Наслідки «арабської весни» і Євромайдану надзвичайно схожі, вважає лідер Громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук.
Нагадаємо, 20 жовтня виповнилося три роки з моменту вбивства Муаммара Каддафі. А 21 жовтня нинішнього року легітимний прем'єр-міністр Лівії Абдалла Ат-Тані наказав збройним силам увійти в столичний Тріполі і, подолавши опір повстанців-ісламістів, зайняти урядові заклади.
«Міцність» позицій нової влади, яка прийшла на зміну заклеймованому Каддафі, на сьогодні така, що вона не контролює не тільки столичний регіон, але й Бенгазі - друге за величиною і політичною значущістю місто країни», - написав Медведчук у своєму блозі на сайті «Українського вибору».
Громадський діяч нагадав, що три роки тому саме в Бенгазі почалися заворушення, що призвели до громадянської війни та повалення режиму Каддафі. Бенгазійці у часи Каддафі дорікали владі за те, що, незважаючи на високий рівень нафтовидобутку, жителі Лівії отримували набагато менші доходи, ніж населення держав Перської затоки.
«Проте в нинішній ситуації «війни всіх проти всіх» бенгазійцям доведеться надовго забути не тільки про доходи країн Перської затоки, але й про те, що у 2010 році Лівія з показником $14878 зайняла 4-те місце в Африці за рівнем ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Крім того, за мірками свого регіону Лівія була однією із найбільш соціально благополучних держав», - підкреслив лідер «Українського вибору».
На його думку, на заміну відносно високого рівня життя, безкоштовної медицини та освіти, значних дотацій на придбання житла, автомобільної техніки та відкриття власного бізнесу лівійці отримали розвал держави, хронічну нестабільність, перманентне насильство і різке посилення релігійного фундаменталізму.
«Аналогічні процеси характерні і для сучасної України. Соціальна ситуація на початок 2014 року в нас була гірша, ніж у Лівії напередодні повалення режиму Каддафі: ВВП на душу населення за ПКС у розмірі $8788, помітно нижчі соціальні гарантії та невисока оплата праці. Однак наслідки «арабської весни» і Євромайдану надзвичайно подібні: зниження рівня життя, збройний громадянський конфлікт, підрив територіальної цілісності, посилення ідеологічного радикалізму», - проводить паралелі Медведчук.
Не в останню чергу це пов'язано з тим, що внаслідок підйому економіки Східної Азії Захід поступово втрачає якості «справжнього гегемона», зберігаючи при цьому значні можливості щодо забезпечення свого військово-політичного панування, стверджує Медведчук.
«Маючи на меті за рахунок київського Євромайдану пересунути розділові лінії в Європі на схід, західні країни на сьогодні не виявляють будь-якого серйозного бажання надати допомогу Україні, яка роздирається кризою і страждає від кровопролитного громадянського конфлікту, навіть у газовому питанні. А розбратам, що виникли за їхнього активного сприяння, – що в Лівії, що в Україні – нема числа», - робить висновок лідер «Українського вибору».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
