Президент Петро Порошенко та його команда святкують перемогу! Угоду про асоціацію з Європейським союзом ратифіковано як в українській Верховній Раді, так і в Європейському парламенті. Причому синхронно. На думку нинішньої влади, саме цього найбільше хотів український народ. І саме через це в 2013 році восени студенти вийшли на Майдан, що в результаті призвело до зміни владної верхівки країни, втрати Криму та війни на Донбасі.
Виникає резонне запитання – а чи варта була ця горезвісна Угода таких жертв?
Довго запрягали, а їхати будемо ще довше
Згадаймо, що ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС у Верховній Раді відкладалася кілька разів. Багато хто вже починав жартувати, що цього ніколи не станеться.
«Порошенко тягнув з подачею в парламент цих документів, оскільки ратифікація має відбуватися одночасно з Європарламентом, а там тривалий час не було єдиної думки щодо цього питання», – розповів ForUm'у політичний експерт Євген Магда.
Зазначимо, що після Європарламенту ратифікувати цю Угоду мають і депутати країн-членів Євросоюзу. Наразі це зробили парламенти лише п'яти країн: Румунії, Латвії, Литви, Болгарії та Мальти.
«Радіти ратифікації поки зарано, оскільки парламенти Словаччини, Угорщини та Кіпру, цілком можливо, гальмуватимуть цей процес, – висловив нам свою думку Магда. – А якщо хоча б одна країна не ратифікує, то ця Угода буде недійсна!»
З думкою експерта згодна і перший заступник голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції Ірина Бережна. За її словами, не можна виключити того, що парламенти цих країн не будуть ратифікувати Угоду.
«Я так розумію, що таким чином (затягувати процес ратифікації у себе в парламенті. – Авт.) частина країн ЄС хоче ще раз наголосити на важливості переговорів з Росією, – повідомила вона ForUm'у. – Я також вважаю, що вихід із нинішньої важкої кризи у відносинах України і Росії лежить виключно у площині переговорів, а не воєнних дій».
Подібне затягування цього питання в європейських парламентах нинішня влада також прорахувала, і відразу ж після ратифікації Угоди в Верховній Раді надійшла заява українського МЗС, що решта європейських країн можуть на це витратити до трьох років.
«Наявний досвід ратифікації аналогічних Угод дає підстави вважати, що процедура може бути завершена в межах від одного року до трьох років», – заявив спікер Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс.
При цьому не варто забувати, що на імплементацію Угоди в українське законодавство потрібно буде ще більше часу. І тут уже затягувати будуть наші народні депутати, багатьом із яких не з руки переходити на європейські економічні та соціальні стандарти.
«Імплементація – це досить довгий процес, на нього нам знадобиться не один рік, – вважає Євген Магда. – Угоду про асоціацію неможливо впровадити у нашу країну малою кров'ю, єдиним ударом. На це потрібно багато часу, імплементація проходитиме поступово».
Всі за і проти
Ну гаразд, на те, що для ратифікації Угоди іншими країнами та її імплементації в українське законодавство потрібно чимало часу, можна заплющити очі. Як кажуть, чекали кілька років, почекаємо ще кілька. Нам не звикати жити надією на краще майбутнє. Але тоді виникає питання: чому ж так раділи Президент та його соратники?! Виходить, поки приводу для великих веселощів немає...
«16 вересня була ратифікована тільки політична частина Угоди, яка набуде чинності з 1 листопада цього року, – розповів ForUm'у політичний експерт Олександр Палій. – На звичайного українця це ніяк не вплине. А ось зона вільної торгівлі між Україною і ЄС набуде чинності тільки 1 січня 2016 року».
Іншими словами, в економічній сфері ще півтора року абсолютно нічого не зміниться.
«Єдиний позитив – це те, що ЄС продовжив режим нульового експорту України до 2016 року, – повідомив експерт з питань євроінтеграції Ігор Грицяк. – Тобто наші товари, які йдуть на експорт, не будуть оподатковуватися».
Кілька більш конкретних прикладів того, що ж отримає чи не отримає Україна від ратифікації Угоди, ForUm'у навів відомий економіст Олександр Охріменко.
Він одразу ж розвіяв міф про те, що Угода відкриває безперешкодний безвізовий режим для українців в європейські країни.
«Угода про асоціацію з ЄС не обумовлює термін запровадження безвізового режиму для українців для поїздок до країн Західної Європи. Там тільки пункт, який обумовлює співпрацю України та ЄС у вирішенні цього завдання», – сказав він.
Також експерт розповів і про можливості працевлаштування українців в єврозоні. «Ратифікація Угоди не відкриває вільний доступ на ринок праці для українців, але обумовлює умови роботи українських спеціалістів у країнах ЄС. Обговорюється тимчасове перебування на території ЄС та України фізичних осіб для економічних цілей, – підкреслив Охрименко. – Це насамперед узаконює легальну роботу в ЄС кваліфікованих спеціалістів, а також керівників компаній».
За словами економіста, є й позитивні моменти в цьому документі.
«Україна отримає можливість постачати в ЄС продукти харчування за квотами, але на пільгових умовах. Крім продуктів харчування Україна зможе постачати в ЄС й інші товари, починаючи від залізної та марганцевої руди й закінчуючи меблями і папером, – повідомив він. – Також наша країна матиме право встановлювати спецмито на імпортні автомобілі, за умови, що має місце істотне падіння українського виробництва автомобілів за рахунок імпортних постачань. При цьому розмір спецмита не може бути понад 10%».
Червоною лінією в Угоді проходить питання захисту авторських прав. Багатьом із нас, хто користується неліцензованим програмним забезпеченням, доведеться розпрощатися з цим.
«Цьому питанню присвячений дуже великий розділ договору, і взагалі захист інтелектуальної власності, – розповів ForUm'у Олександр Охріменко. – ЄС дуже болісно ставиться до нашої практики використання «піратського ПЗ». Від цього доведеться відвикати».
P.S.
І наостанок хотілося б зробити акцент на тому, хто ратифікував 16 вересня Угоду про асоціацію з ЄС в Україні. Петро Порошенко розпустив цей парламент, а потім цьому же парламенту дав на ратифікацію, як він сам каже, «історичний документ». І потім цим же депутатам дякував і гордо показував підписану Угоду. Парадокс: навіщо ж таких відповідальних слуг народу розпускати і витрачати на вибори шалені гроші?!
«Цілком ймовірно, що ці два факти: що Угоду ратифікував уже розпущений парламент і двояке ставлення до подібної обставини світової громадськості – можуть використати деякі політичні сили на майбутніх парламентських виборах...» – під завісу висловив свою думку ForUm'у з цього приводу директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
