» (управляє мережею однойменних заправок) у структурі вартості бензину 60 % припадає на вартість продукту до ввезення в Україну і до 30 % на податки. Для дизельного палива ці показники становлять 63 % і 23 % відповідно. Нагадаємо, в березні Верховна Рада підняла акциз на бензин на 30,6-70,7 %, до € 128 за тонну, а на Євро-4 і Євро-5 - на 44-113 %, до € 98 за тонну. Акцизний збір на бензин залишився на колишньому рівні - € 198 за тонну.
Прес-секретар компанії Socar Марина Ергемлідзе додала, що зростанню цін також сприяли зміни в політиці курсоутворення Національного банку, які відбилися на сумі акцизного збору і ПДВ для компаній-імпортерів. Нагадаємо, на початку року Нацбанк видав постанову про заморожування коштів на валютних рахунках на сім діб. Потім термін був скорочений до трьох діб.
Підвищення цін вдарило по попиту. За даними Хилієнка, споживання палива за десять місяців знизилося на 10,5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зниження спостерігалося з кінця весни - на 16-17 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. В цих розрахунках не враховувалися Крим і Донбас.
З метою заощадити багато водіїв переорієнтувалися на скраплений газ. Це єдиний вид палива, що демонструє зростання. За підсумками року очікується збільшення продажів на рівні 12 %.
Падіння попиту змусило продавців шукати шляхи зниження вартості. Частина операторів пішла в тінь. Стешенко відзначає, що на ринку загострилася недобросовісна конкуренція. «За січень-березень ми заплатили 71 % (10 млн грн) від загального обсягу акцизів на альтернативне паливо. Хоча наша частка на ринку продажів цього продукту навряд чи перевищує 15 %», - говорить він і нарікає, що конкурувати з компаніями, які не платять акциз, дуже складно. Нагадаємо, в кінці листопада Державна фіскальна служба заарештувала 60 автозаправок «Авіас» і ANP. Відомство виявило схему ухилення від податків і встановило факт несплати ПДВ у сумі 13,73 млн грн.
Світові тенденції здешевлення нафтопродуктів дійдуть до України тільки за умови стабілізації курсу долара і євро, стверджують експерти. Стешенко допускає певне зниження цін найближчим часом. Однак він вважає, що стримувальним фактором може бути наявна проблема нестачі валюти для розрахунків за паливо з закордонними постачальниками. «Сьогодні паливний ринок України, як і раніше, перебуває в напрузі через тривалі труднощі з придбанням валюти для компаній-імпортерів та ризиків нових девальваційних витків», - говорить Ергемлідзе.
На думку аналітика компанії UPECO Олександра Сіренка, для успішного розвитку ринку необхідно навести лад на валютному ринку і зафіксувати вартість акцизу в гривні. Якщо цього не зробити, ціна продовжить зростати, а споживання - падати.
Дуже багато залежить від регуляторної політики держави, зокрема, не тільки від дій уряду щодо стабілізації курсу гривні, але й від вирішення ситуації на Донбасі. «У разі позитивного рішення цих питань можна очікувати поступового збільшення обсягів споживання, які можуть повернутися на рівень 2013 р. протягом наступних двох-трьох років», - резюмує Хилієнко.
Рік, що минає, відзначився покупками великих автозаправних мереж невідомими покупцями. В кінці листопада голландський інвестиційний фонд FreezeOil Fund повідомив про намір придбати українську мережу автозаправок «БРСМ-Нафта», яку гравці ринку пов'язують з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким. Компанія складається з 135 заправок і трьох нафтобаз. FreezeOil Fund організований в 2014 р. і покупка БРСМ буде його першою угодою. На сайті фонду вказано, що засновником є бізнесмен Рул Піпер. Інформації про інших працівників немає, проте сказано, що всі вони володіють «глибоким розумінням українського, російського та турецького ринків».
Це не єдина угода на ринку, яка викликала багато питань про нових власників. На початку серпня російська нафтова компанія «ЛУКОЙЛ» повідомила про продаж 100 % акцій «ЛУКОЙЛ-Україна» австрійській інвестиційній компанії AMIC Energy Management GmbH. 11 серпня сторони підписали відповідну угоду. «ЛУКОЙЛ-Україна» управляє 240 автозаправками і шістьма нафтобазами. Президент російської нафтової компанії Вагіт Алекперов відзначив, що мережу АЗС продали за балансовою вартістю - близько $ 300 млн. Представники AMIC, у свою чергу, не підтвердили і не спростували цю інформацію.
Наразі вже завершено дебрендинг мережі, але мережа досі контролює «ЛУКОЙЛ», оскільки угода не схвалена Антимонопольним комітетом. З відкритих джерел відомо, що AMIC заснована в кінці минулого року і інших інвестиційних проектів не реалізовувала.
Обидві ці угоди викликали багато питань. «Компанії-покупці були утворені напередодні продажу і в них не було жодного спеціаліста з роздрібного продажу нафтопродуктів. Та й звідки у новостворених компаній гроші на такі дорогі інвестиції?» - говорить заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев. Він вважає, що таким чином власники компаній вирішили убезпечити свій бізнес. Нагадаємо, що в цьому році «ЛУКОЙЛ» в лідерах падіння продажів, зокрема, за рахунок бойкоту російських товарів. А в кінці вересня контролюючі органи зупинили роботу 26 автозаправок мережі «БРСМ-Нафта» за реалізацію без документів про якість та походження нафтопродуктів.
Втім, за словами гендиректора «Консалтингової компанії А-95» Сергія Куюна, вже з'явилися непрямі докази зміни власника мережі «ЛУКОЙЛ». «Наприклад, змінилися постачальники палива», - розповідає Сергій Куюн. Проте хто є таємним покупцем, він не знає.
Подорожчання нафтопродуктів призвело до розквіту тіньового ринку, вважає Сергій Куюн.
Кількість нарікань на якість нафтопродуктів зростає прямо пропорційно до їхньої ціни. Воно й не дивно, адже чим дорожчий товар, тим більша премія за підробку або контрабанду. Особливо це характерно для підакцизних товарів - тютюну, алкоголю і палива. Перший починають активно контрабасити, другий - нелегально розливати. У випадку з нафтопродуктами є і перше, і друге. Але в цьому році на тіньовому ринку позначився явний крен у бік внутрішнього «виробництва», тоді як масова контрабанда була зупинена після зміни влади.
Як показують лабораторні і ринкові дослідження, в хід йде все, що горить. Метанол, бензол, біоетанол, відпрацьовані нафтопродукти і т. д.
Київської регіон є найбільшим ринком збуту «бодяжного» палива. Тут чимало муніципальних підприємств, казенного транспорту і просто водіїв не своїх машин. Всім їм важливіше подешевше, а не краще.
На потоки фальсифікату вказують перевезення залізницею. Ми виділили кілька позицій в номенклатурі вантажів, які перевозяться залізницями і можуть бути використані для виробництва бензину і дизпалива. Необхідно зазначити, що лише невелика частина цінних паливних складових рухається в залізничних вагонах, тоді як основний транспорт фальсифікаторів - автомобільний.
Як розпізнати підробку? Розмови та поради про можливості визначити «бодягу» на око, смак і запах відкинемо відразу. Це небезпечно. Основною ознакою підробки є ціна. При закупівлі палива у виробників ціни у різних компаній будуть відрізнятися максимум на $ 10 на тонні або 11-12 коп. на літрі.
Домогтися відчутно низької ціни на паливо можна лише в одному випадку - при несплаті податків, які досягають 33 % в структурі собівартості бензину і 25 % - в дизпаливі. Тому боротьба за якість нафтопродуктів повинна жваво цікавити насамперед державу! Мільйон тонн бензину, який оціночно сидить в тіні, еквівалентний втратам бюджету в розмірі 5 млрд грн на рік.
У якісних нафтопродуктах зацікавлені всі - і споживачі, і держава. Щоб змінити ситуацію, необхідно зробити кілька нескладних кроків. Насамперед, зробити максимально жорсткими правила обігу паливних компонентів і сировини, оскільки сьогодні їх може придбати будь-хто, хоча спектр їх застосування вкрай вузький. Далі - терміново відновлювати державну систему контролю якості, адже сьогодні в Україні навіть немає відповідного органу ринкового нагляду.
На тлі потенційного ефекту в мільярди гривень акцизу на перевірку кожної української АЗС двічі на рік необхідно близько 100 млн грн. Контроль якості - це хороший бізнес для держави.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
