Президент Білорусі Олександр Лукашенко сьогодні підписав закон про ратифікацію договору про Євразійський економічний союз. Про це повідомив журналістам глава Адміністрації Президента Андрій Кобяков.
Кобяков звернув увагу на те, що в законі повністю відтворено заяву глави білоруської держави, зроблену ще 29 травня 2014 року в Астані, коли підписувався договір про ЄАЕС, про те, що Білорусь сумлінно буде виконувати свої зобов'язання в рамках договору і вживатиме інших заходів щодо його реалізації за умови, що до цього моменту будуть досягнуті конкретні домовленості про зняття бар'єрів, обмежень та вилучень в торгівлі окремих товарів і надання окремих видів послуг, в першу чергу щодо енергоносіїв, продукції складальних виробництв, лібералізації автоперевезень та інших чутливих позицій.
Глава Адміністрації Президента пояснив, чому білоруська сторона визнала за необхідне повторити цю заяву при ратифікації. Так, у процесі підготовки договору сторони дійшли згоди, що до 2025 року вже в процесі функціонування Євразійського економічного союзу будуть зберігатися ті або інші чутливі для сторін вилучення і обмеження у взаємній торгівлі, але вони строго визначені, обумовлені строки їх функціонування. За словами Кобякова, однією з чутливих позицій для Білорусі є вилучення щодо вуглеводнів.
«Білорусь завжди була послідовним прихильником скасування всіх вилучень і обмежень у всіх чотирьох свободах Єдиного економічного простору: рух товарів, послуг, капіталу, робочої сили. У нас найбільш відкрита економіка з усіх країн союзу, і ми максимально зацікавлені в тому, щоб будь-який з видів торгівлі, руху капіталів і робочої сили відбувався в рамках цього союзу безбар'єрно», - сказав глава Адміністрації Президента.
За його словами, розмір цього вилучення в умовах 2014 року становить близько $3,3 млрд, повідомляє «БЕЛТА».
«Це обсяг вивізних митних зборів на продавані нафтопродукти, які виробляються білоруськими нафтопереробними заводами і реалізуються на експорт. Такою була умова, коли ще в 2010 році Білорусь, Росія і Казахстан підписували відповідну угоду щодо Митного союзу і Єдиного економічного простору і домовилися на етапі Митного союзу і ЄЕП, що всі вивізні мита, одержувані від експорту нафтопродуктів, вироблених з нафти, що надійшла на білоруські НПЗ з Російської Федерації, будуть перераховуватися в бюджет Росії», - нагадав Кобяков.
«Оскільки ми, починаючи з 1 січня 2015 року, виходимо на абсолютно новий етап інтеграції - створюємо Євразійський економічний союз, то, відповідно, і білоруська сторона ставила питання перед нашими партнерами, що цих вилучень не повинно бути взагалі. Але як ми знаємо, сторони все-таки прийшли до того, що ці та інші вилучення будуть зберігатися тією чи іншою мірою по глибині і за розмірами до 2025 року, - продовжив він. - Але оскільки тема була дуже чутлива, то сторони провели спеціальні переговори з тим, щоб якось врегулювати цю ситуацію на момент підписання договору в Астані. В результаті переговорів було прийнято рішення, що з цих $3,3 млрд вивізних митних зборів $1,5 млрд буде надходити в білоруський бюджет, а решта - в російський».
За його словами, це було зафіксовано у відповідному протоколі угоди, який поширював свою дію до 2024 року включно. «Сторони домовилися, що такий розподіл буде повторюватися з року на рік, якщо сторони не заявлять заздалегідь про те, що вони хочуть щось змінити. Ґрунтуючись на тому, що тема вилучень триває до 2024 року включно, білоруська сторона визнала необхідним, і Президент підписав ту заяву, яку було прийнято і у відповідному законі сьогодні депутатами при ратифікації договору про Євразійський економічний союз», - зазначив Кобяков.
Нагадаємо, 9 жовтня проект закону про ратифікацію договору про Євразійський економічний союз був розглянутий верхньою та нижньою палатами білоруського парламенту. Як раніше повідомляв ForUm, президент РФ Володимир Путін 3 жовтня підписав закон про ратифікацію договору про Євразійський економічний союз. Нагадаємо, Вірменія має намір стати членом ЄАЕС вже з початку 2015 року.
Полiтика
